反击特朗普贸易战！中国拟对这些美国产品加征关税（附清单）

У В?к?пед?? ? статт? про ?нш? значення цього терм?на: Рос?я.

百度 　　新时代，我们党面临的执政考验归结起来就是能否为人民执好政、掌好权：能否在执政理念上始终坚持立党为公、执政为民，能否在执政方式上始终坚持科学执政、民主执政、依法执政，能否在执政绩效上继续交出让人民群众满意的答卷。 Рос?йська Федерац?я рос. Российская Федерация
Прапор Герб
Г?мн: Г?мн Рос?йсько? Федерац??
Розташування Рос?йсько? Федерац?? Положення Рос?? у св?т?
Столиця (та найб?льше м?сто)	Москва 55°45′ пн. ш. 37°37′ сх. д.
Оф?ц?йн? мови	Рос?йська; 30 мов оф?ц?йн? у низц? рег?он?в
Форма правл?ння	Федеративна зм?шана республ?ка п?д авторитарною диктатурою
- Президент	Володимир Пут?н
- Голова Уряду	Михайло М?шуст?н
- Голова Ради Федерац??	Валентина Матв??нко
- Голова Державно? думи	В'ячеслав Волод?н
Формування
- Велике княз?вство Московське	1283
- Московська держава	16 с?чня 1547
- Рос?йська ?мпер?я	2 листопада 1721
- повалення монарх??	15 березня 1917
- РРФСР	7 листопада 1917
- Рос?йська держава	23 вересня 1918
- СРСР	30 грудня 1922
- Б?ловезька угода	12 грудня 1991
- Рос?йська Федерац?я	25 грудня 1991
Площа
- Загалом	17 098 246 км2 (1-ша)
- Внутр. води	13 %
Населення
- оц?нка липень 2020	▲ 144 699 673 (без окупованих територ?й Укра?ни) (9-та)
- перепис 2010	142 857 000
- Густота	8,4/км2 (225-та)
ВВП (ПКС)	2023 р., оц?нка
- Повний	$5,056 трлн. (6-та)
- На душу населення	$35,309 (54-та)
ВВП (ном.)	2023 р?к, оц?нка
- Повний	$1,862 трлн. (11-та)
- На душу населення	$13,005 (66-та)
?ЛР (2018)	▲ 0.824 (дуже високий) (49-та)
Валюта	рубль (RUB)
Часовий пояс	UTC+2…UTC+12
Коди ISO 3166	RU  / RUS  / 643
Домен	.ru, .su .рф
Телефонний код	+7
1 За оц?ночними даними М?жнародного валютного фонду (2009).
В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Рос?я

Рос??йська Федера?ц?я (рос. Росси?йская Федера?ция); скорочено РФ, або Рос??я (рос. Росси?я) — трансконтинентальна держава-диктатура у Сх?дн?й ?вроп? та П?вн?чн?й Аз??, заснована 25 грудня 1991 року, з площею 17 098 246 км2 в м?жнародно визнаних кордонах. Рос?йська Федерац?я ? найб?льшою за територ??ю кра?ною у св?т?, що охоплю? понад одну восьму площ? суходолу Земл?, розтягнувшись на одинадцять часових пояс?в ? межуючи з 16 кра?нами. Територ?я Рос?? простяга?ться в?д Балт?йського моря на заход? до Тихого океану на сход?, а також в?д П?вн?чного Льодовитого океану на п?вноч? до Чорного моря та Кавказу на п?вдн?.

Рос?йська Федерац?я — дев'ята за к?льк?стю населення кра?на у св?т?. Вона ? багатонац?ональною державою, в ?? межах мешкають б?льше н?ж 190 нац?ональностей, серед яких рос?яни складають понад 80 %. Державною рос?йською мовою волод?ють приблизно 99,4 %. Формально Рос?я ? св?тською державою, проте пан?вне становище належить РПЦ.

Столиця та найб?льше м?сто — Москва; ?нш? велик? м?ста — Санкт-Петербург, Новосиб?рськ, ?катеринбург, Нижн?й Новгород, Казань, Челяб?нськ, Самара та ?нш?. Зг?дно з конституц??ю, у склад? Рос?? перебувають 89 суб'?кт?в, 48 з яких ?менуються областями, 24 — республ?ками, 9 — краями, 3 — м?стами федерального значення, 4 — автономними округами ? 1 — автономною областю. Фактично 6 з цих суб'?кт?в (3 республ?ки, 2 област? та м?сто федерального значення) ? анексованими в 2014 та в 2022 роках рег?онами Укра?ни.

Економ?ка РФ пос?да? 11 м?сце за величиною ном?нального ВВП, 5-те — за р?внем в?йськового бюджету. За розвитком економ?ки належить до кра?н, що розвиваються. Обширн? м?неральн? й енергетичн? ресурси зробили ?? одним ?з найб?льших виробник?в нафти ? природного газу у св?т?.

Сучасна Рос?я бере св?й початок в?д Московського княз?вства залежного в?д Золото? Орди, яке згодом у 1547 роц? ?з захопленням нових територ?й трансформувалося у Московське царство. Протягом стол?ть ця держава була значно розширена шляхом завоювань ? осво?ння нових земель, що дало змогу утворити Рос?йську ?мпер?ю — третю за величиною в ?стор??, яка в р?зн? часи простягалася в?д Польщ? в ?вроп? до Аляски в П?вн?чн?й Америц?. ?мпер?я зникла з мап 1917 року внасл?док рос?йсько? революц?? та подальшо? громадянсько? в?йни. П?сля перемоги б?льшовик?в на ?? територ?? виникла Рос?йська Радянська Республ?ка, п?зн?ше — Рос?йська Соц?ал?стична Федеративна Радянська Республ?ка (РСФРР), що в 1922 роц? стала одн??ю ?з чотирьох засновниць першо? соц?ал?стично? держави — Союзу Радянських Соц?ал?стичних Республ?к (СРСР). ?? сучасна державн?сть бере в?дл?к з 1991 року, коли РРФСР отримала державний суверен?тет внасл?док розпаду СРСР.

Рос?я ? пост?йним членом Ради Безпеки ООН, членом G20, Аз?йсько-Тихоокеанського економ?чного сп?вроб?тництва, Шанхайсько? орган?зац?? сп?впрац?, ?враз?йського економ?чного сп?втовариства, Орган?зац?? з безпеки ? сп?вроб?тництва в ?вроп?, Св?тово? орган?зац?? торг?вл?, пров?дним членом Сп?вдружност? Незалежних Держав та Орган?зац?? договору про колективну безпеку.

Рос?йська Федерац?я — одна з восьми визнаних ядерних держав, ма? найб?льший запас збро? масового ураження, паритет з яким ма? т?льки США. П?сля розпаду СРСР Рос?я брала участь у низц? во?н, здеб?льшого на територ?ях, що ран?ше входили до складу Радянського Союзу: в Наг?рному Карабас? м?ж Азербайджаном та В?рмен??ю (з 1992), Молдов? (Придн?стров'я, 1992), Груз?? (П?вденн?й Осет??, громадянськ?й в?йн? 1991—1993, Абхаз?? ? напад у серпн? 2008), Таджикистан? (громадянська в?йна 1992—1997) та Укра?н? (з 2014) — спочатку окупувавши Крим (анекс?я Криму), дал? зд?йснивши приховане вторгнення в Донецьку та Луганську област? (на сход? Укра?ни), а пот?м ? зд?йснивши 24 лютого 2022 року в?дкрите вторгнення в Укра?ну. Низка збройних конфл?кт?в в?дбулася на територ?? Рос??: збройний конфл?кт м?ж осетинами та ?нгушами 1992 роц?, перша (1994—1996) ? друга рос?йсько-чеченськ? в?йни, бойов? д?? у Дагестан? (1999—2009). З 2015 по 2024 роки рос?йськ? в?йська брали участь у в?йськов?й ?нтервенц?? в Сир??.

Парламенти Укра?ни, Словаччини, Литви та Латв?? визнали Рос?ю державою-терористом, ?вропарламент — державою-спонсором тероризму.

Етимолог?я назви

Слово ?Рос?я? походить в?д рос?йсько? транскрипц?? грецького слова грец. ?ωσ?α. У X ст. в?зант?йський ?мператор Костянтин Багрянородний написав тв?р ?Про управл?ння ?мпер??ю?, де земл? п?вн?чн?ше Чорного моря, в?дом? давньогрецьким географам як Ск?ф?я, назвав словом ?ωσ?α. Форма з двома л?терами ?с? у грецьких текстах трапля?ться лише з XIV ст., зокрема у ??сторичних записках? в?зант?йського гуман?ста Никифора Григора. Нараз? у грецьк?й мов? словом Ρωσ?α познача?ться держава Рос?я, словом Ρω? — Русь.

Сл?д зазначити, що слово ?Рос?я? у л?тописах Рус? не трапля?ться. Уперше це слово у сх?днослов'янських працях заф?ксоване лише наприк?нц? XIV ст. у назв? титулу митрополита Ки?вського ? ?вс?я Рос?я? Кипр?яна, а з двома л?терами ?с? це слово почина? вживатись лише з XV ст.

В?дпов?дно до частини 2 статт? 1 Конституц?? Рос?йсько? Федерац??, ?найменування Рос?йська Федерац?я ? Рос?я р?внозначн??. Скорочене найменування РФ не ? нормативно встановленим, але широко використову?ться серед ?ншого в п?дзаконних нормативно-правових актах, судових р?шеннях ? оф?ц?йн?й документац??.

Окр?м того, через рос?йське вторгнення в Укра?ну у 2022 НКСДМ заявила 20 вересня 2023 року, що написання сл?в ?рос?йська федерац?я?, ?рос?я?, ?москва?, ?москов?я?, ?московське царство?, ?рос?йська ?мпер?я?, ?державна дума рф? з мало? букви у текстах неоф?ц?йного характеру не вважа?ться помилкою.

Природн? умови

Село в Сиб?ру

Красна площа

Камчатський п?востр?в

Розташування

Топограф?я Рос??

Рос?я розташована в сх?дн?й частин? ?вропи ? п?вн?чн?й частин? Аз?? (суто ?враз?йське розташування). Рос?я омива?ться водами 14 мор?в: на п?вноч? моря П?вн?чного Льодовитого океану: Баренцове, Б?ле, Карське, Лапт?вих, Сх?дносиб?рське ? Чукотське море; на заход? моря Атлантичного океану: Балт?йське (на п?вн?чному заход?), Чорне ? Азовське море (на п?вденному заход?); на сход? моря Тихого океану: Берингове, Охотське ? Японське. На п?вденному заход? Рос?я ма? вих?д до внутр?шньоконтинентального Касп?йського моря. Рос?йська Федерац?я ма? найдовшу у св?т? берегову л?н?ю — 37 653 км.

?? сус?дами ? КНДР (39,4 км), Китай (4209,3 км), Монгол?я (3485 км), Казахстан (7598,6 км), Азербайджан (350 км), Груз?я (879,9 км), Укра?на (2245,8 км), Б?лорусь (1239 км), Литва (288,4 км), Польща (236,3 км), Латв?я (270,5 км), Естон?я (466,8 км), Ф?нлянд?я (1325,8 км) та Норвег?я (219,1 км). Ц?лковито морем вона межу? з? США (49 км) та Япон??ю (194,3 км). Рос?йська Федерац?я ма? найдовший кордон у св?т? — 60 933 км (з них 38 808 км — морський кордон).

Стародавн? платформи на карт? св?ту

Крайн? точки:

• П?вн?чна (також найп?вн?чн?ша точка ?вропи та ?враз??) — мис Фл?гел? на остров? Рудольф, арх?пелагу Земля Франца-Йосифа 81°49' пн. ш.
• П?вн?чна материкова — мис Челюск?н (п?востр?в Таймир) 77°43' пн. ш.
• П?вденна — розташована на п?вденний зах?д в?д гори Базардюзю (на кордон? Дагестану з Азербайджаном) 41°11' пн. ш.
• Зах?дна — Куршська коса (Гданська затока, Балт?йське море) 19°38' сх. д.
• Сх?дна — остр?в Ратманова 169°00' зх. д.
• Сх?дна материкова — мис Дежньова (Чукотський п?востр?в) 169°40' зх. д.

Геолог?я

У межах Рос?? вир?зняють платформи та складчаст? област?. ?вропейська частина Рос?? розташована на Сх?дно-?вропейськ?й платформ?. В основ? платформи залягають магматичн? та метаморф?чн? породи докембр?ю. Територ?я м?ж Уральськими горами та р. ?н?сей зайнята молодою Зах?дносиб?рською платформою. Сх?дн?ше в?д ?н?сею до р. Лени тягнеться стародавня Сиб?рська платформа, яка у рель?ф? в?дпов?да? Середньосиб?рському плоског?р'ю. У крайових частинах платформ ? поклади нафти, природного газу, вуг?лля. До складчастих областей Рос?? належать Балт?йський щит, Урал, Алтай, Урало-Монгольський палеозойський складчастий пояс, п?вн?чно-зах?дна частина Тихоокеанського складчастого поясу ? невеликий в?др?зок зовн?шньо? зони Середземноморського складчастого поясу. Найвищ? гори — Кавказ — прилучен? до молодших складчастих областей. У складчастих областях ? основн? запаси металевих руд.

Рель?ф

Б?льша частина ?вропейсько? частини РФ розташована в межах Сх?дно?вропейсько? р?внини. На п?вдн? — п?вн?чн? схили Кавказу, на п?вн?чному заход? — гори Х?б?ни. На сх?д в?д Уралу — Зах?дносиб?рська р?внина, обрамлена на п?вдн? горами п?вденного Сиб?ру (Алтай, Саяни, гори Прибайкалля, Забайкалля та ?нш?). М?ж ?н?се?м та Леною розташоване Середньосиб?рське плоског?р'я, м?ж Леною ? Тихим океаном — хребти та наг?р'я П?вн?чно-Сх?дно? Аз??.

Кл?мат

На територ?? Рос?? у широтному напрямку ?з п?вноч? на п?вдень чергуються так? кл?матичн? пояси: полярний, субполярний, пом?рний, субтроп?чний. Кл?мат кра?ни в мерид?ональному напрямку зм?ню?ться в?д морського (на крайньому п?вн?чному заход?) до р?зко континентального у Сиб?ру, з переходом до вологого мусонного на Далекому Сход?. У багатьох районах Сиб?ру та Далекого Сходу поширена багатор?чна мерзлота.

Г?дролог?я

Озеро Байкал

Найб?льш? р?чки: Лена, ?ртиш, ?н?сей, Об, Волга, Амур. Найб?льш? озера: Байкал, Ладозьке, Онезьке. Внутр?шн? Касп?йське море ? сточищем замкнених басейн?в Волги, Уралу та Тереку.

?рунти ? рослинн?сть

На територ?? Рос?? у широтному напрямку ?з п?вноч? на п?вдень чергуються так? природн? зони: арктична пустеля, тундра, л?сотундра, л?сова зона тайги, м?шаних та широколистяних л?с?в, л?состепова, степова та зона нап?впустель (поблизу Касп?йського моря).

?стор?я

Польсько-московська в?йна (1609—1618)

Голод на Поволж? (1921—1922)

Битва за Москву

Оф?ц?йно^[ким?] рос?йська державн?сть почина? ?стор?ю з утворення на п?вноч? нин?шньо? Рос?? княз?вств у 862, коли племена ?льменськ? словени, кривич?, чудь, весь, меря ? мурома п?дкорили варяги, як? шукали ?нш? шляхи у Константинополь (столицю В?зант??). При цьому утворення Московсько? держави завершилось наприк?нц? XV — на початку XVI ст., а формування великорос?йсько? народност? — в XVI ст.

У 988 р. Ки?вська Русь прийняла християнство в?д В?зант??. П?зн?ше Русь розпалася на ряд др?бних держав, б?льш?сть ?з яких були захоплен? п?д час монгольсько? навали та стали васалами Золото? Орди. Княз?вство Московське теж стало васалом Орди до 1480 року, початку розпаду Золото? Орди на ханства, але п?д час панування монгол?в поступово отримувало владу над навколишн?ми рос?йськими княз?вствами п?сля Тверського повстання п?д приводом збирання данини без навантажень монгол?в (орган?зованого ?ваном Калитою), таким чином поширивши св?й вплив. У XVIII стол?тт? кра?на була значно розширена завдяки завоюванням, анекс?ям, зокрема за участ? укра?нських козак?в п?д час п?дкорення Сиб?ру, щоб, урешт?-решт, перетворитися на Рос?йську ?мпер?ю, яка була в ?стор?? третьою за територ??ю ?мпер??ю, що простягалася в?д Польщ? в ?вроп? до Аляски в П?вн?чн?й Америц?. Також проводили велик? переселення кор?нних народ?в задля запоб?гання повстань ? надал? в?д'?днань (у тому числ? й виселення на Кубань укра?нц?в).

П?сля революц?? 1917 року та створення СРСР Рос?я стала його найб?льшою пров?дною складовою. Ув?йшли в ?стор?ю як кати багатьох народ?в, адже за дорученнями Москви проводилися масов? депортац?? кор?нних народ?в або винищення ?х голодом. Деяк? з найб?льших технолог?чних досягнень 20-го стол?ття, серед ?ншого перший пол?т людини в космос ? запуск першого штучного супутника Земл?, зд?йснен? за радянських час?в у СРСР, у св?т? пов'язуються з Рос??ю. П?сля розпаду Радянського Союзу у 1991 роц? РРФСР, найб?льша ?з республ?к СРСР, визнана як держава-правонаступник СРСР ? отримала оф?ц?йну назву ?Рос?йська Федерац?я?.

Б. М. ?льцин, обраний на З'?зд? народних депутат?в СРСР у 1989 р. та президентом республ?ки в 1990-му, оголосив про економ?чний ? пол?тичний суверен?тет республ?ки. У 1991 р. парт?йн? орган?зац?? виведен? з п?дпри?мств. П?сля провалу антигорбачовського путчу в серпн? 1991-го ?льцин став основною ф?гурою в СРСР, розпустив КПРС ? КП РРСФР, СРСР перестав ?снувати. У грудн? 1991 р. створена Сп?вдружн?сть Незалежних Держав (СНД).

Рос?йська Федерац?я

1990-т? роки

Обгор?лий фасад Будинку Рад. Конституц?йна криза в Рос?? 1993 р.

Незалежн?сть Рос?йсько? Федерац?? визнана США й ?ншими зах?дними кра?нами в с?чн? 1992-го, Рос?я пос?ла м?сце колишнього СРСР у Рад? безпеки ?вропи; нова конституц?я прийнята на референдум? 1993 р.

Пол?тичне буд?вництво супроводжувалося радикальними економ?чними реформами по л?н?? ?шоково? терап??? в?дпов?дно до рекомендац?й США та М?жнародного валютного фонду. 1 с?чня 1992 р. скасовано державне регулювання ц?н. Результатом цього стала л?кв?дац?я деф?циту споживчих товар?в, г?пер?нфляц?я ? масове зубож?ння населення. Економ?чн? реформи 1990-х призвели до р?зкого спаду економ?ки кра?ни — 50-в?дсоткове зниження вих?дного ВВП ? промислового у пер?од 1990—1995 рр.

Приватизац?? значною м?рою зм?стила контроль над п?дпри?мствами в?д державних установ до людей з? зв'язками у середин? уряду. Нов? багат?? перевели м?льярди кошт?в ? актив?в за меж? кра?ни, що спричинило величезний в?дт?к кап?талу, депрес?я економ?ки призвела до краху соц?альних послуг. Народжуван?сть впала, в той час, як смертн?сть зросла, м?льйони занурилися в убог?сть: з 1,5 % наприк?нц? радянсько? епохи р?вень б?дност? до середини 1993 р. зр?с до 39—49 %. У 1990-т? рос?яни побачили крайню корупц?ю та беззаконня, зростання злочинних угруповань ? к?лькост? насильницьких злочин?в. Рос?я взяла на себе в?дпов?дальн?сть за врегулювання зовн?шнього боргу СРСР, хоча ?? населення складало т?льки половину населення СРСР на момент розпаду.

У 1993 р. З'?зд народних депутат?в намагався обмежити владу ?льцина. Розпустивши 21 вересня 1993 р. Верховну Раду та придушивши правий переворот 4 жовтня 1993-го, президент зум?в зосередити ус? важел? державно? влади у власних руках. У грудн? в?дбулися вибори до новостворено? Державно? Думи — нижньо? палати парламенту за новою конституц??ю, що вступила в д?ю в грудн?.

Рос?йський вертол?т М?-8, збитий чеченськими повстанцями неподал?к Грозного в 1994 р.

В?дносно внутр?шн?й спок?й 1980-х зм?нився буремними 1990-ми — збройними конфл?ктами на П?вн?чному Кавказ?, м?сцевими етн?чними сутичками та конфл?ктами. З того часу, як чеченц? проголосили незалежн?сть на початку 1990-х, переривчаста партизанська в?йна велася м?ж повстанськими угрупованнями й рос?йськими в?йськовими. Зд?йснювалися терористичн? напади на цив?льних ос?б: заручники у московському театр? й облога школи в Беслан? стали причиною сотень смертей ? привернули увагу всього св?ту. ? п?дозри, що ц? акти були зд?йснен? рос?йськими спецслужбами для створення приводу для продовження в?йни, а також дискредитац?? визвольного руху в Чечн?.

Впродовж 1990-х рок?в рос?йськ? в?йська брали участь у низц? во?н та збройних конфл?кт?в на пострадянському простор?: конфл?кт у Придн?стров'?, який у 1992 роц? перетворився на, де-факто, в?йну проти Молдови, конфл?кт у Наг?рному Карабас? м?ж Азербайджаном та В?рмен??ю (з 1991 року), в?йни на територ?? Груз?? (П?вденна Осет?я (1991—1992), громадянська в?йна 1991—1993, в?йна в Абхаз?? (1992—1993) ? Таджикистану (громадянська в?йна 1992—1997).

Наприк?нц? 1994 р. Рос?я почала в?йськову операц?ю в Чеченськ?й республ?ц?, в як?й до влади прийшло угрупування, яке добивалося в?дд?лення в?д Рос??. Бойов? д?? в Чечн? та деяких населених пунктах сус?дн?х рег?он?в рос?йського П?вн?чного Кавказу м?ж в?йськами Рос?? (ЗС ? МВС) ? збройними формуваннями невизнано? Чеченсько? Республ?ки ?чкер?я з метою взяття п?д контроль територ?? Чечн? переросли в повноц?нну в?йну, що тривала до серпня 1996 р., ? була завершена п?дписанням Хасавюрт?всько? угоди. Оф?ц?йно конфл?кт визначався як ?заходи з п?дтримання конституц?йного порядку?, в?йськов? д?? називалися ?першою чеченською в?йною?, р?дше ?рос?йсько-чеченською? або ?рос?йсько-кавказькою в?йною?. Конфл?кт ? попередн? йому под?? характеризувалися великою к?льк?стю жертв серед населення, в?йськових ? правоохоронних орган?в, в?дзначалися факти етн?чних чисток не чеченського населення в Чечн?. Попри певн? в?йськов? усп?хи ВС ? МВС Рос??, п?дсумками цього конфл?кту ? спроби в?дновлення конституц?йного порядку стали виведення рос?йських п?дрозд?л?в, масов? руйнування ? жертви, де-факто незалежн?сть Чечн? до Друго? чеченсько? в?йни, хвиля терору, що прокотилася по Рос??.

Роботи з розчищення завал?в на м?сц? вибуху житлового будинку на Каширському шосе. Москва

В 1996 р. в?дбулися вибори Президента, на посаду якого переобрано ?льцина Б. М., в?н зм?г перемогти представника в?д комун?стично? парт?? Г. А. Зюганова. Через хворобу влада в кра?н? до 1998 р. фактично належала ол?гархам на чол? з Б. А. Березовським.

В 1998 р. Рос?я пережила зм?ну трьох прем'?р-м?н?стр?в та дефолт, що негативно вплинув на економ?чний стан. У перш?й половин? 1990-х велика к?льк?сть п?дпри?мств приватизована шляхом ваучерно? приватизац?? та через заставн? аукц?они. Однак, цього не було достатньо, щоб покрити величезний державний борг. 17 серпня 1998-го Уряд Рос?? оголосив про зупинку платеж?в по ряду зобов'язань, в тому числ? ДКО й ОФЗ. Становище населення пог?ршилося, однак пад?ння курсу рубля п?двищило конкурентоспроможн?сть рос?йських виробник?в. Роком п?зн?ше в Рос?? почалося економ?чне зростання, яке тривало к?лька рок?в.

1999 р. пройшов п?д знаком пошуку наступника ?льцина: зм?нено трьох прем'?р-м?н?стр?в, виб?р зупинено на В. В. Пут?н?, розпочата Друга чеченська в?йна п?д назвою ?антитерористична операц?я?, що п?дняла рейтинг кандидата. 31 грудня 1999-го ?льцин добров?льно залиша? посаду Президента Рос??, виконувати обов'язки призначено прем'?р-м?н?стра Пут?на, якого обирають наступним президентом навесн? 2000 р.

2000-н? роки

Церемон?я вступу Володимира Пут?на на посаду Президента Рос??

У 2000-н? рр. в Рос?? проведений ряд соц?ально-економ?чних реформ: податкова, земельна, пенс?йна, банк?вська, монетизац?я п?льг, реформи трудових в?дносин, електроенергетики та зал?зничного транспорту. У вересн? 2005 р. в Рос?? запущен? ?Нац?ональн? про?кти? для вир?шення найважлив?ших соц?альних завдань: охорона здоров'я, осв?та, житлова пол?тика ? с?льське господарство. У 2006 р. на ц? програми вид?лено 161 млрд рубл?в, у 2007-му — 206 млрд. У 2000—2008 рр. у Рос?? спостер?га?ться зростання рос?йсько? економ?ки, ?нвестиц?й, доход?в населення, чому сприяли проведен? реформи, пол?тична стаб?льн?сть, п?двищення ц?н на товари рос?йського експорту (особливо м?нерально-сировинно? бази).

Сприятлива кон'юнктура ринку початку 2000-х на ринку вуглеводн?в (зокрема, зростання св?тових ц?н на нафту) сприяли швидкому розвитку рос?йсько? економ?ки. Прих?д до влади Пут?на та його команди ознаменувався в?дходом в?д л?берального шляху розвитку: з'являються факти наступу на журнал?стику ? свободу слова, роль парламенту у пол?тичному житт? зменшу?ться, скасовуються прям? вибори гол?в суб'?кт?в федерац??, тепер кандидат?в пропону? Президент РФ, ?х затверджу? м?сцевий законодавчий орган. Паралельно у кра?н? придушу?ться автоном?я ол?гарх?в — незгодн? полишають Рос?ю (Гусинський, Березовський) або отримують тривал? строки ув'язнення (Ходорковський).

З 2000 р. у РФ проводився пол?тичний курс зм?цнення центрально? (федерально?) й ослаблення рег?онально? влади (зм?цнення вертикал? виконавчо? влади), нац?онал?зац?? деяких п?дпри?мств, що сприяло зм?цненню пол?тичного впливу федерально? влади. Однак до 2012 р. прийнято р?шення в найближч? п'ять рок?в провести масштабну приватизац?ю державно? власност? (або п?дпри?мств, в яких держава волод?? контрольним пакетом акц?й), включаючи РЖД, Роснефть, ВТБ, Сбербанк, Аэрофлот, РусГидро, можлива приватизац?я Газпрому.

У 2004 р. Пут?на В. В. переобрано президентом на другий терм?н. 2008 р. президентом обрали Медвед?ва Дмитра Анатол?йовича. 8 серпня 2008 року Рос?я вступила в збройний конфл?кт ?з Груз??ю.

2010-т? роки

Дмитро Медвед?в ? Володимир Пут?н на з'?зд? ??дино? Рос???. 24 вересня 2011 р.

4 грудня 2011 р. в?дбулися Вибори до Державно? думи VI скликання, за результатами яких кер?вна парт?я ??дина Рос?я? зберегла парламентську б?льш?сть ? втратила конституц?йну. Оф?ц?йн? результати голосування викликали р?зн? оц?нки з боку рос?йських ? закордонних пол?тик?в, соц?олог?в, журнал?ст?в ? спостер?гач?в. Багато хто з них сходяться на думц?, що в день голосування мали м?сце значн? фальсиф?кац?? — вкидання бюлетен?в, переписування протокол?в тощо.

На виборах президента Рос?? 4 березня 2012 р. Володимир Пут?н перем?г у першому тур?. За заявами кандидата в президенти Рос?? Геннад?я Зюганова, л?дер?в парт?? ?Яблуко?, парт?? ??нша Рос?я?, асоц?ац?? ?Голос? та ?нших громадських орган?зац?й, на результат вибор?в вплинули масов? порушення при ?х проведенн? та п?д час передвиборчо? кампан??, тому вибори нелег?тимн?.. 7 травня вступив на посаду президента Рос??.

8 травня Державна дума дала згоду Президенту Рос?? Володимиру Пут?ну на призначення Дмитра Медвед?ва головою уряду (його кандидатуру п?дтримали ??дина Рос?я?, ЛДПР ? 5 депутат?в ?з фракц?? ?Справедлива Рос?я?, 54 справороси ? КПРФ проголосували проти).

У 2013 р. прийнятий ? п?дписаний закон № 65-ФЗ про посилення в?дпов?дальност? за правопорушення при масових заходах. Частина його положень скасована Конституц?йним судом у 2013 р. У липн? 2012 р. п?дписан? закони № 121-ФЗ про некомерц?йн? орган?зац?? — ??ноземних агент?в?, закон № 139-ФЗ про регулювання ?нформац?? в ?нтернет?. У грудн? 2012-го прийнято закон ?Про осв?ту в Рос?йськ?й Федерац???. У травн? 2013 р. п?дписано закон про заборону ?ноземних рахунк?в для м?н?стр?в, член?в Ради Федерац?? та Держдуми, судд?в, в?йськовослужбовц?в ? прокурор?в. У липн? 2012 р. Рос?я сп?льно з КНР заблокувала в Рад? Безпеки ООН про?кт резолюц?? щодо Сир??, який погрожував санкц?ями. У серпн? 2012-го завершився процес вступу Рос?? до СОТ, у грудн? — у в?дпов?дь на американський ?Закон Магн?тського? прийнятий ?Закон Д?ми Яковл?ва? в результат? так звано? Справи Д?ми Яковл?ва. 18 березня 2014 року Рос?я всупереч Будапештського меморандуму, за яким РФ виступа? гарантом територ?ально? ц?л?сност? Укра?ни, зд?йснила анекс?ю територ?? Криму та Севастополя шляхом п?дписання Угоди про прийняття до складу РФ Криму ? Севастополя.

29 травня 2014 р. Рос?я, Б?лорусь ? Казахстан п?дписали догов?р про створення ?враз?йського економ?чного союзу (?АЕС) — м?жнародного ?нтеграц?йного економ?чного об'?днання (союзу), створеного на баз? Митного союзу ?врАзЕС. ?АЕС почав функц?онувати з 1 с?чня 2015 р.

2014 року у Москв? в?дбувся Марш миру.

21 вересня 2014

27 лютого 2015 року було вбито рос?йського опозиц?онера Бориса Н?мцова

2018 року в результат? фальсиф?кац?? вибор?в перемогу здобув Володимир Пут?н.

2020-т? роки

20 серпня 2020 року було отру?но рос?йського опозиц?онера Олекс?я Навального п?д час його перельоту з Томська до Москви (де в?н зн?мав розсл?дування ?Томськ у полон? у депутатсько? маф???. В результат? отру?ння в?н упав у кому. 24 серпня був перевезений у берл?нську кл?н?ку ?Шар?те?. 23 вересня його виписали з л?карн?. Паралельно проходили зйомки документального ф?льму ?Навальний?.

17 с?чня 2021 Навальний повернувся до Рос??. Його було затримано в аеропорт?, що спричинило масов? протести по вс?й кра?н?.

22 грудня 2021 команда Навального опубл?кувала власне розсл?дування про Олександра Бородая (ватажка ДНР), закликаючи рос?ян не брати участь у можливих бойових д?ях проти Укра?ни.

24 лютого 2022 року Рос?я сум?сно з режимом Лукашенка розпочала повномасштабне вторгнення в Укра?ну.

Граф?т? на одн?й з московських ст?н.

У 2022 по вс?х м?стах Рос?? в?дбулася низка антиво?нних протест?в як? були жорстоко придушен?, а ?х учасники репресован?.

30 вересня 2022 у центр? Москви в?дбувся концерт на п?дтримку ?при?днання? п?вденного сходу Укра?ни до Рос?? на якому рос?йський актор ?ван Охлобист?н закликав до ?священно? в?йни? та використав вигук опричник?в ?вана Грозного ?Гойда!?.

Зовн?шня пол?тика

Державний устр?й Рос?йсько? Федерац?? — зм?шана президентсько-парламентська федеративна республ?ка. Державною мовою слугу? рос?йська, але кожна республ?ка може ввести у сво?х межах власну нац?ональну мову як другу оф?ц?йну. На думку американського пол?толога Александра Мотиля пут?нський режим — р?зновид фашизму: ?Це не просто авторитарний, це фашистський режим, з культом сильного л?дера, ? в цьому в?н дуже схожий на режим Муссол?н? в ?тал??. По-перше, це надм?рна централ?зац?я влади, при як?й р?шення прийма? одна людина. Весь апарат держуправл?ння ста? заручником вол? одн??? людини. Таке ми бачили в Н?меччин? Г?тлера, в ?тал?? Муссол?н?, зараз спостер?га?мо в Рос?? Пут?на.?

М?жнародн? в?дносини

Сам?т G-20 у Брисбен?, 15 листопада 2014 р.

Рос?йська Федерац?я оголосила себе ? була визнаною правонаступницею СРСР у багатьох м?жнародних орган?зац?ях. Головний арх?тектор та ?деолог СНД та низки ?нших пол?тичних, економ?чних та в?йськових орган?зац?й на теренах колишнього СРСР.

Для членства в Орган?зац?? Об'?днаних нац?й, п?сля зруйнування СРСР, Рос?йська Федерац?я скористалася фактом першочергового членства СРСР в ООН в?д 24 жовтня 1945 року та п?дтримкою новостворених на колишн?й територ?? СРСР держав. 24 грудня 1991 року тод?шн?й Президент Рос?йсько? Федерац?? Борис ?льцин звернувся з листом до Генерального секретаря ООН, у якому вказав, що Рос?йська Федерац?я, за п?дтримки 11 кра?н — член?в Сп?вдружност? Незалежних Держав, продовжить членство СРСР у Рад? Безпеки та в ус?х ?нших органах ООН.

На думку верховного головнокомандувача об'?днаними збройними силами НАТО в ?вроп?, генерала Ф?л?па Бр?длава Рос?я використову? механ?зм створення зони ?замороженого конфл?кту? для того, щоб не допустити ту чи ?ншу кра?ну на сход? ?вропи до зближення ?з Заходом. В?н зокрема зазначив, що внасл?док окупац?? Криму Рос??ю, альянс уже не сприйма? ?? як партнера:

Ми були на етап?, коли намагалися зробити з Рос?? партнера. Але нин? очевидно, що Рос?я поводиться радше як противник, ан?ж як партнер.

Верховна рада Укра?ни оголосила Рос?ю ?державою-терористом?.

Рос?йсько-грузинська в?йна 2008

Марш за мир ? свободу в Москв?, 15 березня 2014 р.

Анекс?я Криму

Анекс?я Криму та Севастополя Рос??ю — в?йськова агрес?я Рос??, спрямована на насильницьке протиправне в?дторгнення Кримсько? автоном?? та Севастополя в?д Укра?ни та ?х при?днання до Рос?йсько? Федерац?? на правах суб'?кта Рос?йсько? Федерац??, що було зд?йснено протягом березня 2014 року. Насильницька анекс?я Криму не визна?ться укра?нською державою, не визна?ться Генеральною асамбле?ю ООН, ПАР?, ПА ОБС?, а також суперечить р?шенню Венец?йсько? ком?с??, натом?сть рос?йською владою тракту?ться як ?повернення Криму до Рос???.

Парламентська асамблея Орган?зац?? з безпеки ? сп?вроб?тництва в ?вроп? визнала Рос?ю в?йськовим агресором.

Агрес?я проти Укра?ни ? м?жнародний тероризм, 2014

30 червня 2014 року головнокомандувач ОЗС НАТО в ?вроп? Ф?л?п Бр?длав визнав, що Рос?я не лише ф?нансово ? матер?ально п?дтриму? сепаратист?в, але й використову? проти Укра?ни вбивць-найманц?в у той час, коли регулярн? рос?йськ? збройн? сили полегшують рух бойовик?в, обладнання та ф?нанс?в через кордон Укра?ни:

Рос?йськ? ?ррегулярн? сили дуже активн? у сх?дн?й Укра?н?. П?дтримуван? Рос??ю сили активн? в сх?дн?й Укра?н?. ? рос?йське ф?нансування дуже активне на сход? Укра?ни

Зг?дно з даними Служби безпеки Укра?ни,

Планування, ф?нансування та реал?зац?я Рос??ю в?йськово? агрес?? на територ?? Лугансько? та Донецько? областей орган?зову?ться, спрямову?ться, зд?йсню?ться силами, насамперед, Федерально? служби безпеки Рос?йсько? Федерац??, Головного розв?дувального управл?ння Збройних Сил Рос?йсько? Федерац??, найманц?в ус?ляких вид?в ? сорт?в з ус??? Рос??, ? в тому числ? найманц?в ? з Укра?ни. При цьому використовуються т? джерела ? канали ф?нансування, як? застосовуються злочинними орган?зац?ями для закуп?вл? збро?, з яко? розстр?лю?ться мирне населення Укра?ни

В?дпов?дно до Закону Укра?ни ?Про боротьбу з тероризмом?, м?жнародний тероризм (англ. International terrorism) — зд?йснюван? у св?товому чи рег?ональному обшир? терористичними орган?зац?ями, угрупуваннями, у тому числ? за п?дтримки державних орган?в окремих держав, з метою досягнення певних ц?лей сусп?льно небезпечн? насильницьк? д?яння, пов'язан? з викраденням, захопленням, вбивством н? в чому не винних людей чи загрозою ?х життю ? здоров'ю, зруйнуванням чи загрозою зруйнування важливих народногосподарських об'?кт?в, систем житт?забезпечення, комун?кац?й, застосуванням чи загрозою застосування ядерно? (Ядерний тероризм), х?м?чно?, б?олог?чно? та ?ншо? збро? масового ураження.

П?дтримуван? Рос??ю орган?зац?? ?ДНР? ? ?ЛНР?, як? серед ?ншого захоплювали у заручники член?в м?жнародно? м?с?? ОБС?, що користуються дипломатичним захистом, визнано в Укра?н? терористичними.

В Укра?н? щодня встановлюються або затримуються диверсанти рос?йсько? розв?дки. Так, 3 липня 2014 року Служба безпеки Укра?ни затримала групу рос?йських диверсант?в, як? готували теракт проти кер?вництва антитерористично? операц??. П?д час допиту затриман? п?дтверджують, що вс? вказ?вки ? зброя надходять в Укра?ну з конкретних в?йськових частин Рос?йсько? Федерац??.

4 липня 2014 року контррозв?дка Служби безпеки Укра?ни встановила причетн?сть кадрового сп?вроб?тника Головного розв?дувального управл?ння Генерального Штабу Рос?йсько? Федерац??, громадянина РФ Травк?на Валер?я Юр?йовича, до постачання збро? з Рос?? для бандформувань та найманц?в у сх?дних рег?онах Укра?ни. Травк?н В. Ю. разом з? сво?м попл?чником ?з ГРУ ГШ ЗС РФ на пр?звисько ?Грек? орган?зовував постачання з Ростовсько? област? Рос?? важкого озбро?ння, використовуючи для цього так зван? ?коридори? на укра?нсько-рос?йському кордон?. Встановлено також, що в?н, маючи досв?д бойових д?й у Чечн?, готував бойовик?в для поповнення терористичних орган?зац?й у Луганськ?й област?.

Того ж 4 липня 2014 року контррозв?дкою СБУ на територ?? Харк?вщини затримано двох громадян Укра?ни, як? у склад? розв?дувально-диверс?йно? групи ГРУ Генштабу ЗС РФ п?д кер?вництвом ?. Б?зл?ра захоплювали адм?нбуд?вл? орган?в держвлади та правоохоронних орган?в Укра?ни, брали заручник?в та вели бойов? д?? проти укра?нських в?йськових. За св?дченнями бойовик?в, ?хня група була сформована представниками ГРУ ГШ ЗС РФ та пройшла спец?альну бойову п?дготовку у табор? рос?йсько? спецслужби на територ?? АР Крим. Надал?, групу було нелегально переправлено рос?йською в?йськовою розв?дкою на територ?ю Укра?ни через Ростовську область РФ каналом, який контролювався прикордонниками ФСБ Рос?йсько? Федерац??.

5 липня 2014 року в Одес? було затримано рос?йських диверсант?в ? припинено д?яльн?сть агентурно? мереж?. За ?нформац??ю СБУ, група ос?б, в яку входили два рос?яни та один б?лорус, прибули до Одеси наприк?нц? червня цього року, для виконання поставлених рос?йською розв?дкою завдань, ? розгорнули широку роботу для дестаб?л?зац?? ситуац?? в рег?он?.

За ?нформац??ю Голови СБУ Валентина Наливайченка, вся зброя з окупованого Криму, включаючи танки Т-90, перевозиться на територ?ю Рос??, а з територ?? Рос?? в Луганську область:

Аксьонов, який керу? так званим кримським урядом, ? кер?вник прикордонно? служби РФ провезли ?х майже тисячу к?лометр?в по Рос?? ? переправили в Луганську область для розстр?лу наших громадян.

Також серйозна складова за даними СБУ — ?реальн? рос?йськ? в?йськов? ? сп?вроб?тники ГРУ ? ФСБ. Наступна складова — завербован? найманц? з РФ. ?х сотн? ? тисяч? — учасник?в незаконних збройних банд, як? ? в Луганськ?й ? Донецьк?й областях. Вони стр?ляли ? п?д час припинення вогню, продовжують ? п?сля. Саме вони стр?ляють у д?тей, в табори переселенц?в?.

У Ки?в?, в мемор?альному комплекс? Нац?онального музею ?стор?? Укра?ни у Друг?й св?тов?й в?н? в?дкрита спец?альна виставка матер?ал?в, що св?дчать про ф?нансування та в?йськову п?дготовку Рос?йською Федерац??ю терорист?в, яких державн? структури РФ вербують на територ?? Рос?? та Укра?ни. Державн? органи РФ також зд?йснюють контрабанду збро? та транспортування терорист?в на територ?ю Укра?ни. На виставц? представлена зброя та в?йськова техн?ка, що ?? М?н?стерство оборони РФ нада? бандформуванням для ведення в?йськових д?й на територ?? Укра?ни. Надан? також докази ?нформац?йно? агрес?? РФ проти Укра?ни через мережу ?нтернету.

В?д середини липня 2014 року Збройн? сили Рос?йсько? Федерац?? почали брати пряму участь у бойових д?ях проти Збройних сил Укра?ни. П?дрозд?ли Збройних сил Рос?? д?ють як ?з територ?? Рос?йсько? Федерац??, так ? безпосередньо на територ?? Укра?ни.

Пропаганда в?йни в Рос??

У зв'язку з в?йськовою агрес??ю Рос?йсько? Федерац?? проти Укра?ни, як один ?з напрямк?в ?нформац?йно? в?йни агресором використову?ться пропаганда в?йни засобами масово? ?нформац??, а також представниками кер?вництва кра?ни та наближеними до нього пол?тичними д?ячами та науковцями.

Протести в Москв? проти в?йни в Укра?н?, 21 вересня 2014 р.

Супротивник?в в?йни ?з Укра?ною В. Пут?н назива? не ?накше як ?зрадниками? та ?п'ятою колоною?.

Вже з вересня 2008 року О. Дуг?н, — рос?йський фашист, що його називають ?мозком Пут?на?,— вимагав вторгнення в Укра?ну та ?нш? кра?ни, що ран?ше входили до СРСР: ?Радянська ?мпер?я буде в?дновлена р?зними засобами: силою, дипломат??ю, економ?чним тиском… Все буде залежати в?д м?сця та часу?.

У кв?тн? 2014 року за розпалювання м?жнац?онально? ворожнеч? та пропаганду в?йни в Укра?н? було заборонено ретрансляц?ю чотирьох рос?йських телеканал?в. Одночасно в Литв? заборонили мовлення двох рос?йських канал?в.

13 кв?тня 2014 року Генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен у заяв?, опубл?кован?й на сайт? альянсу, звинуватив РФ у пропаганд? в?йни ? бажанн? повалити владу в Укра?н?

У травн? 2014 року у мереж? з'явився рекламний ролик, створений восени 2013 року на замовлення М?ноборони РФ, що аг?ту? вступати до лав збройних сил РФ. Цей ролик викликав критику за пропаганду в?йни ? його ориг?нал видалили з в?деохостингу Vimeo (тепер в?н опубл?кований лише на Youtube).

Режим Пут?на для об?рунтування агрес?? проводить у пропаганд? л?н?ю м?ж ?нашими? та ?фашистами? в Укра?н?. Особисто президент Рос?? висува? тези про захист рос?йськомовних людей на Донбас? в?д ?ки?вського режиму?, та стверджу? про те, що Укра?на була створена Рос??ю. Водночас кер?вництво Рос?? продовжу? пропаганду насильства по в?дношенню до ?не наших? як щось бажане та нав?ть обов'язкове.

Для пропаганди використовуються нав?ть передач? для д?тей.

5 липня СБУ в?дкрила крим?нальне провадження проти радника президента РФ Серг?я Глазь?ва за публ?чн? заклики до розв'язування в?йськового конфл?кту ?з Укра?ною.

Вс? ц? д?? за законодавством Рос?йсько? Федерац?? ? злочинами ?проти миру та безпеки людства?: Стаття 354 Крим?нального кодексу. Публ?чн? заклики до розв'язування агресивно? в?йни.

З к?нця лютого — початку березня символи ?Z? ? ?V? стали повсюдно використовувати для п?дтримки вторгнення Рос?? в Укра?ну, причому ?Z? використову?ться част?ше. Символ часто пор?внюють ?з свастикою. Держава спонсору? ?Z?-флешмоби у соц?альних мережах, букву наносять на предмети одягу, будинки, автотранспорт. На тих, хто виступа? проти використання ?Z? у Рос??, заводять крим?нальн? справи. Публ?чне зображення знака з метою п?дтримки д?й рос?йсько? арм?? заборонено в Естон??, Укра?н?, Молдов?, Литв?, Латв?? та ряд? земель Н?меччини. До початку 2023 року символи ?Z? та ?V? стали втрачати популярн?сть ? в основному використовуються лише найб?льш радикальними прихильниками в?йни.

Приклад л?тери Z на б?лборд? у Нижньому Новгород?

Економ?ка

Ном?нальний ВВП на душу населення в рег?онах Рос?? (2008)

   понад 50 000$

   30 000 — 50 000$

   20 000 — 30 000$

   9 750-20 000$

   7 500 — 9 750$

   5 000 — 7 500$

   3 000 — 5 000$

   менше 3 000$

• ВВП за ПКС — 3,565 трлн $ (приблизно 2014). 3,543 трлн $ (приблизно 2013), 6-те м?сце в св?т?
• ВВП ном?нал 1,857 трлн $ (приблизно 2014)
• Прир?ст ВВП 0,6 % (приблизно 2014), 1,3 % (приблизно 2013), 196-те м?сце
• Прир?ст промвиробництва 0,6 %, 159-те м?сце
• ВВП на душу населення — 12,926 $, 57-ме м?сце (2014 р?к, за даними МВФ),
• ВВП на душу населення (ПКС) — 24,800 $ (приблизно 2014), 24,700 $ (приблизно 2013), 68-ме м?сце
• Безроб?ття 5,1 % (2014 est.), 5,5 % (приблизно 2013)
• Населення нижче р?вня б?дност? 11 % (приблизно 2013)
• ?нфляц?я споживчих ц?н 11,4 % (приблизно 2014), 6,8 % (приблизно 2013), 213-те м?сце
• Експорт 520,3 млрд $, (приблизно 2014), 527,3 млрд $ (приблизно 2013)
• ?мпорт 323,9 млрд $ (приблизно 2014), 315 млрд $ (приблизно 2013)
• ЗВР 385,5 млрд $ (31/12/2014), 509,6 млрд $ (31/12/2013), 7-ме м?сце
• Зовн?шн?й борг (загальний) — 683,6 млрд $ (31/12/2014), 728,9 млрд $ (31/12/2013) 35,8 % ВВП (World Factbook CIA [Арх?вовано 17 грудня 2020 у Wayback Machine.])

Ном?нальний ВВП Рос?? за 2010 р?к склав 44,5 трлн рос?йських рубл?в.

За обсягом ВВП за ПКС (на 2010 р?к), економ?ка Рос?? — 6-та економ?ка серед кра?н св?ту.

За даними на 2007 р?к, частка економ?ки Рос?? становить 3,2 % св?тово? економ?ки. У структур? переважа? сектор послуг (торг?вля, транспорт, ресторани, готел?, зв'язок, ф?нансова д?яльн?сть, операц?? з нерухомим майном, державне управл?ння, безпека, осв?та, охорона здоров'я, ?нш? послуги) — понад 56,7 % структури додано? вартост? в 2007 роц? (у ВВП — 48,6 %). Кр?м того, ? ще обробна промислов?сть (харчова промислов?сть, текстильне ? швейне виробництво, виробництво вироб?в з? шк?ри, виробництво взуття, обробка деревини, виробництво з дерева, целюлозно-паперове виробництво, видавнича д?яльн?сть, пол?граф?чна д?яльн?сть, виробництво коксу ? нафтопродукт?в, х?м?чне виробництво, виробництво гумових та пластмасових вироб?в, виробництво ?нших неметалевих м?неральних продукт?в, металург?йне виробництво, виробництво машин та устаткування, виробництво електроустаткування, виробництво електронного та оптичного устаткування, виробництво транспортних засоб?в та устаткування, ?нш? виробництва) — 19,1 % структури додано? вартост? (16,4 % ВВП), на видобуток корисних копалин припада? лише 10,4 % структури додано? вартост? (9,0 % ВВП). Буд?вництво становить всього 5,9 % структури додано? вартост? (5,1 % ВВП); с?льське, л?сове господарство ? рибальство складають у сум? 4,5 % структури додано? вартост? (4,5 % ВВП Рос??). Найменшу частку в структур? додано? вартост? займа? виробництво ? розпод?л електроенерг??, газу та води — 3,1 % (2,7 % ВВП). На чист? податки на продукти припада? 14,2 % ВВП.

Економ?чний под?л

Рос?я д?литься на одинадцять великих економ?чних район?в: П?вн?чно-Зах?дний, П?вн?чний, Центральний, Волго-Вятський, Центрально-Чорноземний, Поволзький, П?вн?чно-Кавказький, Уральський, Зах?дно-Сиб?рський, Сх?дно-Сиб?рський ? Далекосх?дний.

Видобуток нафти ? газу ведеться в Зах?дному ? Сх?дному Сиб?ру; г?дроелектростанц??, кольорова металург?я ? л?сова промислов?сть — у Сх?дному Сиб?ру. Далекий Сх?д вид?ля?ться видобутком золота, алмаз?в, риби ? морепродукт?в. У П?вн?чному район? до основних галузей належать видобуток вуг?лля, нафти, газу, апатит?в, н?келю та ?нших метал?в, загот?вля л?су ? видобуток риби. П?вн?чно-Зах?дний, Центральний, Волго-Вятський, Уральський ? Поволзький райони вид?ляються розвиненим машинобудуванням, х?м?чною, легкою, харчовою промислов?стю, енергетикою ? сферою послуг. Центрально-Чорноземний район ? П?вн?чний Кавказ мають розвинуте с?льське господарство ? харчову промислов?сть.

Валюта

Рос?йськ?й рубль — оф?ц?йна валюта Рос?йсько? Федерац??. Д?литься на 100 коп?йок. Код рос?йського рубля зг?дно з? стандартом ISO 4217 — RUB (RUR до деном?нац?? 1998 року), числовий код — 643.

Промислов?сть

Значну частину дох?дно? статт? бюджету Рос?? становлять надходження в?д продажу нафти

Основн? галуз? промисловост?: г?рнича, нафтова, нафтопереробна, газова, металург?йна (чорна та кольорова металург?я), л?тако- та суднобудування, косм?чна, машинобуд?вна, енергетичне обладнання, харчова та текстильна. У промисловост? пров?дна роль належить важк?й ?ндустр??. ?сну? три бази чорно? металург?? (Уральська, Центральна, Сиб?рська), р?зноман?тн? галуз? кольорово? металург??.

У РФ добувають ус? види м?нерального палива, а також б?льш?сть вид?в м?нерально? сировини. Рос?я ма? найб?льш? у св?т? розв?дан? запаси природного газу й друг? за величиною запаси нафти. Велик? родовища вуг?лля ? в Республ?ц? Ком?, у Сх?дному Сиб?ру й на Далекому Сход?. Рос?я також багата на зал?зну руду, боксити, н?кель, олово, золото, алмази, платину, свинець ? цинк. Багато цих ресурс?в знаходиться у Сиб?ру, де велик? в?дстан?, низька заселен?сть, суворий кл?мат ? багатор?чна мерзлота створюють значн? труднощ? для економ?чно ефективного видобутку й транспортування сировини на м?сця переробки та споживання.

Серед ус?х галузей промисловост? Рос?? найб?льш сильними, по в?дношенню до 1991 року, виглядають: виробництво електричного, електронного та оптичного устаткування, х?м?чне виробництво, обробн? виробництва, видобуток паливно-енергетичних корисних копалин; целюлозно-паперове виробництво (л?сов? ресурси Рос?? — найб?льш? у св?т?); видавнича та пол?граф?чна д?яльн?сть; металург?йне виробництво та виробництво готових металевих вироб?в, виробництво ? розпод?л електроенерг??, газу та води (за даними до 2006 року).

Транспорт

Розвинен? вс? види транспорту, але величезн? простори Сиб?ру мають лише к?лька зал?зничних л?н?й та майже не мають дор?г ?з твердим покриттям.
Натом?сть д?ють системи маг?стральних нафто- ? газопровод?в.
Морський транспорт забезпечу? значну частину перевезень. Найважлив?ш? порти: Санкт-Петербург, Кал?н?нград, Мурманськ, Архангельськ, Новорос?йськ, Владивосток, Находка та ?нш?.
Зал?зниц?, що, переважно, розташован? у ?вропейськ?й частин? кра?ни, перевозять три чверт? вс?х вантаж?в. Р?чковий ? автомоб?льний транспорт перевозять до 15 % вантаж?в.
У багатьох районах П?вноч? й Далекого Сходу ?диним видом транспорту ? ав?ац?я.
Економ?чна криза к?нця 1990-х рок?в фактично ?золювала б?льш?сть п?вн?чних рег?он?в кра?ни в?д ?? центру, оск?льки, через погано розвинену ?нфраструктуру, держава була не спроможна оплачувати транспортування вантаж?в.

Зовн?шня торг?вля

Структура експорту Рос?йсько? Федерац?? у 2007 роц?

Експорт становить $301,7 млрд американських долар?в (дан? станом на 2009 р?к). Головн? партнери за експортом (дан? станом на 2009 р?к):

1.  Н?дерланди — 12,0 %;
2.  ?тал?я — 8,3 %;
3.  Н?меччина — 6,2 %;
4.  Б?лорусь — 5,5 %;
5.  КНР — 5,5 %;
6.  Туреччина — 5,4 %;
7.  Укра?на — 4,6 %;
8.  Польща — 4,1 %.

?мпорт становить $167,4 млрд американських долар?в (дан? станом на 2009 р?к). Головн? партнери за ?мпортом (дан? станом на 2009 р?к):

1.  КНР — 13,6 %;
2.  Н?меччина — 12,7 %;
3.  США — 5,5 %;
4.  Укра?на — 5,4 %;
5.  Франц?я — 5,0 %;
6.  ?тал?я — 4,7 %;
7. Япон?я — 4,3 %;
8.  Б?лорусь — 4,0 %.

П?сля нападу на Укра?ну в 2014 роц? ? введення санкц?й зовн?шня торг?вля значно скоротилася, в першу чергу ?з Укра?ною.

Обсяг м?жнародно? торг?вл? в 2016 роц? склав 424,4 млрд дол. США при позитивному сальдо в розм?р? 94,2 млрд дол. Обсяг експорту — 259,3 млрд долл., ?мпорту — 165,1 млрд дол. (в?дпов?дно 19-те ? 24-те м?сце в св?т?).

Основними статтями експорту ? нафта ? нафтопродукти, природний газ, метали, деревина ? продукти з дерева, х?м?кати ? широкий спектр цив?льно? ? в?йськово? промислово? продукц??. ?мпортуються, головним чином, техн?ка, транспортн? засоби, фармацевтична продукц?я, пластмаси, металев? нап?вфабрикати, м'ясо, фрукти ? гор?хи, оптичн? та медичн? ?нструменти, зал?зо, сталь.

Основними споживачами рос?йського експорту ?, станом на 2015 р?к, Н?дерланди (11,9 % в?д загального обсягу), Китай (8,3 %), Н?меччина (7,4 %), ?тал?я (6,5 %), Туреччина (5,6 %). Б?льша частина ?мпорту надходить ?з Китаю (19,2 %), Н?меччини (11,2 %), США (6,4 %), Б?лорус?? (4,8 %) та ?тал?? (4,6 %).

Див. також: Зовн?шня торг?вля Рос?йсько? Федерац?? за рег?оном.

Доходи населення

У кв?тн? 2010 року середн?й грошовий дох?д на душу населення в Рос?? склав 18 721 рос?йських рубл?в. У червн? 2010 року середньом?сячна нарахована зароб?тна плата становила 21 597 рубл?в. За даними на IV квартал 2009 року величина прожиткового м?н?муму — 5144 рубл?в на м?сяць. Частка населення з доходами нижче прожиткового м?н?муму становить 13,1 % (станом на 2009 р?к).

Доходи населення Рос?? загалом не визначають р?вень життя переважно? б?льшост? рос?ян через значну нер?вн?сть розпод?лу доход?в. Так, станом на середину 2010-х рок?в 1 % найбагатших громадян Рос?? волод?в 43 % всього майна домогосподарств, що ? одним ?з найб?льших показник?в серед промислово-розвинутих кра?н у св?т?, ? ця нер?вн?сть швидко зроста?.

Адм?н?стративний устр?й

До складу Рос?йсько? Федерац?? входять 83 р?вноправн? суб'?кти, у тому числ?: 21 республ?ка (Адигея, Алтай, Башкортостан, Бурят?я, Дагестан, ?нгушет?я, Кабардино-Балкар?я, Калмик?я, Карача?во-Черкес?я, Карел?я, Ком?, Мар?й Ел, Мордов?я, П?вн?чна Осет?я, Татарстан, Тува, Удмурт?я, Хакас?я, Чечня, Чуваш?я, Якут?я), 9 кра?в, 46 областей, ?врейська автономна область, два м?ста федерального значення — Москва ? Санкт-Петербург та 4 автономн? округи (Ненецький, Ханти-Манс?йський, Чукотський, Ямало-Ненецький). Частково окупован? Запор?зьку область, Херсонську область, Донецьку область, Луганську область, АР Крим та м?сто Севастополь Рос?я також вважа? сво?ми двома областями, трьома республ?ками (Донецька Народна, Луганська Народна, Крим) ? м?стом федерального значення в?дпов?дно. Генасамблея ООН ? 143 держави-члени ООН вважають Запор?зьку, Донецьку, Херсонську ? Луганську област? частиною Укра?ни, АР Крим ? Севастополь частиною Укра?ни вважають 70 держав-член?в ООН. Укра?на вважа? Чечню незалежною державою, а не республ?кою в склад? Рос??.

Населення

Чисельн?сть населення за даними Всерос?йського перепису населення 2010 року становила 142 856 536 ос?б, що на 2,3 млн (1,6 %) менше н?ж за переписом 2002 р. Станом на липень 2020 року населення Рос?? становить 144 386 830 ос?б. Розселення нер?вном?рне: 3/4 населення прожива? в ?вропейськ?й частин? кра?ни, з найб?льш сприятливими природними умовами.

Р?к	Чисельн?сть населення Рос?? в сучасних кордонах
1897	67 473 000
1914	89 900 000
1917	91 000 000
1926	100 891 244
1939	108 377 000
1959	117 534 315
1970	130 079 210
1979	137 550 949
1989	147 400 537
1995	148 459 937
2002	145 166 731
2006	142 753 551
2010	142 856 536
2013	143 347 059
2020	144 386 830

Розселення

Б?льш?сть населення Рос?? зосереджена у головн?й смуз? розселення — трикутнику, вершинами якого ? Санкт-Петербург на п?вноч?, Соч? на п?вдн? ? ?ркутськ на сход?. На п?вн?ч в?д цього трикутника сприятливих кл?матичних умов розташову?ться зона тайги ? багатор?чно? мерзлоти; на п?вденний сх?д в?д не? простягаються нап?впустел? ? пустел?.

У Сиб?ру, площа яко? становить майже 3/4 територ?? Рос??, прожива? менше чверт? населення. Зах?дна ? центральна частини ?вропейсько? частини Рос?? найб?льш щ?льно заселен? ? урбан?зован?. У цих районах розташован? найб?льш? м?ста Рос?? ? традиц?йн? центри культури та промисловост?. На Урал? населення сконцентроване головним чином м?ж м?стами Нижн?й Таг?л ? Магн?тогорськ. У Сиб?ру населення зосереджене вздовж траси Транссиб?рсько? зал?зниц?, на як?й розташован? ? ?? найб?льш? м?ста — Новосиб?рськ, Омськ, Красноярськ ? ?ркутськ ? на територ?? Кузнецького вуг?льного басейну.

Серед суб'?кт?в Федерац?? найвища густота населення спостер?га?ться у Москв? (4770 ос?б/км2), Петербурз? (3594), Московськ?й област? (158,8), ?нгушет?? (121,9), П?вн?чн?й Осет?? (88,4) та Чечн? (84,7). В?дносно густонаселеними (60—70 ос?б/км2) ? окрем? рег?они п?вдня та Поволжя (Краснодарський край, Кабардино-Балкар?я, Чуваш?я, Кал?н?нградська область). Найменшою щ?льн?стю населення характеризують рег?они Сиб?рського (3,75 ос./км2) та Далекосх?дного (1,01 ос./км2) федеральних округ?в: у шести суб'?ктах (Камчатський край, Магаданська область, Республ?ка Саха (Якут?я), Чукотський АО, Ненецький АО, Ямало-Ненецький АО) вона ? меншою за 1 ос./км2.

М?ста

У Рос?? 12 м?ст ?з чисельн?стю населення понад 1 млн мешканц?в.

Нац?ональний склад

Питома вага рос?ян у населенн? рег?он?в за переписом 2010 р.

Розселення рос?ян у районах та м?стах РРФСР за переписом 1989 р.

Рос?я — багатонац?ональна кра?на. Зг?дно з даними перепису населення 2002 року, в Рос?? проживають представники понад 160 нац?ональностей (етн?чних груп). Важлив?сть цього факту в?дображена в преамбул? до Конституц?? РФ. Близько 80 % населення Рос?? становлять рос?яни. Рос?яни розселен? по територ?? кра?ни нер?вном?рно: у деяких рег?онах, як-от ?нгушет?я, становлять менше 5 % населення.

Нац?ональний склад населення Рос??
№	Етнос	К?льк?сть (2002 р.)	% (2002 р.)	К?льк?сть (2010 р.)	% (2010 р.)
1	Рос?яни	115 889 107	79,83	111 016 896▼	77,71▼
2	Татари	5 554 601	3,83	5 310 649▼	3,72▼
3	Укра?нц?	2 942 961	2,03	1 927 988▼	1,35▼
4	Башкири	1 673 389	1,15	1 584 554▼	1,11▼
5	Чуваш?	1 637 094	1,13	1 435 872▼	1,01▼
6	Чеченц?	1 360 253	0,94	1 431 360▲	1,00▲
7	В?рмени	1 130 491	0,78	1 182 388▲	0,83▲
8	Аварц?	814 473	0,56	912 090▲	0,64▲
9	Мордва	843 350	0,58	744 237▼	0,52▼
10	Казахи	653 962	0,45	647 732▼	0,45?
	?нш?	14 304 144	9,85	16 662 770▲	11,66▲

Укра?нц? в Рос??

Розселення укра?нц?в у Рос?? за переписом 1989 р.

К?льк?сть ? частка укра?нц?в у населенн? рег?он?в РРФСР (перепис 1926 р?к)

За оф?ц?йними статистичними джерелами у 1719 роц?, чисельн?сть укра?нц?в у Рос?? становила 262,9 тис. ос., у 1795 роц? вона зросла до 810,9 тис. ос. Зг?дно з переписом к?льк?сть укра?нц?в у Рос?? у 1897 роц? досягла 3,6211 млн, а у 1926 роц? — 7,873 млн. У пово?нн? роки укра?нц? чисельно становили всього 3,359 млн, у 1989 роц? — 4,4 млн. Найб?льше укра?нц?в прожива? у Москв?, Санкт-Петербурз?, в районах Курська, Воронежа, Саратова, Самари, Астрахан?, Владивостока, Кубан? (Краснодарський край), Дону, в?д Оренбурга до Тихого океану, в Закасп?йськ?й област?, в Приморському краю над р?чкою Уссур?, в Амурськ?й област? (?Зелений Клин?).

Ряд автор?в та орган?зац?й вважають оф?ц?йн? оц?нки чисельност? укра?нц?в у Рос?? заниженими. Альтернативн? дан? дають приблизно 5 млн укра?нц?в. Трива? швидка асим?ляц?я укра?нц?в. Найстародавн?ш? компактн? поселення укра?нц?в — у Воронезьк?й, Курськ?й ? Б?лгородськ?й областях. П?сля ?розкуркулювання? в 1930-х роках ?хня к?льк?сть ?з 800 тис. — 1 млн населення тут сильно зм?нилась ? сьогодн? становить 200 тис. укра?нц?в. На П?вн?чному Кавказ? прожива? 460 тис. укра?нц?в. Найкомпактн?ше в цьому рег?он? укра?нц? проживають у Краснодарському кра? та Ростовськ?й област?. У нафтових ? газових районах П?вноч? та Зах?дному Сиб?ру проживають: Тюменська область — 260 тис.; Ханти-Манс?йський автономний округ — 150 тис.; Республ?ка Ком? — 100 тис. ос?б. Всього в Сиб?ру та на Далекому Сход? прожива? 1,5 млн укра?нц?в. В областях ? республ?ках Урало-Поволжського рег?ону (Челяб?нська, Оренбурзька, Саратовська област?) — 800 тис. укра?нц?в. В Москв? та Московськ?й област? проживають до 500 тис. укра?нц?в. У Санкт-Петербурз? та Лен?нградськ?й област? до 250 тис. укра?нц?в. З 1991 року трива? процес трудово? ем?грац?? укра?нц?в до Рос??. Оф?ц?йно за пер?од 1991—2002 роки це 1,244 млн ос?б. За оц?нкам в?д 7 до 10 млн мешканц?в Рос?? ? укра?нцями за походженням.

Практично в ус?х рег?онах створен? укра?нськ? культурно-нац?ональн? орган?зац??. Вс? ц? рег?ональн? орган?зац?? входять у ?Об'?днання укра?нц?в Рос??? (ОУР). Проте з 2006 року почалося пересл?дування укра?нських орган?зац?й та культурних заклад?в рос?йською владою. Так 17 кв?тня 2008 року — зупинено д?яльност? Укра?нського осв?тнього центру при середн?й школ? № 124, п?д приводом в?дсутност? дозв?льних документ?в на саме ?снування Укра?нського осв?тнього центру. Кр?м того, ще з 2006 року п?д тиском Б?бл?отека укра?нсько? л?тератури в Москв?, а також ?нше об'?днання укра?нц?в Рос?? — Федеральна нац?онально-культурна автоном?я укра?нц?в Рос?? (л?кв?довано 24 листопада 2010 року). 10 грудня 2010 року уряд Рос?? пода? позов до Верховного суду РФ, щодо л?кв?дац?? ОУР. Поточна схема л?кв?дац?? ОУР повторю? схему л?кв?дац?? ФНКА УР.

Мови

Д?алекти рос?йсько? мови

Державною мовою Рос?йсько? Федерац?? на вс?й ?? територ?? (зг?дно з? статтею 68 Конституц?? РФ) ? рос?йська мова. Республ?ки в склад? РФ мають право надавати сво?м мовам статус державних. Конституц?я РФ не згаду? про права автономних округ?в та областей запроваджувати власн? державн? мови, але на практиц? вони оголошують сво? мови державними за допомогою власних статут?в.

Народи Рос?? говорять б?льш н?ж 100 мовами ? д?алектами, що належать до ?ндо?вропейсько?, алтайсько? й уральсько? мовних с?мей, кавказько? ? палеоаз?йско? мовних груп. Серед найпоширен?ших розмовних мов вид?ляються рос?йська, укра?нська, б?лоруська, в?рменська, осетинська ? н?мецька (?ндо?вропейська мовна с?м'я), татарська, чуваська ? башкирська (алтайська мовна с?м'я), удмуртська, мар?йська й ерзянська (уральська мовна с?м'я), чеченська, аварська ? даргинська (нахсько-дагестанськ? мови), кабардино-черкеська (абхазо-адигська мовна с?м'я).

Поширен?сть рос?йсько? мови у св?т?

Найпоширен?шою мовою в Рос?? ? рос?йська, р?дна для 120 млн громадян (85,7 % населення Рос??), число нос??в ще семи мов за переписом 2001 р. перевищу? один м?льйон ос?б.

Найпоширен?ш? р?дн? мови населення Рос?? за переписом 2010 р.

рос?йська	85,73 %
татарська	3,23 %
чеченська	1,03 %
башкирська	0,83 %
чуваська	0,74 %
аварська	0,61 %
в?рменська	0,60 %
дарг?нська	0,42 %
кабардино-черкеська	0,41 %
азербайджанська	0,37 %
кумицька	0,36 %
укра?нська	0,36 %
осетинська	0,36 %

У 2009 р. ЮНЕСКО визнала 136 мов на територ?? Рос?? такими, що перебувають п?д загрозою зникнення.

Зг?дно з законом, вс? державн? мови суб'?кт?в федерац?? повинн? мати писемн?сть кирилицею.

Рел?г?я

Собор Васил?я Блаженного в Москв?

Переважна б?льш?сть населення — православн? християни; значну частину неслов'янських жител?в становлять мусульмани-сун?ти. Основн? рел?г??: православ'я (Рос?йська Православна Церква), ?слам, католицизм, протестантизм, юда?зм, буддизм тощо.

Соц?альна безпека

К?льк?сть засуджених у Рос?? наближа?ться до 900 тис., р?вень рецидивно? злочинност? перевищив 46 %, оф?ц?йно заре?стровано 731 тис. безпритульних д?тей, арм?я яких щороку зб?льшу?ться на 130 тис. Ц? цифри, особливо стосовно безпритульних, дуже занижено. За даними ж ?нституту соц?ально-економ?чних досл?джень РАН, до початку 2011 року у Рос?? вже нал?чувалося: 4 млн. бомж?в, 3 млн. жебрак?в, близько 5 млн безпритульних д?тей.

За даними Держкомстату РФ:

• майже кожна п'ята рос?йська дитина — вихованець дитбудинку чи безпритульний (як правило, при живих батьках);
• п?сля виходу з дитбудинку 30 % випускник?в стають бомжами, 20 — злочинцями ? майже 10 % — самогубцями.

Збройн? сили

РТ2-УТКХ Тополь-М

Збройн? сили РФ — державна в?йськова орган?зац?я, яка становить основу оборони Рос?йсько? Федерац??. В?дпов?дно до Федерального Закону № 61-ФЗ в?д 31 травня 1996 року ?Про оборону?, Збройн? сили призначен? для в?дбиття агрес??, спрямовано? проти Рос?йсько? Федерац??, для збройного захисту ц?л?сност? та недоторканност? територ?? Рос?йсько? Федерац??, а також для виконання завдань в?дпов?дно до федеральних конституц?йних закон?в, федеральних закон?в ? м?жнародних договор?в Рос?йсько? Федерац??.

На 2013 рок Збройн? сили РФ складаються з 1 млн ос?б (5-те м?сце у св?т?). З бюджету на потреби арм?? того року було вид?лено 71,2 млрд американських долар?в.

Рос?йськ? Збройн? сили под?ляються на три види:

• Сухопутн? в?йська;
• В?йськово-пов?трян? сили;
• В?йськово-морський флот

? три самост?йних роди в?йськ:

• Косм?чн? в?йська;
• Ракетн? в?йська стратег?чного призначення;
• Пов?тряно-десантн? в?йська.

Кр?м того, в них входять

• Тил Збройних сил;
• внутр?шн? в?йська М?н?стерства внутр?шн?х справ;
• В?йська цив?льно? оборони М?н?стерства у справах цив?льно? оборони, надзвичайних ситуац?й ? л?кв?дац?? насл?дк?в стих?йних лих;
• Служба зовн?шньо? розв?дки;
• Органи Федерально? служби безпеки (в тому числ? прикордонн?, спец?ального зв'язку та ?нформац??);
• Органи Федерально? служби охорони.

Верховним Головнокомандувачем Збройних сил ? Президент Рос?йсько? Федерац??. Безпосередн? управл?ння Збройними силами зд?йсню? М?н?стр оборони через М?н?стерство оборони Рос?йсько? Федерац?? ? Генеральний штаб Збройних сил Рос?йсько? Федерац??.

Комплектування Збройних сил зд?йсню?ться зм?шаним способом: шляхом призову громадян на в?йськову службу за екстеритор?альним принципом ? шляхом добров?льного вступу громадян Рос?йсько? Федерац?? та ?ноземних громадян на в?йськову службу. Призов громадян на в?йськову службу зд?йсню?ться на п?дстав? Федерального Закону № 53-ФЗ в?д 28 березня 1998 року ?Про в?йськовий обов'язок ? в?йськову службу?. Призову п?длягають громадяни чолов?чо? стат? у в?ц? в?д 18 до 27 рок?в. Терм?н служби з 1 с?чня 2008 року — 12 м?сяц?в. На в?йськову службу за контрактом приймаються громадяни Рос?йсько? Федерац?? у в?ц? в?д 18 до 40 рок?в ? ?ноземн? громадяни у в?ц? в?д 18 до 30 рок?в. Терм?н контракту — три, п'ять або десять рок?в.

У 2004—2007 роках реал?зовувалася Федеральна ц?льова програма ?Перех?д до комплектування в?йськовослужбовцями, як? проходять в?йськову службу за контрактом у ряд? з'?днань ? в?йськових частин у 2004—2007 роках?, метою яко? було зб?льшення чисельност? в?йськовослужбовц?в за контрактом на посадах сержант?в ? солдат?в ?з 22 100 ос?б до 147 578 ос?б.

Нараз? реал?зу?ться реформа Збройних сил Рос??.

Культура

Наука

Наука як соц?альний ?нститут виникла в Рос?? за Петра I, коли в Сиб?р ? Америку було над?слано дек?лька експедиц?й, в тому числ? В?туса Беринга та Василя Тат?щева — першого рос?йського ?стор?ографа. У 1725 роц? в?дкрилася Петербурзька академ?я наук (тепер Рос?йська академ?я наук) — головний орган?зац?йний центр фундаментально? науки в Рос??. При н?й було в?дкрито ун?верситет, на основ? якого п?зн?ше був заснований Петербурзький ун?верситет. Великий внесок у розвиток рос?йсько? науки зробив академ?к Михайло Ломоносов, авторству якого належить закон збереження маси. В 1755 роц? ним був заснований Московський ун?верситет. Д. ?. Мендел??в в?дкрив у 1869 роц? один з основоположних закон?в природи — пер?одичний закон х?м?чних елемент?в. У 1904 роц? ?. П. Павлов був удосто?ний Нобел?всько? прем?? за роботи в област? ф?з?олог?? травлення, у 1908 роц? — рос?йський ? укра?нський вчений ?. ?. Мечников за досл?дження механ?зм?в ?мун?тету.

У радянський пер?од рос?йська наука найб?льших усп?х?в досягла в галуз? природних наук, де ?деолог?чний контроль з боку правлячо? комун?стично? парт?? був дещо меншим у пор?внянн? з повн?стю за?деолог?зованими гуман?тарними науками. За роботи, виконан? в цей час, нобел?вськ? прем?? отримали ф?зики: Тамм ?. Е., Франк ?. М., Черенков П. О., Ландау Л. Д., Басов М. Г., Прохоров О. М., Кап?ца П. Л., Алфьоров Ж. ?., Абрикосов О. О. та Г?нзбург В. Л., а також х?м?к Семенов М. М. ? математик Канторович Л. В., що отримав в 1975 роц? прем?ю з економ?ки. Завдяки д?яльност? ?. В. Курчатова, С. П. Корольова та ?нших вчених, в СРСР було створено ядерну зброю та космонавтику. Натом?сть розвиток б?олог?? штучно гальмувався внасл?док кампан?? проти генетики, розпочато? в середин? 1930-х рок?в Т. Д. Лисенком, ?стотно постраждали й ?нш? науков? дисципл?ни (докладн?ше в статт? ?деолог?чний контроль у радянськ?й науц?).

За радянських час?в к?льк?сть наукових установ значно зросла, кр?м академ?чного та вуз?вського в науц? виникли також галузевий ? заводський сектори. Останн? в ход? пострадянських реформ ?з державного сектора були, як правило, переведен? на самоф?нансування.

Наприк?нц? XX стол?ття рос?йська наука пережила важку кризу. Точкою в?дл?ку процес?в перетворення наукових установ ? наростання кризи науки вважають 1987 р?к, коли було прийнято постанову ЦК КПРС ? Ради М?н?стр?в СРСР ?Про переведення наукових орган?зац?й на повний господарський розрахунок ? самоф?нансування? — прикладн? досл?дження ? розробки визнавалися товаром, був зд?йснений перех?д до оплати науково-техн?чно? продукц?? за догов?рними ц?нами. Однак не в?дбувалося оновлення досл?джень, устаткування ? кадрового потенц?алу. Навпаки, поглиблювався процес ?консервац?? в?дсталост?? технолог?чно? основи галузей народного господарства. Через р?зке скорочення ф?нансування науки кра?ну покинули десятки тисяч учених, як? тепер працюють за кордоном (докладн?ше в статт? Вит?к м?зк?в).

Зараз у Рос?? працю? дек?лька сотень тисяч наукових прац?вник?в, б?льша частина — кандидати та доктори наук.

У Рос?? нал?чу?ться близько чотирьох тисяч орган?зац?й, що займаються досл?дженнями ? розробками. Близько 70 % цих орган?зац?й належать держав?.

У пер?од 1995—2005 рок?в рос?йськ? вчен? опубл?кували 286 тис. наукових статей, як? у св?т? були процитован? 971,5 тис. раз?в (з анал?зу публ?кац?й в 11 тис. наукових журнал?в у св?т?). За п?дсумками 2005 року Рос?я займала 8-ме м?сце у св?т? за к?льк?стю надрукованих наукових роб?т ? 18-те м?сце — за частотою ?хнього цитування. У Рос?? працюють тисяч? вчених ?з великим об'?мом м?жнародного цитування (десятки ? сотн? посилань на ?хн? роботи). Серед них переважають ф?зики, б?ологи та х?м?ки, однак повн?стю в?дсутн? економ?сти й представники сусп?льних наук. Це пов'язано з? спадщиною радянсько? системи та явним переважанням у сусп?льних науках пол?тичних мотивац?й над науковими. Наприклад, радянська, а сл?дом за нею ? рос?йська педагог?ка дос? продовжу? спиратися на п?дходи Т. Д. Лисенка та Л. С. Виготського з фактичним запереченням сутт?во? р?зноман?тност? природних зд?бностей учн?в ? необх?дност? врахування цього факту в житт? школи.

З 2000 по 2007 р?к к?льк?сть патентних заявок на винаходи в Рос?? зб?льшилася на 47 % (з 26,7 тис. до 39,4 тис.) — другий за величиною прир?ст серед кра?н ?Велико? в?с?мки?.

Спорт

Починаючи з середини XX стол?ття колишн?й Радянський Союз закр?пив за собою звання спортивно? держави. З одного боку, спортивними усп?хами прикривалися значн? втрати в сусп?льних та економ?чних галузях соц?ал?стично? кра?ни, а з ?ншого, саме у спорт? прагнення громадян тотал?тарно? держави до творчого самовираження не мало перепон. П?сля розпаду СРСР, значна спадщина спортивно? ?нфраструктури та спортивних кадр?в д?сталася Рос??. Починаючи з Ол?мп?йських ?гор у Гельс?нк? 1952 року радянськ? спортсмени ?окупували? перш? м?сця в загальному зал?ку зимових й л?тн?х ол?мп?ад, не в?ддаючи ?х до самого розвалу СРСР, левову частку тих усп?х?в привнесли власне рос?йськ? спортсмени. Але за час?в незалежност? рос?йська зб?рна команда почала здавати позиц?? в загальному зал?ку спортивних змагань — в?д?йшовши на трет?й план, пропустивши вперед зб?рн? США та Китаю в л?тн?х ол?мп?адах, а на зимових ол?мп?йських форумах ця картина ще б?льше пог?ршилася. На Ол?мп?ад? 2010 у Ванкувер? рос?яни вибули з ч?льно? десятки, пос?вши 11-те м?сце в загальному зал?ку.

Попри незначний спад у загальному спортивному рус?, значна частина рос?йських спортсмен?в добива?ться гучних перемог та усп?х?в у св?товому спорт?. Рос?йськ? спортсмени й надал? ?законодавц? мод? та л?дери в наступних видах спорту: хокей, ф?гурне катання, б?атлон, бокс, волейбол, гандбол, тен?с, художня г?мнастика, синхронне плавання, шахи, а також у р?зних видах ?диноборств.

З переходом левово? частини спортсмен?в на профес?йн? рейки та приходом великого б?знесу, меценат?в у спорт частина л?кв?дних та розрекламованих вид?в спорту отримали ?нове дихання?. Особливо яскраво це спостер?га?ться п?сля формування Рос?йсько? футбольно? Прем'?р-Л?ги, Континентально? хокейно? л?ги, тен?сного союзу, Баскетбольно? л?ги ВТБ та клуб?в ?диноборств. Окр?м меценат?в, значн? кошти на спортивну ?нфраструктуру знову почали вид?ляти владн? структури — особливо це стосу?ться ол?мп?йських вид?в спорту.

Рос?я, продовжуючи спортивну стор?нку СРСР, надал? ? м?сцем проведення численних св?тових спортивних форум?в. Ще з 1980 року, п?сля проведення Л?тн?х Ол?мп?йських ?гор у Москв?, спортивн? чиновники мають змогу часто проводити масштабн? спортивн? д?йства, а 2014 року в Соч? була проведена Зимова Ол?мп?ада, вперше на теренах Рос??. У 2018 роц? в Рос?? було проведено чемп?онат св?ту з футболу.

Державн? свята

• 1 с?чня  — Новий р?к (неробоч? дн? — з 1 по 5 с?чня).
• 7 с?чня  — Р?здво Христове (християнське свято на честь дня народження ?суса Христа. Святку?ться за Юл?анським календарем, який прийнятий Рос?йською православною церквою).
• 23 лютого — День захисника В?тчизни (? правонаступником Дня Червоно? Арм?? та Дня Радянсько? Арм?? ? В?йськово-морського Флоту, спершу встановлено в пам'ять перших бойових з?ткнень щойно створено? Червоно? арм?? з н?мецькими в?йськами в пер?од Першо? св?тово? в?йни з 1918 року).
• 8 березня  — М?жнародний ж?ночий день (спочатку встановлений як день вшанування ж?нок-роб?тниць в 1910 роц? на Восьмому Конгрес? II ?нтернац?оналу, в РРФСР ? СРСР святкувався з 1921 року, як вих?дний — з 1965 року).
• 1 травня  — Свято весни ? прац? (спочатку в?дзначався як день м?жнародно? сол?дарност? роб?тник?в, був встановлений на честь розгону демонстрац?? роб?тник?в бойн? в Чикаго в 1886 роц?, в РРФСР ? СРСР — оф?ц?йне свято з 1918 року як День м?жнародно? сол?дарност? трудящих).
• 9 травня  — День Перемоги (встановлений на честь перемоги СРСР над Н?меччиною у н?мецько-радянськ?й в?йн? в 1945 роц?). Вих?дний день з 1965 року.
• 12 червня  — День Рос?? (встановлений на честь прийняття Декларац?? про державний суверен?тет РРФСР в 1990 роц?).
• 4 листопада  — День народно? ?дност? (з 1649 по 1917 р?к святкувався як день Казансько? ?кони Божо? Матер?, знову встановлений у 2004 роц? на честь визволення Москви в?д польських загарбник?в, що стався в пер?од Смутного часу в 1612 роц?).

Кр?м того, в Рос?? святкують ц?лу низку профес?йних ? рел?г?йних свят.

Див. також

• Укра?нсько-рос?йськ? в?дносини
• Русиф?кац?я
• Список в?йн за участю Рос??
• Рос?я — батьк?вщина слон?в

Л?тература

Зовн?шн? в?деофайли
	Нац?ональна ?дея РФ: творити зло безкарно / Хрон?ки ?нформац?йно? в?йни на YouTube // Espreso.TV. — 2022. — 3 липня.

• Юр?й Липа. ?Розпод?л Рос???. (ауд?окнига) ?Howerla? Bookstore, New York, 1941. (укр.)
• Гуцало ?. Ментальн?сть орди: Статт?. — К. : Видавничий центр ?Просв?та?, 1996. — 176 с.
• ?дзьо В. Укра?нська д?аспора в Рос??: Укра?нсько-рос?йськ? вза?мов?дносини: ?стор?я, наука, рел?г?я. — Л. : БаК, 2002. — 304 с. — ISBN 966-7065-31-6.
• Каппелер А. Рос?я як пол?етн?чна ?мпер?я: Виникнення. ?стор?я. Розпад^{[недоступне посилання]} / Перекл. з н?м. X. Назаркевич, наук. ред. М. Крикун. — Льв?в : Вид-во Укра?нського Католицького Ун-ту, 2005. — XII+360 с., 11 карт. — ISBN 966-8197-06-2.
• Афанасьев Ю. Опасная Россия. Традиции самовластья сегодня. — М. : Рос. государственный гуманитарный университет, 2001. — 426 с.
• Бердяев Н. Судьба России / [Передмова Леон?да Полякова]. — М. : Изд-во МГУ, 1990. — 256 с. — [Репринтне в?дтворення видання 1918 р.].
• Pauli Theodore de. Description ethnographique des peuples de la Russie^{[недоступне посилання]}. — Saint-Pétersbourg: Imprimerie de F. Bellizard, 1862. — 436 p.

• Все музеи России. В 3-х томах. — М. : Бестселлер, 2005. — Т. 1: Москва; Московская область; Центр: [справочник]. — 288 с. (рос.)
• Все музеи России. В 3-х томах. — М. : Бестселлер, 2005. — Т. 2: Санкт-Петербург; Северо-Запад; Приволжье: [справочник]. — 304 с. (рос.)
• Все музеи России. В 3-х томах. — М. : Бестселлер, 2006. — Т. Т. 3: Юг; Урал; Сибирь; Дальний Восток: [справочник]. — 320 с. (рос.)