长江最大支流汉江将实行污水综排新标准

Сполучен? Штати Америки The United States of America
Прапор Герб
Дев?з: англ. In God We Trust (Ми поклада?мось на Бога) лат. E pluribus unum (З багатьох — ?дине)
Г?мн: The Star-Spangled Banner Зоряно-смугастий стяг
Розташування США
Столиця	Вашингтон 32°53′ пн. ш. 77°01′ зх. д.
Найб?льше м?сто	Нью-Йорк
Оф?ц?йн? мови	Де-юре — нема?; Де-факто — англ?йська. див. Мови Сполучених Штат?в Америки
Форма правл?ння	Федеративна президентська республ?ка
- Президент	Дональд Трамп
- В?цепрезидент	Джей Д? Венс
Незалежн?сть
- в?д Корол?вства Велико? Британ??	4 липня 1776
Площа
- Загалом	9 826 675 км2 (3/4)
- Внутр. води	6,76 %
Населення
- оц?нка 2019	▲ 328 915 700 (3)
- перепис 2010	308 745 538
- Густота	32,8/км2 (179-а)
ВВП (ПКС)	2018 р., оц?нка
- Повний	$20,490 трлн (2)
- На душу населення	$80 412 (10)
ВВП (ном.)	2018 р?к, оц?нка
- Повний	$20,490 трлн (1)
- На душу населення	$62,610 (8)
?ЛР (2018)	▲ 0,924 (дуже високий) (13)
Валюта	Долар США (USD)
Часовий пояс	(UTC?5 до ?10)
- Л?тн?й час	(UTC?4 до ?10)
Коди ISO 3166	US / USA / 840
Домен	.us .gov .edu .mil
Телефонний код	+1
В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Сполучен? Штати Америки

Сполу?чен? Шта?ти Аме?рики (скор. США, Сполу?чен? Шта?ти; англ. the United States of America, (the) USA, U.S.) — держава в П?вн?чн?й Америц?, що склада?ться ?з 50 штат?в: Аляски, Гава?в, 48 штат?в на територ?? м?ж Атлантичним ? Тихим океанами ? м?ж Канадою ? Мексикою та федерального (столичного) округу Колумб?я. Окр?м того, США належать частина В?рг?нських остров?в (Американськ? В?рг?нськ? Острови) та Пуерто-Рико у Вест-?нд??, Сх?дне Самоа, Гуам, П?вн?чн? Мар?анськ? Острови та ?нш? острови в Океан??. Столиця — м?сто Вашингтон. Найб?льше м?сто — Нью-Йорк.

Площа кра?ни 9 826 675 км2 (4-те м?сце у св?т?), населення — 325 719 178 ос?б (оц?нка 2017 року, 3-т? м?сце у св?т?). Фактично оф?ц?йною мовою ? англ?йська, але юридично оф?ц?йно? мови нема?. Грошова одиниця — Долар, основна резервна валюта у св?т?. Сполучен? Штати — одна з найб?льш етн?чно строкатих ? мультикультурних кра?н у св?т?, що склалося ?сторично внасл?док великомасштабно? ?мм?грац?? з р?зних кра?н та континент?в. США мають найб?льшу у св?т? економ?ку з найвищим ВВП, що становив у 2012 роц? 15,653 трлн $ (22 % ном?нального св?тового ВВП ? понад 19 % глобального паритету куп?вельно? спроможност?). За прибутком на одного мешканця Штати пос?дають 11 м?сце у св?т?.

США — федеративна президентська республ?ка, в як?й владн? повноваження розпод?ляються м?ж федеральним урядом ? урядами 50 штат?в. Кожен ?з 50 штат?в ма? свою конституц?ю, систему орган?в влади та управл?ння. Виконавча, законодавча ? судова влада представлен? в?дпов?дно Президентом, Конгресом ? Верховним Судом. США ? засновниками ООН ? мають пост?йне м?сце в Рад? Безпеки ООН, ? засновниками П?вн?чноатлантичного альянсу. США волод?ють найб?льшими збройними силами, зокрема найб?льшим в?йськово-морським флотом; США мають у сво?му розпорядженн? найб?льший за сукупною потужн?стю ядерний потенц?ал на Земл?. З к?нця XX стол?ття (п?сля розпаду СРСР) вважаються ?диною наддержавою у св?т?.

Назва кра?ни

1507 року н?мецький картограф Март?н Вальдземюллер створив карту св?ту, на як?й земл? у Зах?дн?й п?вкул? вперше назвав ?Америкою? (America), на честь флорент?йського першов?дкривача, досл?дника та картографа Амер?го Веспучч?. Колишн? британськ? колон?сти вперше використали сучасну назву кра?ни в 1776 роц? у Декларац?? про незалежн?сть — ?unanimous Declaration of the thirteen united States of America?.

Згодом назва United States of America — Сполучен? Штати Америки — була оф?ц?йно затверджена II американським Континентальним конгресом 1776 року (зам?сть назви ?Об'?днан? колон???, прийнято? конгресом 7 червня 1775 року). У франко-американських договорах 1778 року використову?ться назва ?Сполучен? Штати П?вн?чно? Америки? (United States of North America).

П?зн?ше з'явилася також скорочена форма назви, нин? часто вживана: United States — ?Сполучен? Штати?. Цю назву та ще коротшу форму ?Штати? вживали в протоколах Континентального конгресу. Абрев?атура ?U.S.? зустр?ча?ться в паперах Джорджа Вашингтона 1791 року, а абрев?атура ?U.S.A.? вперше з'явилася 1795 року.

В укра?нськ?й мов? ?сну? дек?лька назв кра?ни: устален? — США, Сполу?чен? Шта?ти, Шта?ти, Аме?рика; ?нш? — З'??днан? Держа?ви Аме?рики, Злу?чен? Держа?ви Аме?рики, Злучен? Держави П?вн?чно? Америки, ЗДА, Сполучен? Держави Америки, З'?днан? Стейти Америки, ЗСА.

• Сполучен? Штати Америки (США) — назва, давно усталена в укра?нськ?й мов?, слова ?з'?днувати? ? ?сполучати? майже тотожн? значенням. Англ?йське ?united? — це ? з'?днаний, ? об'?днаний, ? сполучений;
• Злучен? Держави Америки (ЗДА) — у перших досл?дженнях ем?грац?? в Америку пол?тика з Галичини й першого посла Укра?ни до Америки Юл?ана Бачинського й згодом в оф?ц?йних документах ЗУНР й УНР, у прес? на ем?грац??;
• З'?днан? Стейти Америки (ЗСА) — поширена в ем?грац?? у п?вн?чноамериканських укра?нц?в, зокрема використовувалася в оф?ц?йних документах п?вн?чноамериканських укра?нських ?нституц?й;
• у л?тератур? трапляються також ?нш? вар?анти назв: З'?днан? Держави Америки (ЗДА, також З'?динен? Держави П?вн?чно? Америки), Злучен? Стейти Америки (ЗСА), Злучен? Штати Америки (ЗША), Об'?днан? Штати Америки (ОША). Також зустр?ча?ться написання З. Д. А., зокрема у виданн? 1980 року лист?в Митрополита Василя Липк?вського.

У статистичних документах СРСР та журналах широко застосовувалася назва П?вн?чноамериканськ? Сполучен? Штати.

Статуя Свободи, подарунок французьких громадян до стор?ччя американсько? революц??

Б?логоловий орлан — великий хижий птах родини яструбових, що мешка? на територ?? П?вн?чно? Америки. В?н ? одним ?з нац?ональних символ?в США

Нац?ональн? символи

Державний прапор США — полотнище, що склада?ться з 13 червоних ? б?лих горизонтальних смуг (7 червоних ? 6 б?лих), як? чергуються. У л?вому верхньому кут? прапора розташований син?й прямокутник ?з б?лими п'ятикутними з?рками, к?льк?сть яких дор?вню? к?лькост? штат?в — 50.

13 смуг означають 13 колишн?х колон?й, як? в?дпов?дно до Декларац?? незалежност? США, ухвалено? 4 липня 1776 року 2-м Континентальним конгресом представник?в англ?йських колон?й у П?вн?чн?й Америц?, об'?дналися й утворили Сполучен? Штати Америки (В?рджин?я, Делавер, Джордж?я, Массачусетс, Мер?ленд, Нью-Гемпшир, Нью-Йорк, Нью-Джерс?, Пенс?льван?я, Род-Айленд, Коннектикут, П?вденна ? П?вн?чна Карол?на).

Нац?ональний г?мн США — ?З?рково-смугастий прапор? був оф?ц?йно ухвалений у 1931 роц?. Текст до нього написаний у 1814 роц?.

Державний герб — зображення орла з розпростертими крилами, який трима? у лапах оливкову г?лку ? 13 стр?л. На грудях орла — щит, що повторю? кольори державного прапора, у дзьоб? орел трима? стр?чку з надписом ?E pluribus unum?. Над головою орла — розетка з 13-ма (за к?льк?стю перших штат?в) п'ятикутними з?рками.

Географ?я

США розташован? в центральн?й частин? П?вн?чно? Америки. Територ?я становить 9 826 675 км2 ? склада?ться з трьох основних частин:

• Континентальн? США (англ. Continental USA) — межують на п?вноч? з Канадою, на п?вдн? — з Мексикою, на заход? омиваються Тихим океаном, на сход? — Атлантичним океаном ? займають 7,7 млн км2;
• Аляска (англ. Alaska) — п?востр?в у п?вн?чно-зах?дн?й частин? П?вн?чно? Америки, ? найб?льшим штатом федерац?? та займа? 1,48 млн км2;
• Гава? (англ. Hawaii) — арх?пелаг у Тихому океан? на п?вдороз? м?ж США та Австрал??ю, ма? площу всього 16 000 км2.

Топограф?чна мапа континентальних США

США — третя або четверта найб?льша кра?на за територ??ю (включаючи сушу ? морськ? волод?ння) п?сля Рос?? та Канади й тр?шки поступаючись або ж випереджаючи Китай, залежно в?д метод?в обрахунку загально? територ?? Сполучених Штат?в (результати вим?рювання в?др?зняються в?д 9 522 055 км2 до 9 629 091 км2 або ж 9 826 676 км2.) та чи враховуються сп?рн? територ?? м?ж Кита?м та ?нд??ю. Якщо враховувати т?льки територ?ю суш?, США за площею поступаються т?льки Рос?? та Китаю, випереджаючи Канаду.

Рель?ф ? геолог?я

Атлантичне узбережжя переважно представлено низовиною, водночас Тихоокеанське узбережжя — переважно гористе. Приблизно половина територ?? Сполучених Штат?в Америки вкрита горами ? плато. Г?рськ? хребти представлен? в?д троп?к?в Гава?в до Полярного кола Аляски, простягаються паралельно сх?дного й зах?дного узбереж. Скеляст? гори — водод?л р?чок, як? течуть у Тихий океан ? в Мексиканську затоку Атлантичного океану. Скеляст? гори на зах?дному кра? Великих Р?внин простягаються з п?вноч? на п?вдень через усю кра?ну, досягаючи висот вище 4 300 метр?в у Колорадо.

Надра багат? запасами р?зних природних копалин, зокрема — кам'яне ? буре вуг?лля, зал?зна ? марганцева руда. Кордиль?ри, плато Колорадо, Велик? Р?внини й Примексикансько? низовини волод?ють родовищами м?дних, цинкових, свинцевих, ср?бних, хром?тових, ванад??вих, вольфрамових, мол?бденових, титанових, пол?металевих, уранових, ртутних руд, золота, с?рки, фосфат?в й ?ншо? х?м?чно? сировини.

• 
  Аляска
• 
  Б?г Сюр, Кал?форн?я
• 
  Скеля ?Орган?, Юта
• 
  Вермонт

Залежн? територ?? США

П?д тим чи ?ншим управл?нням США знаходяться (але не входять у них) ряд остр?вних територ?й, що мають р?зний статус. На територ?? нежилого атола Пальм?ри ц?лком д?? конституц?я США. Решта територ?? мають власне основне законодавство. Найб?льша з таких територ?й — Пуерто-Рико.

Ус? залежн? територ??: Пуерто-Рико й П?вн?чн? Мар?анськ? Острови, Федеративн? Штати М?кронез??, Гуам, Американськ? В?рг?нськ? Острови, Американське Самоа, Вейк, острови М?двей, Маршаллов? Острови, острови Джонстон ? Сенд.

Природа ? г?дролог?я

Оск?льки кра?на розташована на велик?й територ??, в н?й представлен? практично вс? кл?матичн? зони — в?д арктичного кл?мату на п?вноч? Аляски до троп?чного в штат? Гава? ? на п?вдн? Флориди.

Схили Кордиль?р покрит? густими хвойними л?сами, Аппалач?в — л?сами з широколистяних пор?д; прер?й майже не залишилося. На п?вноч? Аляски поширена тундрова рослинн?сть. Р?чки, що утворили глибок? каньйони, впадають у Тихий океан.

М?сс?с?п? (з притокою М?ссур?) — одна з найдовших р?чкових систем планети — протягнулася на 6420 км. ?нш? велик? р?чки США: Гудзон, М?сс?с?п?, М?ссур?, Колорадо, Колумб?я, Снейк, Р?о-Гранде, Огайо.

На меж? з Канадою розташован? Велик? озера — Верхн?, Гурон, М?чиган, Ер?, Онтар?о.

Великий Каньйон у середн?й теч?? р?чки Колорадо

Кл?мат

Кл?мат континентальних Сполучених Штат?в Америки переважно пом?рний, на Гаваях — м'який ?з найб?льшою к?льк?стю опад?в у св?т?, а на Алясц? — суворий ? холодний ?з пост?йним сн?говим покривом. П?вденна частина Флориди ? Гава? розташован? у троп?чн?й зон?. П?вденна частина тихоокеанського узбережжя ма? середземноморський кл?мат: тепле ? сухе л?то ? холодна дощова зима. Кордиль?ри характеризуються екстремальними кл?матичними умовами з дуже холодними зимами ? дуже теплим л?том.

?стор?я

Колон?альний пер?од

Переговори ?вропейц?в та ?нд?анц?в. Гравюра 1766 року

До появи ?вропейц?в п?сля 1492 П?вн?чна Америка була заселена р?зними ?нд?анськими племенами, як? потрапили туди з Сиб?ру близько 12 000 рок?в тому через Берингову протоку. Деяк? з цих племен, зокрема племена М?сс?с?псько? культури, спромоглися розвинути на високому р?вн? с?льське господарство, арх?тектуру ? мали зародки державного ладу. Проте п?сля ?вропейсько? колон?зац??, м?льйони кор?нних американц?в вимерло через еп?дем??, завезен? з ?вропи, наприклад в?д кору ? в?спи.

Корабель ?Мейфлавер? — англ?йський корабель, що перевозив п?л?грим?в ?з м?ста Пл?мут (Англ?я) до Пл?мута в Массачусетс?

Першим ?вропейським досл?дником, хто був у гирл? р?чки М?сс?с?п?, перетнув сучасн? Лу?з?ану та Техас, д?йшов практично до Кал?форн?йсько? затоки, ? ?спанський конк?стадор та мандр?вник Альваро Нунь?с Кавеса де Вака. Це в?дбулося в 1528—1535 роках. Перше пост?йне поселення в сучасних США було засноване в 1565 роц? у Флорид?. Перше пост?йне англ?йське поселення було створене в Джеймстаун? (В?рджин?я) у 1607 роц?.

Рел?г?йний ? пол?тичний хаос у ?вроп? стимулював ем?грац?ю в англ?йськ? колон??. Над?я на процв?тання привела сюди багатьох поселенц?в як з Англ??, так ? з Н?меччини та ?нших континентальних кра?н. Наприк?нц? XVII стол?ття маленьк? ферми у прибережних районах п?вдня поступилися м?сцем великим плантац?ям. На плантац?ях вирощували тютюн, рис, бавовну та ?ндиго. Хоча вже почали виникати м?ста, економ?ка п?вдня залишалася найменш розвинутою ? найб?льш с?льськогосподарською в колон?альн?й Америц?.

Незалежн?сть та експанс?я

У XVIII стол?тт? соц?альний та економ?чний р?ст тривав. П?сля того, як британськ? та колон?альн? в?йська сп?льними зусиллями вигнали француз?в ?з Канади ? району Великих Озер п?д час Французько? та ?нд?йсько? во?н (1754—1760 рок?в), колон?сти менше потребували британського захисту. Це спричинило складний ланцюг под?й, який ?з часом об'?днав колон?ст?в проти Велико? Британ?? ? прив?в до Американсько? революц?? (1775—1783 рр.).

Проголошення декларац?? незалежност?

Результатом революц?? стала незалежн?сть 13 колон?й: Массачусетсу, Нью-Гемпширу, Коннектикуту, Род-Айленду, Нью-Йорку, Нью-Джерс?, Пенсильван??, Делаверу, Мер?ленду, В?рджин??, П?вн?чно? та П?вденно? Карол?ни та Джордж??. У 1787 роц? була ухвалена Конституц?я США, зг?дно з якою було створено нац?ональний уряд. У 1791 — Б?лль про права ?стотно обмежив повноваження уряду щодо громадян. Герой революц?? Джордж Вашингтон, обраний на посаду президента, започаткував багато державних заклад?в, включаючи каб?нет, монетний дв?р ? перший банк США.

Територ?альна еволюц?я США

В середин? XIX стол?ття територ?альн? надбання, внасл?док покупки Лу?з?ани у Франц??, Орегону у Британ?? та Аляски у Рос??, як ? в?йни з Мексикою, змусили законодавц?в зосередити увагу на питанн? розширення ?нституту рабства негр?в на нов? територ??. Мешканц? п?вдня намагалися продовжити його ?снування, у той час як мешканц? п?вноч? все менш терпимо ставилися до цього явища.

Громадянська в?йна та ?ндустр?ал?зац?я

Криза назр?ла в 1860 роц?, коли республ?канець Авраам Л?нкольн перем?г трьох опонент?в ? став президентом. П?вденн? л?дери, як? вважали, що втрачено можлив?сть справедливого ставлення при республ?канськ?й адм?н?страц??, сформували Конфедерац?ю. Ряд под?й призв?в до Громадянсько? в?йни (1861—1865 рр.) — конфл?кту м?ж П?вн?чними штатами (Союзом) ? П?вденними штатами, який завершився повною перемогою п?вноч? ? скасуванням рабства.

На середину 90-х pp. XIX ст. США вийшли на перше м?сце у св?т? за обсягами промислового виробництва, техн?чним оснащенням п?дпри?мств ? продуктивн?стю прац?. Перетворенню США у св?тового ?ндустр?ального л?дера сприяло осво?ння багатих природних ресурс?в Американського континенту, щедр? субсид?? з боку держави, особливо в зал?зничне буд?вництво. На початок XX ст. зал?зниц? з'?днували вс? штати, а ?хня сумарна довжина перевищувала аналог?чний показник ус?х кра?н ?вропи та становила половину св?тово? зал?знично? мереж?.

Федерально-?м?грац?йна станц?я на Остров? Елл?с пропустила приблизно 20 м?льйон?в людей

?нтенсивно в?дбувався процес концентрац?? виробництва та кап?талу ? монопол?зац?? в особливо централ?зованих формах. Головну роль у промисловому виробництв? в?д?грали велик? п?дпри?мства — вони становили 2,2 %, але виробляли майже половину обсягу промислово? продукц??. Вони об'?днувалися у монопол??. Були заснован? сталева корпорац?я Карнег?, електротехн?чний трест ?Дженерал електрик?, корпорац?я Дж. Рокфеллера ?Стан-дард Ойл? та ?нш?. У банк?вськ?й сфер? наймогутн?шими банками були ?Нешнл с?т? банк? Рокфеллера, банки Моргана, Меллона та ?нш?. Важливу роль в?д?гра? пост?йний приплив ?вропейського кап?талу та ?мм?грант?в з ?вропи. У США один в?дсоток населення зосередив у сво?х руках половину нац?онального багатства. Др?бний та середн?й кап?тали були залучен? до сфери торг?вл? та послуг. Динам?зм розвитку американсько? економ?ки надавала в?льна конкуренц?я. Р?вень техн?чного облаштування с?льського господарства був значно вищий за ?вропейський, за виробництвом с?льськогосподарсько? продукц?? США пос?дали перше м?сце у св?т?.

Початок XX ст. ознаменував початок ?прогресивно? ери? — проведення ряду реформ, ?н?ц?атором яких став президент Т. Рузвельт. Основна суть реформ полягала в забезпеченн? рол? держави як регулятора економ?чних ? трудових в?дносин м?ж працею ? кап?талом, що дало змогу уникнути загострення соц?альних конфл?кт?в ? революц??. Розпочато пол?тику ?чесного курсу?, передбачено боротьбу проти монопол?й, арб?траж у в?дносинах м?ж п?дпри?мцями ? роб?тниками тощо. Серед прийнятих у цей час закон?в необх?дно в?дзначити закон про введення державного контролю над виготовленням л?к?в ? харчових продукт?в; закон про контроль тариф?в на зал?зницях, контроль над умовами прац? на р?зницях тощо. Низку великих д?лянок земл? було оголошено державними запов?дниками, створювалися ком?с?? з охорони довк?лля тощо.

У 1912 р. президентом США був обраний демократ В. В?льсон, який проголосив ?еру ново? свободи?. Головними законами його адм?н?страц?? було запровадження загальнонац?онально? банк?всько? системи, встановлення високого прогресивного податку на прибуток, сприяння свобод? особи, в?льн?й конкуренц??, зм?на порядку вибор?в до сенату. Якщо ран?ше сенатори призначалися законодавчими з?браннями сенат?в, то тепер вони обиралися шляхом народного голосування.

У зовн?шн?й пол?тиц? США сконцентрували увагу на Латинськ?й Америц? ? Далекому Сход?. США оголосили свою виключну в?дпов?дальн?сть за справи американських кра?н. У результат? в?йни з ?спан??ю до США перейшли Ф?л?пп?нськ? острови, о. Руам, Пуерто-Рико. Куба опинилася п?д контролем США, хоча формально залишалася незалежною. На Далекому Сход? США прагнули, використовуючи свою економ?чну перевагу, вит?снити конкурент?в ?з Китаю. З ц??ю метою вони проголосили доктрину ?в?дкритих дверей ? р?вних можливостей?, що вимагала р?вних прав у торг?вл? для вс?х зах?дних держав. П?д час рос?йсько-японсько? в?йни США п?дтримали Япон?ю, щоб таким чином послабити позиц?? Рос??.

Перша св?това в?йна, Велика депрес?я, Друга св?това в?йна

Плацдарм ?Омаха?, 1944

П?сля Першо? св?тово? в?йни Сполучен? Штати остаточно в?дмовилися в?д пол?тики ?золяц?он?зму ? стали грати активну роль у св?тов?й пол?тиц?. Пер?од з 1922—1929 pp. характеризувався як епоха процв?тання (?просперит??). США, подолавши проблеми пово?нно? структурно? перебудови, стали на шлях створення споживчо? економ?ки. На 1929 р. обсяг ?ндустр?ального виробництва зр?с на 20 %. У 1929 р. велик? монопол?? об'?днували майже половину промислових п?дпри?мств, на яких було зайнято 90 % ус?х роб?тник?в ? випускалося 92 % ус??? промислово? продукц??. Зр?с вив?з кап?тал?в до кра?н Латинсько? Америки та ?вропи. У 20-х pp. експорт США переважав ?мпорт на 7,7 млрд долар?в.

Холодна в?йна

Президент США Рональд Рейган ? радянський Генеральний секретар Михайло Горбачов на перш?й зустр?ч? на вищому р?вн? в Женев?, Швейцар?я.

П?сля завершення Друго? св?тово? в?йни США виявилися наймогутн?шою державою св?ту, економ?чним ? в?йськово-пол?тичним л?дером. За роки в?йни виробнич? потужност? зросли в 2 рази, а експорт у 5 раз?в, к?льк?сть роб?тник?в у промисловост? — на 10 млн ос?б. З 1944 р. американський долар зам?нив англ?йський фунт у рол? м?жнародно? валюти. США виготовляли половину св?тово? промислово? продукц??, зосередили в себе 73 % св?тового золотого запасу. Збройн? сили США були найчисельн?шими (понад 12 млн ос?б), у кра?н? сформувався потужний в?йськово-промисловий комплекс.

Сучасн?сть

В?дпов?ддю на кризов? явища став новий курс президента Рональда Рейгана (1981—1989 pp.), в основу якого була покладена програма обмеження рол? держави в економ?чному та соц?альному регулюванн?, в?дбувався перех?д в?д прямого до б?льш опосередкованого ?? втручання в економ?ку. Пол?тика Рейгана значно посилила ефективн?сть економ?ки США, ?? здатн?сть до впровадження найнов?ших досягнень науково-техн?чного прогресу. Посилювався приплив ?ноземного кап?талу в економ?ку США, передус?м з боку розвинених ?вропейських держав та Япон??. ?ноземн? кап?таловкладення сприяли як?сним перетворенням в американському господарств?. Зм?ни у внутр?шн?й пол?тиц? супроводжувалися також поворотом у м?жнародних справах, передус?м у результат? припинення пол?тики конфронтац?? з Радянським Союзом, що вплинуло на внутр?шню ситуац?ю: наприк?нц? 1980-х pp. стали скорочуватися витрати на в?йськов? потреби, почалася конверс?я деяких галузей в?йськово-промислового комплексу США. ?Рейганом?ка? сприяла скороченню безроб?ття, привела до значного зниження темп?в ?нфляц??.

Позитивн? зрушення були закр?плен? п?сля приходу до влади адм?н?страц?? республ?канця Джорджа Буша-старшого (1989—1993). Ч?льне м?сце у президентських програмах належало питанням боротьби з наркоман??ю, розвитку осв?ти, охорони здоров'я, еколог?чним проблемам. Значними були зовн?шньопол?тичн? усп?хи адм?н?страц??, проте економ?чний спад початку 90-х pp. та ?нш? внутр?шн? проблеми призвели до його поразки на президентських виборах 1992 р.

У 1992 р. президентом було обрано демократа Б?лла Кл?нтона, пол?тичний курс якого по?днував л?беральн? та консервативн? тенденц??. У перш? роки президентства Кл?нтон прид?ляв основну увагу плану ?економ?чного в?дродження? США та зростанню житт?вого р?вня. Економ?чна програма будувалася на зменшенн? урядових витрат, зб?льшенн? податк?в для заможних людей, збереженн? витрат на осв?ту, охорону здоров'я та ?нш? соц?альн? потреби. Економ?ка США у друг?й половин? 90-х pp. досягла стаб?л?зац?? ? розвива?ться, випереджаючи темпи розвитку кра?н ?велико? с?мки?. Для зм?цнення сво?х позиц?й в економ?чному суперництв? з об'?днаною ?вропою США створили НАФТА — П?вн?чноатлантичну зону в?льно? торг?вл? з Канадою ? Мексикою (1995 p.). Зовн?шня пол?тика адм?н?страц?? Б. Кл?нтона пройшла складну еволюц?ю пристосування до ново? м?жнародно? ситуац??, зумовлено? розпадом СРСР. Пр?оритетним залиша?ться збереження л?дерства США у св?т?, збереження НАТО, запровадження програми ?Партнерство заради миру?, миротворча д?яльн?сть на Балканах ? Близькому Сход?. Одночасно зд?йснюються односторонн? силов? акц?? проти небажаних ?м пол?тичних режим?в.

Терористичний акт 11 вересня 2001 року

One World Trade Center, на м?сц? знищеного

Президентськ? вибори 2000 р. виявилися найскандальн?шими. Перемогу здобув республ?канець Джордж Буш-молодший, але демократи намагалися поставити п?д сумн?в ?хн? результати. Лише Верховний суд визнав остаточний результат на користь Буша. Нова адм?н?страц?я почала реформу системи осв?ти, скоротила податки тощо. Поворотним моментом в ?стор?? США стали под?? 11 вересня 2001 р. — терористичний напад на Нью-Йорк ? Вашингтон. США провели низку антитерористичних акц?й — в?йни в Афган?стан? та ?раку.

У результат? президентських вибор?в, що пройшли 4 листопада 2008 року, новим президентом США став Барак Обама, який зм?нив на ц?й посад? Джорджа Буша. П?сля ?навгурац??, що пройшла в с?чн? 2009 року, Барак Обама став першим афро-американським президентом США. На президентських виборах 6 листопада 2012 року Обама перем?г свого основного суперника — республ?канця М?тта Ромн? ? розпочав 2-й терм?н правл?ння. Серед основних його досягнень за 8 рок?в президентства експерти називають в?дновлення економ?чного зростання в кра?н? п?сля кризи 2008 року та реформу системи охорони здоров'я (яка, однак, викликала немало критики). В зовн?шн?й пол?тиц? можна вид?лити так? моменти як виведення основних в?йськ з ?раку та Афган?стану, л?кв?дац?я ?терориста № 1? Осами бен Ладена (якого США вважають головним в?дпов?дальним за теракти 11 вересня), участь у досягненн? угод з? скасування ядерно? програми ?рану та заход?в протид?? глобальному потепл?нню, в?дновленн?, п?сля б?льш н?ж 50-р?чно? перерви, дипломатичних в?дносин ?з Кубою та п?дтримц? п?сляреволюц?йно? Укра?ни зокрема у ?? протид?? агрес?? з боку Рос??. Серед провал?в називають допущення виникнення ново? велико? терористично? орган?зац?? ?Д?Л та самоусунення в?д вир?шення кризи в Сир??. Загалом багато експерт?в звинувачують Барака Обаму в послабленн? статусу наддержави США у св?т?, що, на ?х думку, посприяло приходу до влади попул?ста Трампа.

20 с?чня 2017 року 45-м президентом США став скандальний м?льярдер Дональд Трамп ?з Республ?кансько? парт??, який пооб?цяв р?зко зм?нити зовн?шню та внутр?шню пол?тику у б?к протекц?он?зму та захисту ?нтерес?в США. П?д час сво?? першо? адм?н?страц?? (2017–2021) Дональд Трамп проводив пол?тику економ?чного протекц?он?зму, зниження податк?в, посилення м?грац?йних обмежень, призначив трьох консервативних судд?в Верховного суду США, ?н?ц?ював торговельн? конфл?кти з Кита?м та союзниками, а також став трет?м президентом в ?стор?? США, якому Палата представник?в оголосила ?мп?чмент.

Одн??ю з найб?льших криз у нов?тн?й ?стор?? США стала пандем?я COVID-19, яка розгорнулася на початку 2020 року. За к?лька рок?в пандем?? в?д коронав?русно? хвороби померли принаймн? 1,2 м?льйони американц?в. На президентських виборах 2020 року Дональд Трамп програв кандидату в?д Демократично? парт?? Джо Байдену. Важливою под??ю в нов?тн?й пол?тичн?й ?стор?? став штурм Кап?тол?я США 6 с?чня 2021 прихильниками Дональда Трампа, метою якого було зм?нити результати вибор?в; ут?м, штурм не став перешкодою для мирно? передач? влади адм?н?страц?? Байдена.

За час сво?? адм?н?страц?? (2021—2025) Джо Байден зд?йснював пол?тику, спрямовану на в?дновлення рол? США у м?жнародних альянсах, та масштабн? ?нвестиц?? в ?нфраструктуру ? кл?матичн? ?н?ц?ативи. В?н остаточно вив?в американськ? в?йська з Афган?стану ? де-факто очолив м?жнародну коал?ц?ю з п?дтримки Укра?ни п?д час повномасштабного рос?йського вторгнення. Байден знову балотувався на президентських виборах 2024 року, але був змушений зняти свою кандидатуру на фон? критики щодо його в?ку та когн?тивних зд?бностей. В?цепрезидентка Байдена Камала Гарр?с програла президентськ? вибори Дональду Трампу. Чинним Президентом США з 20 с?чня 2025 року ? Дональд Трамп.

Адм?н?стративний устр?й

США — федеративна республ?ка. В адм?н?стративному план? територ?ю кра?ни под?лено на 50 штат?в (англ. state) ? один федеральний округ Колумб?я.

Первинно до складу федерац?? входило 13 штат?в: Нью-Гемпшир, Массачусетс, Род-Айленд, Коннектикут, Нью-Йорк, Нью-Джерс?, Пенс?льван?я, Делавер, Мер?ленд, В?рджин?я, П?вденна Карол?на, П?вн?чна Карол?на, Джордж?я. На початку ?стор?? кра?ни 3 нових штати вид?лилися ?з територ?? уже наявних штат?в: Кентукк? з В?рджин??, Теннесс? з П?вн?чно? Карол?ни та Мен ?з Массачусетсу. Ус? штати, як? утворилися згодом, були проголошен? на територ?ях, здобутих внасл?док в?йн або придбан? урядом США. Останн?ми територ?ями, що отримали статус штату в 1959 роц? стали Аляска ? Гава?. Штати не мають права самост?йно в?докремлюватися в?д держави.

Штати групуються в 9 рег?он?в:

   Нова Англ?я: Мен, Нью-Гемпшир, Вермонт, Массачусетс, Род-Айленд, Коннектикут

   Середньо-Атлантичн? штати: Нью-Йорк, Нью-Джерс?, Пенс?льван?я

   П?вн?чно-Сх?дний Центр: Огайо, ?нд?ана, ?лл?нойс, М?чиган, В?сконсин

   П?вн?чно-Зах?дний Центр: М?ннесота, Айова, М?ссур?, П?вденна Дакота, П?вн?чна Дакота, Небраска, Канзас

   П?вденно-Атлантичн? штати: Делавер, Мер?ленд, федеральний округ Колумб?я, В?рджин?я, Зах?дна В?рджин?я, П?вн?чна Карол?на, П?вденна Карол?на, Джордж?я, Флорида

   П?вденно-Сх?дний Центр: Кентукк?, Теннесс?, Алабама, М?сс?с?п?

   П?вденно-Зах?дний Центр: Арканзас, Лу?з?ана, Оклахома, Техас

   Г?рськ? штати: Монтана, Айдахо, Вайом?нг, Колорадо, Нью-Мексико, Аризона, Юта, Невада

   Тихоокеанськ? штати: Вашингтон, Орегон, Кал?форн?я, Аляска, Гава?.

Кожний штат под?ля?ться на округи, яких всього 3041. У штат? Лу?з?ана цю адм?н?стративну одиницю називають параф??ю (parish). В Укра?н? округ США зр?дка й неправильно називають графством (через под?бн?сть британсько? назви county). Сам? округи под?ляються на мун?ципал?тети (всього 19 078) ? тауншипи (всього 16 734). Перш? зд?йснюють м?сцеве самоуправл?ння в м?стах, друг? — в с?льськ?й м?сцевост? (в Нов?й Англ?? обидв? одиниц? називають тауни).

Кр?м того, на територ?? США ? ?нд?анськ? резервац??, де мешкають кор?нн? жител? — ?нд?анц?. В резервац??, як правило, д?ють власн? законодавч?, виконавч? та судов? органи влади, що не п?дпорядковуються штату, в якому розм?щена резервац?я.

Сполучен? Штати також волод?ють 5 заморськими територ?ями: Пуерто-Рико ? Американськ? В?рг?нськ? Острови в Карибському рег?он?; Американське Самоа, Гуам та П?вн?чн? Мар?анськ? Острови в Тихому океан?. Особи, що народилися на цих територ?ях (за винятком Американського Самоа) мають громадянство США. Американськ? громадяни, як? проживають у заморських територ?ях мають практично т? ж права та обов'язки, що й громадяни власне штат?в; Однак, вони, як правило, зв?льняються в?д федерального прибуткового податку, не можуть голосувати за президента, а можуть мати лише представника у Конгрес? США.

Пол?тична ? правова система

Дональд Трамп — чинний 47-й Президент США

Американськ? солдати в Багдад?, ?рак

За конституц??ю США, ухваленою в 1787 роц?, певн? повноваження для зд?йснення державно? влади передан? федеральному уряду США. Державн? повноваження, не визначен? для передач? у ведення федерального уряду конституц??ю, зд?йснюються штатами США. У конституц?? США закладений принцип розд?лення влади, по якому федеральний уряд склада?ться ?з законодавчих, виконавчих ? судових орган?в, що д?ють незалежно один в?д одного.

Найвищий орган законодавчо? влади — двопалатний Конгрес США:

• нижня палата — Палата представник?в;
• верхня палата — Сенат.

Найвищий орган виконавчо? влади — президент США. Президент — глава держави, головнокомандувач збройними силами. ?сну? посада в?цепрезидента. Б?льш н?ж 200-л?тня ?стор?я розвитку конституц?йного права США показу?, що повноваження виконавчо? г?лки влади пост?йно розширювались. Президентська влада почала дом?нувати над Конгресом ще з к?нця XIX ст. Траплялися пер?оди, наприклад, зокрема в 1970-т? роки, коли президентська влада послаблювалась, але так? пер?оди були коротк?. Як зазнача? колишн?й радник президента Дж. Р?д?, президентська влада ? ?фокусом? американського життя.

Найвищий орган судово? влади — Верховний суд США. Основн? пол?тичн? парт?? — республ?канська ? демократична. Також ?сну? багато ?нших, др?бн?ших парт?й.

Зовн?шня пол?тика

Зовн?шня пол?тика США направлена на досягнення двох основних ц?лей — на забезпечення безпеки держави та ?? громадян ? на забезпечення добробуту громадян кра?ни. В умовах сучасного св?ту американська зовн?шня пол?тика тяж?? до гегемон??, що обумовлене руйнуванням б?полярно? (за участю СРСР) системи м?жнародних в?дносин.

Укра?ну як незалежну державу США визнали 26 грудня 1991. Дипломатичн? в?дносини встановлен? 3 с?чня 1992. Д?ють Укра?нська Федерац?я ? Укра?нський конгресовий ком?тет Америки, Шк?льна Рада при УККА (див. докладн?ше укра?нсько-американськ? в?дносини).

Збройн? сили

Нин? збройн? сили США залишаються одними з найб?льших у св?т?. В?йськовий бюджет США на 2010 р?к становив 668 млрд долар?в США. Збройн? сили США включають арм?ю (сухопутн? в?йська), В?йськово-пов?трян? сили, В?йськово-морськ? сили, Корпус морсько? п?хоти ? Берегову охорону. За даними на кв?тень 2007 року, 1 426 700 ос?б проходили службу в регулярних частинах збройних сил ? 1 458 500 ос?б у резервних формуваннях.

Економ?ка

Нью-Йоркська фондова б?ржа та Уолл-стр?т

Економ?чн? показники
Безроб?ття	8,3 % (С?чень 2012)
Зростання ВВП	▼ 2,2 % (2012)
?нфляц?я ?СЦ	▼ 2,0 % (Лютий 2012 — лютий 2013)
Б?дн?сть	15,1 % (2010)
Державний борг	$15,33 трильйон?в (1 лютого 2012)
Власний кап?тал домашн?х господарств	$58,5 трильйон?в (2-й квартал 2011)

США — це держава з високорозвинутою кап?тал?стичною економ?кою зм?шаного типу, яка розвива?ться завдяки багатим природним ресурсам, розвинут?й ?нфраструктур? та висок?й продуктивност?. Як св?дчать м?жнародн? рейтинги, економ?чна система США забезпечу? найвищ? показники ВВП на душу населення, а з б?льшост? найважлив?ших напрям?в науково-техн?чного розвитку, техн?чно? озбро?ност? п?дпри?мств, ступеня насиченост? господарства ?нформац?йними технолог?ями, сучасними системами зв'язку тощо США випереджу? сво?х конкурент?в. США мають високорозвинену ? диверсиф?ковану промислов?сть, основними галузями яко? ? загальне, транспортне ? електротехн?чне машинобудування, видобуток корисних копалин, х?м?чна та харчова промислов?сть, виробництво металовироб?в.

За даними ?ндексу економ?чно? свободи: ВВП (1999) — 8500 млрд $. Темп зростання ВВП (1999) — 4 %. ВВП на душу населення (1999) — 31 201 $. Прям? ?ноземн? ?нвестиц?? (1999) — 119 млрд $. Станом на 2009 р?к: ВВП складав 14 256 трлн $, ВВП ном?нальний на душу населення — 46 381 $. ?ндекс людського розвитку станом на 2010 р?к ма? коеф?ц??нт 0,902, це дуже високий показник, за яким кра?на пос?да? 4 м?сце у св?т?.

?мпорт (1999) — головним чином електронн? компоненти, побутова електрон?ка ? комп'ютери — 1100 млрд $ (головним чином Канада — 19,2 %; Япон?я — 12,0 %; Мексика — 10,0 %; Китай — 8,0 %; Н?меччина — 5,4 %).

Експорт (1999) — головним чином машини, обладнання (промислове, електронне ? телекомун?кац?йне обладнання, л?таки, автомоб?л?, в?йськова техн?ка), м?неральна сировина (кам'яне вуг?лля, природний газ, нафтопродукти, х?м?кати) ? продукц?я с?льського господарства (м'ясо й м'ясн? продукти, пшениця, кукурудза, со?в? боби) — $ 905 млрд (головним чином Канада — 23,0 %; Мексика — 12,0 %; Япон?я — 8,3 %; Велика Британ?я — 5,5 %; Н?меччина — 5,4 %). Також США експортують к?но- ? фармацевтичн? препарати.

Кра?на пос?ла четверте м?сце в рейтингу Св?тового банку ?Ведення б?знесу? (?Doing Business?) за 2013 р?к.

?нфраструктура

Наука ? технолог??

Мед?а-лаборатор?я Массачусетського технолог?чного ?нституту

Чисельн?сть наукових сп?вроб?тник?в у США, за п?драхунками 2002 року, становила 1,08 млн ос?б. 2006 року в кра?н? захищено 55 тисяч наукових дисертац?й, на частку США припада? 45 % ус?х отриманих у св?т? Нобел?вських прем?й у галуз? науки. США — л?дери за ?ндексом наукового цитування, на ?х частку припада? 30,1 % вс?х наукових посилань у св?т? в галуз? ф?зики, 28,7 % — в галуз? досл?джень косм?чного простору ? науки про Землю, 36,8 % — в галуз? математики.

Найб?льша б?бл?отека США — Б?бл?отека Конгресу у Вашингтон?, за величиною фонду вона друга у св?т?, поступа?ться т?льки Британськ?й б?бл?отец? в Лондон?. Пров?дн? науков? установи США: См?тсон?вська установа, Массачусетський технолог?чний ?нститут, Геолог?чна служба США, Нац?ональне управл?ння з аеронавтики ? досл?дження косм?чного простору тощо.

Енергетична система

Енергетичний ринок Сполучених Штат?в становить 29 тис. терават за годину на р?к. На одного мешканця споживають 7,8 тонни нафтового екв?валента на р?к, за цим показником США на 10-му м?сц? у св?т?. У 2005 роц? 40 % енерг?? поступило в?д нафти, 23 % в?д вуг?лля ? 22 % в?д природного газу. Решта п?дтримувалася завдяки ядерн?й енерг?? та поновлюваним джерелам енерг??. Сполучен? Штати — найб?льший споживач нафти у св?т?. Десятил?ттями ядерна енерг?я в?д?гравала обмежену роль у пор?внянн? з ?ншими розвиненими кра?нами, в тому числ? й через великий резонанс у сусп?льств?, пов'язаний з авар??ю на АЕС Три-Майл-Айленд у 1979 роц?. У 2007 роц? було встановлено дек?лька нових реактор?в для атомних електростанц?й Сполучен? Штати волод?ють 27 % св?тових вуг?льних резерв?в.

Станом на 2018 р?к 12 % електроенерг?? було вироблено ?з поновлюваних джерел, в тому числ? близько 6 % В?С.

Транспорт

Аеропорт Гартсф?лд-Джексон в Атлант? — найб?льший аеропорт у св?т? за к?льк?стю пасажир?в

У США розвинен? вс? види сучасного транспорту (зал?зничний, автомоб?льний, морський, внутр?шн?й водний, пов?тряний ? трубопров?дний). Автомоб?льн? вантажоперевезення в середин? 1990-х рок?в становили 28 %. Водночас на пов?тряний транспорт припадала незначна частка вантажного товаропотоку (0,5 %), але майже 20 % пасажироперевезень. На частку транспорту припада? близько 20 % загального споживання енерг?? у кра?н? ? в?д 50 % до 60 % всього споживання р?дкого палива.

Найб?льш? порти: Новий Орлеан, Гемптон-Роудс, Нью-Йорк, Тампа, Моб?л, Лос-Анджелес, Балтимор. У середин? 1990-х рок?в на водн? маршрути припадало 15 % вантажоперевезень. Важк? та гром?здк? вантаж? (зал?зна руда, вуг?лля, зерно, нафтопродукти, п?сок, грав?й, цемент) часто доставляються водним шляхом.

На зал?зничний транспорт у середин? 1990-х рок?в припадало 38 % вс?х вантажоперевезень ? т?льки 1 % пасажир?в. На початку XXI стол?ття плану?ться збудувати високошвидк?сн? рейков? маг?страл?, як? зв'яжуть найб?льш? мегалопол?си сх?дного узбережжя.

Серед 30 найб?льш завантажених цив?льних аеропорт?в св?ту 16 розташован? на територ?? Сполучених штат?в Америки. Найб?льший аеропорт кра?ни — М?жнародний аеропорт Гартсф?лд-Джексон в Атлант?. Найб?льш? м?жнародн? ав?аперев?зники США: Delta Air Lines, American Airlines, United Airlines ? US Airways.

Осв?та

Гарвардський ун?верситет

У США сформувалася високорозвинена система осв?ти, яку складають к?лька ланок: середня школа ? вища школа (приватна ? державна), державн? ? приватн? профес?йн? навчальн? заклади — коледж?, профес?йна п?дготовка на робочих м?сцях ? в систем? збройних сил. Число виш?в у США перевищу? 4 тисяч?, з них 2 533 — чотирир?чн? коледж?, 1 683 — двор?чн? коледж?. 57 % вищих навчальних заклад?в приватн?. Число шк?л — 117 тисяч, з них 89,5 тис. (76 %) — державн? ? 27,4 тис. — приватн?. Вже 2003 року 93 % шк?л у США мали пост?йний доступ у мережу ?нтернет.

2006 року в США нал?чувалося 17,7 млн студент?в: 13,4 млн навчалися в державних вишах (75 %) ? 4,3 млн — у приватних (25 %). Школяр?в нал?чувалося 55,4 млн, з них 48,9 млн навчалися у державних школах (88 %) ? близько 6,5 млн — у приватних школах (12 %). Понад 85 % американц?в у в?ц? 25 рок?в ? старше мають принаймн? зак?нчену середню осв?ту, а 28 % — ще й зак?нчену вищу, у тому числ? понад 7 % мають ступ?нь маг?стра, доктора ф?лософ?? або ?нш? науков? ступен?.

Сво?р?дн?сть американсько? вищо? школи поляга? в ?? багатор?вневост? ? розгалуженост?, под?лу вищих навчальних заклад?в на державн? та приватн?, ?х в?дм?нност? за як?стю ? к?льк?стю ступен?в, що присвоюються, наявност? систем зал?кових одиниць, особливостях роботи професорсько-викладацького складу. Асоц?ац?я восьми найстар?ших американських ун?верситет?в ма? назву Л?ги плюща, до не? входять Браунський ун?верситет, Гарвардський ун?верситет, Дартмутський коледж, ?льський ун?верситет, Колумб?йський ун?верситет, Корнелльський ун?верситет, Пенсильванський ун?верситет, Принстонський ун?верситет.

Охорона здоров'я

Оч?кувана тривал?сть життя при народженн? у Сполучених Штатах — 78,4 роки. За цим показником кра?на пос?да? 50-те м?сце у св?т?. Поширен?сть ожир?ння та розвиток охорони здоров'я в ?нших державах спричинило пониження рейтингу з 11-го м?сця в 1987 роц?. Приблизно третина дорослих американц?в страждають на ожир?ння, ще третина мають надм?рну вагу. Показник ожир?ння, який уже ? найвищим у всьому ?ндустр?ал?зованому св?т?, за останню чверть стол?ття подво?вся, а пов'язаний з ожир?нням цукровий д?абет 2-го типу експертами з охорони здоров'я визнаний еп?дем?чним. За показником дитячо? смертност?, що у 2011 роц? становив 6,06 на 1 тисячу, Сполучен? Штати пос?дають 176-те м?сце серед 222 кра?н, що вище, н?ж у будь-як?й кра?н? Зах?дно? ?вропи.

Витрати на систему охорони здоров'я у США, як ? у сп?вв?дношенн? на одного мешканця, так ? у частц? ВВП, значно перевищують аналог?чн? у будь-як?й ?нш?й кра?н? св?ту. Зг?дно ?з ВООЗ, у 2001 роц? система охорони здоров'я США була першою у св?т? в оперативност?, але 37-ю за загальною ефективн?стю.

Еколог?я

США входить до десятки кра?н св?ту, як? ? найб?льшими ем?тентами метану. У друг?й половин? 2021 року, на кл?матичному сам?т? у Глазго, кра?на п?дписала декларац?ю про скорочення викид?в метану. В?дпов?дно до яко? до 2030 року, кра?на зобов'язана зменшити викиди метану на 30 %.

Населення

Динам?ка росту населення США
Р?к	Населення, млн ос?б
1790	3,9
1860	31,4
1900	76,2
1971	216,8
1983	234,2
2000	275,6
2007	303,3
2008	305,1
2010	309,1

Р?ст населення США протягом 1790—2010 рок?в

За к?льк?стю населення США пос?да? трет? м?сце у св?т?. Середня густота населення — 32 ос?б на 1 км2. Найгуст?ше заселен? штати: Кал?форн?я, Нью-Йорк, Техас, Флорида. Через велик? розм?ри територ?? середн?й прир?ст населення в р?зних рег?онах ?стотно р?зниться. В середньому в?н становить 1 %.

На прир?ст населення вплива? зовн?шня м?грац?я, яка розгляда?ться державою позитивно. Щор?чно в кра?ну в'?жджають до 800 тис. ос?б. Серед них вид?ляють так? групи: спец?ал?сти вищо? квал?ф?кац??, неквал?ф?кована робоча сила, пол?тичн? ?мм?гранти ? нелегальн? (небажан?). Для США характерною ? м?грац?я по кра?н? населення, яке працю?.

Народи США

Перш? люди (?нд?анськ? племена, що м?грували з Сиб?ру на Аляску) заселили територ?ю США близько 10 тисяч рок?в тому, а ?хн? нащадки залишалися переважаючим етн?чним компонентом до к?нця XVII стол?ття. Сучасне населення США, проте, значно менше в?добража? генетичну спадщину кор?нних жител?в, оск?льки США належить до кра?н переселенського типу. Сучасн? американц? — переважно нащадки ?мм?грант?в ?з ?вропи (переважно Зах?дно?), Аз?? та переселенц?в ?з кра?н Африки, яких примусово привозили для роботи на плантац?ях. Частка кор?нних жител?в незначна, це ?нд?анц?, еск?моси, алеути, гавайц?. Повне право називатися американцями отримують лише д?ти ?мм?грант?в, т?, хто народився в США.

У кра?н? збер?га?ться ч?тке розд?лення на ?ноземц?в ? уродженц?в, м?ж якими ? значна культурно-мовна дистанц?я. Ц??ю в?дм?нн?стю, проте, внутр?шн?й под?л не обмежу?ться. Американц? США — р?знор?дна, гетерогенна нац?я з конфл?ктним расовим складом. В ус?х в?дношеннях ? рег?онах (окр?м штату Гава?) дом?ну? ?вропео?дна раса — вих?дц? з Велико? Британ??, Н?меччини, ?рланд?? та ?нших ?вропейських кра?н. Дал? вид?ляються афроамериканц?, латиноамериканц?, аз?йц?, ?нд?йц? та ?нш?, на яких припада? понад третина населення.

Найб?льша к?льк?сть людей за походженням по округах 2000 р.

Укра?нц? США

Великомасштабна укра?нська ем?грац?я до Америки почалась у 1880-х роках, насамперед ?з Закарпаття, Галичини та Буковини, набравши масового характеру в пер?од 1890-х рок?в ? до початку Першо? св?тово? в?йни. Вона тривала ? в м?жво?нний пер?од, хоча ? в значно менших масштабах. П?сля Друго? св?тово? в?йни до США пере?хало близько 100 тисяч б?женц?в з Укра?ни. Тепер к?льк?сть укра?нц?в та ос?б укра?нського походження становить близько 2,230 м?льйони ос?б. Переважна б?льш?сть ?з них народилася уже в США, ? т?льки близько 20 % становлять безпосередн? ем?гранти. Лише третина ос?б укра?нського походження волод?? укра?нською мовою, ще менше використову? ?? у побут?.

Укра?нц? мешкають досить компактно, причому близько половини ?х загально? к?лькост? припада? на п?вн?чно-сх?дн? промислов? штати Пенс?льван?я, Нью-Джерс? та Нью-Йорк. Розпод?л укра?нц?в за соц?альними та профес?йними характеристиками в основному в?дпов?да? загальноамериканським пропорц?ям.

М?ста

У США значний р?вень урбан?зац??: 75 % населення — жител? м?ст. Найб?льш? м?ськ? агломерац??: Нью-Йорк (20 млн ос?б), Лос-Анджелес (16 млн ос?б), Чикаго (9 млн ос?б), Сан-Франциско (6 млн ос?б). Кр?м того, у кра?н? близько 50 м?ст ?з населенням понад 1 млн ос?б. Об'?днання великих м?ських агломерац?й утворюють мегалопол?си — Приатлантичний (45 млн), Приозерний (35 млн), Кал?форн?йський (25 млн ос?б).

Найб?льш? м?ста Сполучених Штат?в (за оц?нкою Бюро перепису населення США станом на 2017 р.)
1.	Нью-Йорк	0.08 622 698		2.	Лос-Анджелес	3 999 759		3.	Чикаго	2 716 450		4.	Х'юстон	2 312 717		5.	Ф?н?кс	1 626 078
6.	Ф?ладельф?я	&&&&&&&&01447395.&&&&001 447 395		7.	Сан-Антон?о	1 511 946		8.	Даллас	1 341 075		9.	Сан-Д??го	1 419 516		10.	Сан-Хосе	1 035 317

Мови США

Мови (2007)
англ?йська (?дина)	225,5 млн
?спанська, в тому числ? креольська (?сп.)	34,5 млн
китайська	2,5 млн
французька, в тому числ? креольська (фр.)	2,0 млн
тагальська	1,5 млн
в'?тнамська	1,2 млн
н?мецька	1,1 млн
корейська	1,1 млн

Найбагатомовн?ший штат — Кал?форн?я (207 мов). ?Найодноман?тн?ший? з ус?х штат?в — Вайом?нг (56). У Нью-Йорку говорять 129 мовами, а в Лос-Анджелес? — 137.

Фондом англ?йсько? мови США (найвпливов?шою неурядовою орган?зац??ю, що займа?ться питаннями л?нгв?стично? пол?тики держави) в березн? 2005 року була опубл?кована допов?дь ?Багато мов — одна Америка?, заснована на даних досл?дження мов, як? населення США використову? в повсякденному житт? (вдома, на робот?, на вулиц?).

Зг?дно з ц??ю допов?ддю, найпоширен?ша в США мова — англ?йська. Нею сп?лкуються 215,4 млн ос?б ?з 293 млн, що проживають у США. Англ?йська мова не ма? оф?ц?йного державного статусу на вс?й територ?? США. На законодавчому р?вн? вона затверджена як державна лише у 28 штатах ? двох територ?ях (Американськ? В?рг?нськ? острови ? Пуерто-Рико). ?спанська мова ? р?дною для 34,5 млн жител?в США (близько 12 %) та ? другою мовою кра?ни, якою найб?льше послуговуються ? яко? вчать у навчальних закладах. Деяк? американц? вважають, що англ?йська мова повинна отримати статус оф?ц?йно?, оск?льки це вже ? у принаймн? 28 штатах. У штат? Гава? англ?йська мова ? гавайська мова мають статус оф?ц?йних. Деяк? остр?вн? територ?? також надають оф?ц?йне визнання мовам кор?нних жител?в, разом з англ?йською мовою: самоа ? чаморро визнан?, в?дпов?дно, на Самоа ? Гуам?; карол?нська ? чаморро визнан? на П?вн?чних Мар?анських островах; ?спанська ? оф?ц?йною мовою Пуерто-Рико. У штат? Нью-Мексико д?? закон, який забезпечу? вживання англ?йсько? та ?спансько?, в штат? Лу?з?ана — англ?йсько? ? французько? (при цьому жодна з мов не названа оф?ц?йною).

У першу десятку найпоширен?ших мов кра?ни також входять французька (1 606 790), китайська (1 499 635), н?мецька (1 382 615), турецька (близько 1 172 615), тагальська (1 224 240), в'?тнамська (1 009 625), ?тал?йська (1 008 370) ? корейська (894 065).

Рел?г??

Перша поправка до Конституц?? США, прийнята 15 грудня 1791 року, проголошу? в?дд?лення церкви в?д держави, яка батьками-засновниками кра?ни розум?лося як заборона на встановлення державного в?роспов?дання, на зразок того, що мало м?сце у Велик?й Британ??. Зг?дно з досл?дженням, проведеним у 2002 роц? Pew Global Attitudes Project, США — ?дина з розвинених кра?н, де б?льш?сть населення сказали, що рел?г?я в?д?гра? ?дуже важливу роль? у ?хньому житт?. Американський уряд не веде оф?ц?йно? статистики з рел?г??. За даними Всесв?тньо? книги факт?в ЦРУ на 2007 р?к, 51,3 % населення США вважають себе протестантами, 23,9 % — католики, 12,1 % не належать до яко?-небудь конфес??, 1,7 % — мормони, 1,6 % — члени ?ншо? християнсько? конфес??, 1,7 % — юде?, 0,7 % — буддисти, 0,6 % — мусульмани, 2,5 % — ?нше або не вказано, 4 % — ате?сти. Зг?дно з оглядом 2007 року, 78,4 % дорослих вважають себе християнами, що менше у пор?внянн? з 1990 роком — 86,4 %.

Культура

Символи американсько? культури: яблучний пир?г, бейсбол, американський прапор

Сполучен? Штати Америки — багатокультурна держава, де проживають представники р?зноман?тних етн?чних груп, традиц?й ? ц?нностей. Окр?м нин? нечисленних кор?нних американц?в ? кор?нних жител?в Гавайських остров?в, майже вс? американц? (або ?хн? пращури) ем?грували у США впродовж останн?х п'яти стол?ть. В?дтак культура, нос?ями яко? ? б?льш?сть американц?в — масова американська культура — зах?дна культура з? значним впливом традиц?й ?вропейських ?мм?грант?в та впливом традиц?й, привнесених рабами з Африки. В?дносно нещодавня ?мм?грац?я з Аз?? й особливо Латинсько? Америки також додали до американсько? культури сво? культурн? особливост?.

Див. також

• Громадянська в?йна в США
• Назви Громадянсько? в?йни в США
• Список м?ст США
• Список штат?в США
• Президенти США
• Центральне Розв?дувальне Управл?ння
• Робота ?ноземц?в у США
• Кольоров? во?нн? плани США

Л?тература

• Американський Ренесанс в контекст? популярно? культури Сполучених Штат?в першо? половини Х?Х стор?ччя: монограф?я / М. М. Кал?н?ченко ; Р?внен. держ. гуман?тар. ун-т. — Р?вне: О. Зень, 2017. — 207 с. — Б?бл?огр.: с. 198—207 (348 назв). — ISBN 978-617-601-192-7
• Гончар Б. М. Нова ?стор?я кра?н ?вропи та США (1870—1918): п?дручник для студ. вищ. навч. закл. / Б. М. Гончар, Н. Д. Городня ; КНУТШ. — Ки?в: Ки?вський ун?верситет, 2008. — 416 с. — ISBN 978-966-439-178-5
• Зовн?шня та безпекова пол?тика США: анал?тичн? досл?дження: монограф?я / ?. А. Макаренко [та ?н. ; ?н-т м?жнар. в?дносин Ки?в. нац. ун-ту ?м. Тараса Шевченка]. — Ки?в: Центр в?льно? преси, 2016. — 455 с. ; 21 см. — (Наукова сер?я ?Трансатлантичн? досл?дження?). — Парал. тит. арк. англ. — Б?бл?огр.: с. 433—454. — ISBN 978-966-2123-58-6
• История внешней политики и дипломатии США : 1775—1877 / Отв. ред. Н. Н. Болховитинов; РАН, Ин-т всеобщей истории. — Москва: Международные отношения, 1994. — 382 с.
• История внешней политики и дипломатии США : 1867—1918 / Отв. ред. Г. П. Куропятник. — Москва: Наука, 1997. — 384 с. — ISBN 5-02-008656-8
• История США. В 4 томах. М., 1983—1987.
• Мерф? Н. Г. Укра?нська д?аспора в США: збереження традиц?й нац?онально? культури / Донецький нац?ональний ун-т. — Донецьк: Вебер, Донецька ф?л?я, 2007. — 257 с. — ISBN 978-966-335-095-0.
• Сич О. ?. Сполучен? Штати Америки у м?жво?нний пер?од (1919—1939 рр.): Навч. пос?б. / Черн?вецький нац?ональний ун-т ?м. Юр?я Федьковича. — Черн?вц?: Рута, 2003. — 64 с.
• Bender T. A Nation Among Nations. America's Place in World History. New York, 2006.
• Dailey J. Building the American Republic. Vol. 2. A Narrative History from 1877. The University of Chicago Press, 2018.
• Gerber D.A., Kraut A.M. American Immigration and Ethnicity. A Reader. New York: Palgrave Macmillan 2005. ISBN 978-0-312-29349-9
• Hopkins A.G. American Empire: A Global History. Princeton: Princeton University Press, 2018. 982 p.
• Tyrrell I. Transnational Nation. United States History in Global Perspective since 1789, Houndmills, 2007.
• Watson H.L. Building the American Republic. Vol. 2. A Narrative History to 1877. The University of Chicago Press, 2018.

Посилання

• Оф?ц?йний урядовий портал США [Арх?вовано 8 листопада 2016 у Wayback Machine.](англ.)
• Оф?ц?йний вебсайт Палати представник?в США [Арх?вовано 24 вересня 2010 у Wayback Machine.](англ.)
• Оф?ц?йний вебсайт сенату [Арх?вовано 31 жовтня 2002 у Wayback Machine.](англ.)
• Оф?ц?йний вебсайт Б?лого Дому [Арх?вовано 12 липня 2006 у Wayback Machine.](англ.)
• The World Factbook: Сполучен? Штати Америки [Арх?вовано 25 грудня 2018 у Wayback Machine.](англ.)
• США [Арх?вовано 23 с?чня 2011 у Wayback Machine.] на OpenStreetMap
• Сполучен? Штати Америки, каталог посилань Open Directory Project(англ.)