《雪域珍宝--藏传佛教文化展》在南宁博物馆开展
| Частина сер?? |
| Фем?н?зм |
|---|
Портал .svg){kind=small} Про?кт Стиль |
Фем?н?зм третьо? хвил? ? покол?нням фем?н?стичного руху, що почалось у США [2] на початку 1990-х ? трива? нин?.[3][4] Народившись у 1960-х та 1970-х, ж?нки покол?ння X, спираючись на здобут? другою хвилею громадянськ? права, взяли за основу ?ндив?дуал?зм ж?нок та розма?ття ? прагнули перевизначити, що означа? бути фем?н?сткою.[2][5][6] П?д час третьо? хвил? з’явилися нов? фем?н?стичн? теч?? та теор??, як ?нтерсекц?йн?сть, секспозитивний фем?н?зм, вегетар?анський екофем?н?зм, трансфем?н?зм та постмодерн?стський фем?н?зм. На думку фем?н?стсько? теоретикин? Ел?забет Еванс, ?плутанина навколо того, що становить фем?н?зм третьо? хвил?, ? в деяких аспектах його визначальною рисою?.[7]
Третя хвиля сходить до виникнення riot grrrl, фем?н?стсько? панк-субкультури в Ол?мп??, штат Вашингтон на початку 1990-х[a], та до скандалу 1991 року довкола Ан?ти Г?лл, яку сексуально пересл?дував афроамериканський суддя Кларенс Томас. Терм?н ?третя хвиля? припису?ться Ребец? Вокер, яка в?дпов?ла на призначення Томаса до Верховного суду статтею в журнал? Ms. (1992)[1][6][9]:
Я пишу це як благання ус?м ж?нкам, особливо ж?нкам мого покол?ння: нехай затвердження Томаса на посад? нагада? вам, як ? мен?, що б?йка ще не зак?нчена. Нехай це заперечення досв?ду ж?нки розгн?вить вас. Перетвор?ть це обурення на пол?тичну владу. Не голосуйте за них, якщо вони не працюють на нас. Не займайтеся з ними сексом, не ламайте з ними хл?б, не пест?ть ?х, якщо вони не надають пр?оритету наш?й свобод? контролювати наше т?ло ? наше життя. Я не фем?н?стка постфем?н?зму. Я ― Третя хвиля.[1][9]
Вокер прагнула довести, що фем?н?зм третьо? хвил? був не просто реакц??ю, а самост?йним рухом, оск?льки фем?н?стична боротьба мала ще багато завдань. Терм?н ??нтерсекц?йн?сть? опису? ?дею того, що ж?нки в?дчувають р?зн? ?р?вн? утиску?, пов'язан?, наприклад, з? статтю, расою та класом. Його ввела К?мберл? В?льямс Креншоу в 1989 роц?, ? саме п?д час третьо? хвил? ця концепц?я почала процв?тати.[10] Фем?н?стки вийшли в ?нтернет наприк?нц? 1990-х та на початку 2000-х рок?в та охопили глобальну аудитор?ю за допомогою блог?в та електронних журнал?в, вони розширили сво? ц?л?, зосередившись на скасуванн? гендерних стереотип?в та розширенн? фем?н?зму, включаючи ж?нок з р?зними расовими та культурними ?дентичностями.[11][12]
Права та програми, отриман? фем?н?стками друго? хвил?, послужили основою для третьо?. Досягнення включали р?вний доступ до осв?ти, публ?чну дискус?ю щодо насильства проти ж?нок, зокрема, з?валтувань, доступ до контрацепц?? та ?нших репродуктивних послуг (включаючи легал?зац?ю аборт?в), створення та забезпечення пол?тики протид?? сексуальним домаганням на робочому м?сц?, створення притулк?в для постраждалих в?д домашнього насильства, служб догляду за д?тьми, ф?нансування осв?ти для молодих ж?нок та навчальних програм для ж?нок.
Фем?н?стки друго? хвил?, так? як Одр? Лорд, Макс?н Гон? К?н?стон ? ?нш? кольоров? фем?н?стки, що намагалися знайти м?сце в рамках фем?н?стсько? думки[13][14], стверджували, що фем?н?зм друго? хвил? зосереджувався насамперед на проблемах б?лих ж?нок. Наголос на перетин? м?ж расою та статтю ставав дедал? пом?тн?шим.
В ?нтермед?? к?нця 1970-х ― початку 1980-х фем?н?стичн? секс-в?йни виникли як беклеш проти радикального фем?н?зму друго? хвил? та його трактування сексуальност?.[15]
Виникнення riot grrrl, фем?н?стично? панк субкультури, на початку 1990-х в Ол?мп??, штат Вашингтон, ознаменувало початок фем?н?зму третьо? хвил?.[16] Потр?йне ?r? мало повернути слово д?вчина (англ. girl).[17][18] Заснований на жорсткому панк-роц?, рух створив мистецтво про з?валтування, патр?архат, сексуальн?сть та розширення можливостей ж?нок, п?дтримував та орган?зовував ж?нок у музиц?.[19]
Riot grrrl базувався на DIY-ф?лософ?? панк-ц?нностей, приймаючи антикорпоративну позиц?ю щодо самодостатност? та незалежност?.[17] Його акцент на загальн?й ж?ноч?й ?дентичност? та сепаратизм? часто виявля?ться б?льш т?сно пов'язаним з фем?н?змом друго? хвил?.[20] Групи, пов’язан? з цим рухом, включали Bratmobile, Excuse 17, Jack Off Jill, Free Kitten, Heavens to Betsy, Huggy Bear, L7, Fifth Column та Team Dresch.[19]
Ел Гант ?з NME св?дчить: ?Групи Riot grrrl загалом були дуже зосереджен? на створенн? м?сця для ж?нок на концертах. Вони зрозум?ли важлив?сть надання ж?нкам платформи та голосу для виступу проти зловмисник?в. Для багатьох молодих ж?нок та д?вчат, як?, ймов?рно, взагал? не стежили за сценою Riot grrrl, The Spice Girls привнесли цей дух у загальнодоступне русло?.[21]
У 1991 роц? п?д час допиту Ан?та Г?лл звинуватила афроамериканського суддю Кларенса Томаса, висунутого до Верховного суду США, у сексуальних домаганнях. Томас заперечував звинувачення, називаючи ?х ?високотехнолог?чним л?нчем?. П?сля обширних дебат?в Сенат США проголосував 52–48 за Томаса.[13][14][22] У в?дпов?дь фем?н?стський Журнал Ms. опубл?кував статтю Ребекки Вокер ?Стати третьою хвилею?, в як?й вона заявила: ?Я не фем?н?стка постфем?н?зму. Я третя хвиля?. Багато хто стверджував, що Томас повинен бути виправданий через його плани створити можливост? для кольорових людей. Коли Вокер запитала свого партнера про його думку, ? в?н сказав те саме, вона запитала: ?Коли прогресивн? чорношк?р? чолов?ки нададуть пр?оритет мо?м правам ? добробуту??. Вона хот?ла расово? р?вности, яка б не протиставлялася ж?нкам.[1]
У 1992 роц?, названому ?Роком ж?нки?, чотири ж?нки ув?йшли до Сенату Сполучених Штат?в, ? при?дналися до двох, що вже там були. Наступного року Кей Бейл? Гатчисон перемогла на виборах, дов?вши число до семи. У 1990-х роках перша ж?нка ― генеральна прокурорка США (Джанет Рено) ? державна секретарка (Мадлен Олбрайт), а також друга ж?нка у Верховному суд? Рут Бейдер Г?нзбург ? перша лед? США Г?лар? Кл?нтон розпочали незалежну пол?тичну, юридичну та актив?стську кар’?ру.
Можливо, найб?льшим викликом фем?н?зму третьо? хвил? було те, що здобутки фем?н?зму друго? хвил? сприймалися як само собою зрозум?л?, а значення фем?н?зму не розум?лося. Баумгарднер ? Р?чардс (2000) писали: ?Для тих, хто народилися п?сля початку 1960-х, наявн?сть фем?н?зму в нашому житт? сприйма?ться апр?орно. Для нашого покол?ння фем?н?зм ― це як фтор. Ми навряд чи пом?ча?мо, що в?н у нас ? ― в?н просто у вод??.[6]
По сут?, стверджувалося, що гендерна р?вн?сть вже була досягнута першими двома хвилями, ? подальш? спроби в?дстоювати права ж?нок були неактуальними та непотр?бними, або, можливо, нав?ть в?дсунули маятник занадто далеко на користь ж?нок. Це питання проявилося у бурхливих дискус?ях щодо того, чи ? позитивн? д?? створенням гендерно? р?вност? чи покаранням б?лих чолов?к?в середнього класу за б?олог?чну ?стор?ю, яку вони успадкували.[23] Тому фем?н?зм третьо? хвил? зосередився на п?двищенн? св?домост? ― ?те, що нам потр?бно, ― це здатн?сть людини в?дкрити св?й розум на те, що чолов?че панування вплива? на ж?нок нашого покол?ння?.[6][24]
Фем?н?стки третьо? хвил? часто займалися ?м?кропол?тикою? ? кидали виклик парадигм? друго? хвил? щодо того, що корисно для ж?нок.[25][26][13][27] Прихильниц? фем?н?зму третьо? хвил? заявили, що це дозволя? ж?нкам визначати фем?н?зм для себе. Описуючи фем?н?зм третьо? хвил? в ?Ман?фест?: молод? ж?нки, фем?н?зм та майбутн?? (2000), Дженн?фер Баумгарднер та Ем? Р?чардс припустили, що фем?н?зм може зм?нюватися з кожним покол?нням та окремими людьми.
.jpg)
Фем?н?стки третьо? хвил? використовували особист? наративи як форму фем?н?стично? теор??. Висловлення особистого досв?ду дало ж?нкам прост?р усв?домити, що вони не самотн? в утиску та дискрим?нац??, з якими стикаються. Використання цього ма? переваги, оск?льки збраються особист? дан?, як? можуть бути недоступн? в традиц?йних ?сторичних текстах.[28]
?деолог?я третьо? хвил? зосереджувалась на б?льш постструктурал?стському трактуванн? гендеру та сексуальност?.[29] Постструктурал?стськ? фем?н?стки розглядали б?наризм чолов?к-ж?нка як штучну конструкц?ю, створену для п?дтримки влади дом?нуючо? групи.[30] Джоан Валлах Скотт писала в 1998: ?постструктурал?сти наполягають на тому, що слова та тексти не мають ф?ксованого або внутр?шнього значення, що м?ж ними не ?сну? прозорих або очевидних вза?мозв'язк?в м?ж ?деями чи речами, нема? базово? або остаточно? в?дпов?дност? м?ж мовою та св?том?.[31][b]
Другу хвилю фем?н?зму третя звинувачувала в тому, що вона ел?тарна ? ?гнору? так? групи, як кольоров? ж?нки та трансгендери, натом?сть зосереджуючись на б?лих, середньому клас? та б?ологчних ж?нках. Фем?н?стки третьо? хвил? поставили п?д сумн?в переконання попередниць ? почали застосовувати фем?н?стичну теор?ю до ширшого кола людей, ран?ше не включених до фем?н?стично? д?яльност?.[33]
Насильство проти ж?нок, включаючи з?валтування, домашн? насильство та сексуальн? домагання, стали центральними питаннями. Так? орган?зац??, як V-Day, створен? з метою припинення ?ендерного насильства, та мистецьк? виступи, так? як ?Монологи ваг?ни?, розширювали об?знан?сть. Фем?н?стки третьо? хвил? хот?ли перетворити традиц?йн? уявлення про ж?ночу сексуальн?сть ? охопити ?досл?дження ж?ночих почутт?в щодо сексуальност?, яке включало так? важлив? ваг?ноцентричн? теми, як р?зноман?тн?сть оргазму, пологи та з?валтування?.[11]
Одн??ю з головних ц?лей фем?н?зму третьо? хвил? було продемонструвати, що доступ до контрацепц?? та аборт?в ? репродуктивними правами ж?нок. За словами Баумгарднер та Р?чардс, ?метою фем?н?зму не ? контроль за фертильн?стю будь-яко? ж?нки, а лише зв?льнення кожно? ж?нки для контролю над сво?ю власною?.[6]
Оск?льки фем?н?зм третьо? хвил? спирався на р?зн? особист? визначення для пояснення фем?н?зму, ?сну? суперечка навколо того, що насправд? передбача? сексуальне зв?льнення. Багато фем?н?сток третьо? хвил? п?дтримували ?дею, що ж?нки повинн? прийняти свою сексуальн?сть як спос?б повернути свою владу.[34]
Фем?н?зм третьо? хвил? розглядав права раси, соц?ального класу та трансгендер?в[35][36] як центральн? проблеми. В?н також звернув увагу на так? питання на робочому м?сц?, як скляна стеля, несправедлива пол?тика щодо в?дпусток по ваг?тност? та пологах,[37] п?дтримка одиноких матер?в шляхом забезпечення добробуту та догляду за д?тьми, поваги до працюючих матер?в та прав матер?в, як? вир?шили залишити кар’?ру задля виховання д?тей повний робочий день.[38]
Одне з питань критики фем?н?зму третьо? хвил? ― в?дсутн?сть згуртованост? через в?дсутн?сть ?дино? ц?л?. Перша хвиля боролася за виборч? та ?нш? громадянськ? права. Друга хвиля за право ж?нок мати доступ до р?вних робочих можливостей, припинення дискрим?нац?? за статтю. Третя хвиля н?бито не мала ц?л?сно? ?де?, ? ?? часто розглядали як продовження друго?.[17] Деяк? стверджували, що третю хвилю можна назвати ?Другою хвилею, частина друга?, коли справа стосу?ться пол?тики фем?н?зму, ? що ?лише молода фем?н?стична культура? ? ?справд? третьою хвилею?.[6] Одн??ю з аргументац?й було те, що р?вняння фем?н?зму третьо? хвил? з ?ндив?дуал?змом перешкоджало зростанню руху ? його пол?тичним ц?лям.
Так? фем?н?стськ? теоретикин?, як Шира Таррант, заперечували ?хвильову конструкц?ю?, оск?льки вона ?гнорувала важливий прогрес м?ж пер?одами. Кр?м того, якщо фем?н?зм ? глобальним рухом, вони стверджують, що той факт, що ?пер?оди першо?, друго? та третьо? хвиль найб?льш в?дпов?дають американським фем?н?стичним под?ям?, породжу? серйозн? проблеми щодо ?нтерекц?йности св?ту. ?Хвильова конструкц?я? також зосереджувалась на виборчому прав? б?лих ж?нок ? продовжувала марг?нал?зувати проблеми кольорових ж?нок та ж?нок нижчого класу.[34]
Фем?н?стки третьо? хвил? проголошують себе най?нклюзивн?шою хвилею. Попри це, проблема виключення кольорових ж?нок залишилась. Чорношк?р? фем?н?стки стверджують, що ?рухи за права ж?нок не були ун?кальними для зв?льнення чорношк?рих людей або чорношк?рих ж?нок. Швидше, так? зусилля, як виборче право ж?нок та скасування рабства, зрештою п?дняли, зм?цнили та принесли користь б?лому сусп?льству та б?лим ж?нкам?.[39]
Фем?н?зм третьо? хвил? часто асоц?ювався, в першу чергу, його критикою з появою л?пст?к-фем?н?сток та п?днесенням ?розгульно? культури?. Це в?дбувалось, оск?льки фем?н?стки третьо? хвил? виступали за ?вираження ж?ночност? та ж?ночо? сексуальност? як виклик об'?ктивац???. Як вир?шення проблеми сексуально? об'?ктивац?? та експлуатац?? ж?нок патр?архатом фем?н?зм третьо? хвил? пропонував в?дкидання будь-яких обмежень як патр?архату, так ? фем?н?зму, щоб визначати чи контролювати одяг, д?? чи висловлювання ж?нок ? д?вчат.[40] На практиц? це вилилось у повернення до патр?архатних б'ют?-практик та самооб'?ктивац??, сутт?во контрастуючи з антипорнограф?чним фем?н?змом 1980-х. Фем?н?зм друго? хвил? бачить порнограф?ю як заохочення до насильства проти ж?нок. Фем?н?зм третьо? стверджу?, що здатн?сть самост?йно обирати самовираження може посилювати оп?р, а не п?дтримувати ?нтернал?зований ж?нками утиск. Так? погляди критикують через суб'?ктивний характер розширення можливостей та автоном??.[41] Л?пст?к-фем?н?стки намагаються бути в?дкритими, збер?гаючи д?алог про значення ?дентичност? та ж?ночност? в сучасному св?т?.
- Chamberlain, Prudence (2017). The feminist fourth wave : affective temporality. Springer. ISBN 9783319536828. Процитовано 27 травня 2019.
- Evans, Elizabeth (2015). The Politics of Third Wave Feminisms: Neoliberalism, Intersectionality, and the State in Britain and the US. London: Palgrave Macmillan. ISBN 978-1-137-29527-9.
- Gillis, Stacy; Howie, Gillian; Munford, Rebecca (2007). Third Wave Feminism: A Critical Exploration (вид. Revised). Palgrave Macmillan. ISBN 978-1-4039-1821-5.
- Henry, Astrid (2004). Not My Mother's Sister: Generational Conflict and Third-Wave Feminism. Bloomington: Indiana University Press. ISBN 978-0-253-21713-4. OCLC 53932637.
- Baumgardner, Jennifer; Richards, Amy (2000). Manifesta: Young Women, Feminism, and the Future. New York: Farrar, Straus and Giroux. ISBN 978-0-374-52622-1.
- Newman, Jacquetta A.; White, Linda Ann (2012). Women, Politics, and Public Policy: The Political Struggles of Canadian Women (вид. 2nd). Toronto: Oxford University Press. ISBN 9780195432497.
- Snyder, R. Claire (1 вересня 2008). What Is Third‐Wave Feminism? A New Directions Essay. Signs: Journal of Women in Culture and Society. 34 (1): 175—196. doi:10.1086/588436. ISSN 0097-9740. JSTOR 10.1086/588436.
- ↑ а б в г Walker, Rebecca (January 1992). Becoming the Third Wave (PDF). Ms.: 39—41. ISSN 0047-8318. OCLC 194419734. Арх?в ориг?налу (PDF) за 15 с?чня 2017. Процитовано 13 жовтня 2016.
- ↑ а б Evans, 2015, 22.
- ↑ Rivers, Nicola (2017). Postfeminism(s) and the Arrival of the Fourth Wave. Palgrave Macmillan. 8.
- ↑ Cochrane, Kira (10 грудня 2013). The Fourth Wave of Feminism: Meet the Rebel Women. The Guardian. Арх?в ориг?налу за 14 березня 2016. Процитовано 2 червня 2019.
- ↑ "The Third Wave of Feminism" [Арх?вовано 2025-08-07 у Wayback Machine.], Encyclopaedia Britannica.
- ↑ а б в г д е Baumgardner та Richards, 2000
- ↑ Evans, 2015, 49.
- ↑ Feliciano, Steve (19 червня 2013). The Riot Grrrl Movement. New York Public Library. Арх?в ориг?налу за 3 кв?тня 2019. Процитовано 2 червня 2019.
- ↑ а б "Becoming the Third Wave" by Rebecca Walker
- ↑ Evans, 2015, 19.
- ↑ а б Brunell, Laura (2008). "Feminism Re-Imagined: The Third Wave" [Арх?вовано 2025-08-07 у Wayback Machine.]. Encyclop?dia Britannica Book of the Year. Chicago: Encyclop?dia Britannica, Inc.
- ↑ Tong, Rosemarie (2009). Feminist Thought: A More Comprehensive Introduction (вид. Third). Boulder, CO: Westview Press. с. 284–285, 289. ISBN 978-0-8133-4375-4. OCLC 156811918.
- ↑ а б в Gillis, Howie та Munford, 2007
- ↑ а б Heywood, Leslie; Drake, Jennifer, ред. (1997). Third Wave Agenda: Being Feminist, Doing Feminism. Minneapolis: University of Minnesota Press. ISBN 978-0-8166-3005-9. OCLC 36876149.
- ↑ As noted in:
- ↑ Piepmeier, Alison (2009). Girl Zines: Making Media, Doing Feminism. New York: New York University Press. с. 45.
- ↑ а б в Rowe-Finkbeiner, Kristin (2004). The F Word: Feminism in Jeopardy. Emeryville, CA: Seal Press. с. 85. ISBN 978-1-58005-114-9.
- ↑ Starr, Chelsea (2000). "Adolescent girls and feminism", in Code, Lorraine (ed.). Encyclopedia of Feminist Theories. London and New York: Routledge, p. 3. ISBN 0-415-30885-2.
- ↑ а б Schilt, Kristen (2003). "'A Little Too Ironic': The Appropriation and Packaging of Riot Grrrl Politics by Mainstream Female Musicians", in Popular Music and Society, 26.
- ↑ Rosenberg, Jessica and Gitana, Garofalo (Spring 1998). "Riot Grrrl: Revolutions from within", Signs, 23(3). JSTOR 3175311
- ↑ Spice Girls: What happened to Girl Power?. BBC. Арх?в ориг?налу за 25 травня 2019. Процитовано 25 травня 2019.
- ↑ Walker, Rebecca (1995). To Be Real: Telling the Truth and Changing the Face of Feminism. New York: Anchor Books. ISBN 978-0-385-47262-3. OCLC 32274323.
- ↑ Newman та White, 2012, с. 14–15.
- ↑ MacKinnon, Catharine A. (1989). Toward A Feminist Theory of the State. Harvard University Press. с. 83.
- ↑ Freedman, Estelle B. (2002). No Turning Back: The History of Feminism and the Future of Women. London: Ballantine Books. OCLC 49193867.
- ↑ Henry, 2004.
- ↑ Faludi, Susan (1991). Backlash: The Undeclared War Against Women. New York: Crown Publishing Group. ISBN 978-0-517-57698-4. OCLC 23016353.
- ↑ YU, SU-LIN (October 2011). Reclaiming the Personal: Personal Narratives of Third-Wave Feminists. Women's Studies (англ.). 40 (7): 873—889. doi:10.1080/00497878.2011.603606. ISSN 0049-7878.
- ↑ Hardin, Marie; Whiteside, Erin (2013). From Second-Wave to Poststructuralist Feminism. The International Encyclopedia of Media Studies: Media Effects/Media Psychology. Blackwell. doi:10.1002/9781444361506.wbiems991. ISBN 9781405193566.
- ↑ Elizabeth Adams St. Pierre (2000). Poststructural feminism in education: An overview. International Journal of Qualitative Studies in Education. 13 (5): 477—515. doi:10.1080/09518390050156422.
- ↑ Scott, Joan W (1988). Deconstructing Equality-versus-Difference: Or, the Uses of Poststructuralist Theory for Feminism. Feminist Studies. 14 (1): 32—50. doi:10.2307/3177997. JSTOR 3177997.
- ↑ Zimmerman, Amber Lynn; McDermott, M. Joan; Gould, Christina M. (2009). The Local is Global: Third Wave Feminism, Peace, and Social Justice. Contemporary Justice Review. 12: 77—90. doi:10.1080/10282580802681766. S2CID 143985823.
- ↑ Davies, Edward (2018). Third Wave Feminism and Transgender: Strength Through Diversity (вид. 1). London: Routledge. ISBN 9781315107776.
- ↑ а б Harnois, Catherine (Spring 2008). Re-Presenting Feminisms: Past, Present, and Future. NWSA Journal.
- ↑ Yenor, Scott (31 липня 2017). The Rolling Revolution in Sex and Gender: A History. Public Discourse. Witherspoon Institute. Арх?в ориг?налу за 15 грудня 2018. Процитовано 21 кв?тня 2019.
- ↑ Grady, Constance (20 липня 2018). The waves of feminism, and why people keep fighting over them, explained. Vox. Арх?в ориг?налу за 5 кв?тня 2019. Процитовано 21 кв?тня 2019.
- ↑ Munden, Frank (7 травня 2003). Female medical workers feel maternity leave unfair. The Kapi'o Newspress. 36 (28). Арх?в ориг?налу за 28 лютого 2009. [Арх?вовано 2025-08-07 у Wayback Machine.]
- ↑ Iannello, Kathleen (2010). Women's Leadership and Third-Wave Feminism. У O'Connor, Karen (ред.). Gender and Women's Leadership: A Reference Handbook. Sage Publishing. с. 70—77. ISBN 978-1412960830.
- ↑ Marbley, Aretha Faye (Fall 2005). African-American Women's Feelings of Alienation from Third-Wave Feminism: A Conversation with My Sisters. Western Journal of Black Studies.
- ↑ Newman та White, 2012
- ↑ Newman та White, 2012, с. 247.
- ↑ Steve Feliciano (New York Public Library, 2013): "The emergence of the Riot Grrrl movement began in the early 1990s, when a group of women in Olympia, Washington, held a meeting to discuss how to address sexism in the punk scene. The women decided they wanted to start a 'girl riot' against a society they felt offered no validation of women's experiences. And thus the Riot Grrrl movement was born."[8]
- ↑ Amber Lynn Zimmerman, M. Joan McDermott, and Christina M. Gould wrote in 2009 that third-wave feminism offered five primary focuses: (1) Responsible choice grounded in dialogue; (2) respect and appreciation for experiences and dynamic knowledge; (3) an understanding of "the personal is political" that incorporates both the idea that personal experiences have roots in structural problems and the idea that responsible, individuated personal action has social consequences; (4) use of personal narratives in both theorizing and political activism; (5) political activism as local, with global connections and consequences.[32]