车讯:科技配置提升 斯威X7 1.5T 12月5日上市

Зм?ни глобально? середньо? температури над сушею та океаном за пер?од 1880—2015 рр., в?дносно середньо? температури за 1951—1980 рр. Чорною л?н?ю позначено середня р?чна та червоною – ковзаюча середня за 5 рок?в. Джерело: ?нститут косм?чних досл?джень ?мен? Годдарда в НАСА. (Натисн?ть, щоб зб?льшити)

Зм?на середньо? температури за 50 рок?в (1973-2023)

Реальн? викиди CO₂ внасл?док спалювання викопного палива у пор?внянн? з п'ятьма сценар?ями викид?в зг?дно ?SRES? МГЕЗК, що ?х було опубл?ковано 2000 року. Пад?ння пов'язан? з глобальними кризами. Зображення ?з сайту: Скептична наука.

百度 伤口用什么消毒

Глоба?льне потепл??ння — поступове п?двищення температури поверхн? Земл? та океану, яке трива? понад стол?ття, в пер?од з 1850 по 2025 р?к.

П?двищення глобально? температури не поясню?ться зм?нами сонячно? активност?, яка за минул? 3 стол?ття ? в?дносно стаб?льною; тод? як зм?на концентрац?? в атмосфер? парникових газ?в, як? викликають парниковий ефект, достов?рно в?дпов?да? п?двищенню глобально? температури. Науковий консенсус стосовно зм?ни кл?мату (97–99.9%) поляга? в тому, що саме людська д?яльн?сть, насамперед викиди парникових газ?в, ? основною причиною глобального потепл?ння ? зм?ни кл?мату.

Липень 2023 року став найспекотн?шим м?сяцем за весь час метеоролог?чних спостережень, — про це заявив генеральний секретар ООН Антон?у Гутерреш. В?н додав, що ?Зм?на кл?мату очевидна. Це жахливо. ? це лише початок. Епоха глобального потепл?ння — зак?нчилася, настала епоха глобального кип?ння?, — сказав в?н. Липень 2024 року став ще спекотн?шим.

Глобальне потепл?ння та зм?на кл?мату – це глобальн? виклики, як? вимагають м?жнародно? сп?впрац?, а також д?й на м?сцевому р?вн?, спрямованих на декарбон?зац?ю й зменшення викид?в ?нших парникових газ?в, та адаптац?ю до глобально? зм?ни кл?мату. Уряди, б?знес, громади та окрем? громадяни в?д?грають важливу роль у подоланн? причин та насл?дк?в глобального потепл?ння з головною метою – забезпечити стале та придатне для життя майбутн? для вс?х.

Загальна характеристика

Понад 97 % досл?дник?в кл?мату вважають: саме д?яльн?сть людини призвела до глобального потепл?ння.

Для досл?дження причин ? насл?дк?в глобального потепл?ння кл?мату кер?вники Програми ООН з навколишнього середовища (United Nations Environmental Program — UNEP) та Всесв?тньо? метеоролог?чно? орган?зац?? (World Meteorological Organization — WMO) створили М?журядову панель з? зм?ни кл?мату (The Intergovernmental Panel on Climate Change — IPCC) та орган?зували М?жнародну групу експерт?в з? зм?ни кл?мату (МГЕЗК). Досл?дження причин зм?н кл?мату в р?зних природно-географ?чних зонах проводив колектив з? 130 досв?дчених метеоролог?в, а еколог?чн? насл?дки анал?зували понад 400 вчених. За ц? досл?дження науковц? МГЕЗК у 2007 р. одержали Нобел?вську прем?ю миру. До ООН було подано наукову допов?дь МГЕЗК ?Зм?на кл?мату — 2007?, в як?й зроблено висновок, що зм?на кл?мату ? глобальне потепл?ння — неспростовна реальн?сть: зростання становить за останн? сто рок?в 0,74$\pm$ 0,18 °C

9 серпня 2021 року МГЕЗК оприлюднила шостий зв?т — про кл?матичн? зм?ни за станом на 2021 р?к ? майбутн? ризики для людства на найближче стор?ччя. Повний документ нал?чу? майже 4 тис. стор?нок, м?стить детальн? прогнози для р?зних рег?он?в Земл? ? ? продуктом кроп?тко? роботи кращих кл?матолог?в ? ?нших учених з р?зних кра?н.

На сьогодн? переважна б?льш?сть науковц?в вважа?, що причиною глобального потепл?ння ? д?яльн?сть людини. Також треба розум?ти, що потепл?ння — це загальна усереднена тенденц?я: зм?на температур в?дбува?ться нер?вном?рно залежно в?д сезону та м?сцевост?. Б?льше того, ?нколи в деяк? сезони кл?мат нав?ть ста? холодн?шим. Наприклад, зм?на кл?мату в Укра?н? позначилась на значному рост? температури у зимовий пер?од, н?ж в л?тн?й.

В 2023 роц?, вчен? опубл?кували новий великий кл?матичний Зв?т, у якому говориться, що з ус?х континент?в Земл?, саме ?вропа нагр?ва?ться вдв?ч? швидше за ?нш?. Дан? досл?дження св?дчать про те, що починаючи з 1980-х рок?в, температура тут п?двищилася на 1,2 °C.

Наукова думка, висловлена М?ждержавною групою експерт?в з? зм?ни кл?мату (МГЕЗК) ООН, ? безпосередньо п?дтримана нац?ональними академ?ями наук кра?н ?Велико? с?мки?, поляга? в тому, що середня температура на Земл? п?днялася на 0,7 °C в?д час?в початку промислово? революц?? (з друго? половини XVIII стол?ття), ? що ?велика частка потепл?ння, яке спостер?галося в останн? 50 рок?в, викликана д?яльн?стю людини? в першу чергу викидом газ?в, котр? викликають парниковий ефект, таких як вуглекислий газ (CO₂) ? метан (CH₄). Оц?нки, отриман? по кл?матичних моделях, на як? посила?ться МГЕЗК, кажуть, що в XXI стол?тт? середня температура поверхн? Земл? може п?двищитися на величину в?д 1,1 до 6,4 °C. В окремих рег?онах температура може небагато знизитися.

Танення льоду, насамперед в Антарктиц?, спричинило на 2018 р?к п?двищення р?вня св?тового океану на 7,6 м?л?метра з 1992 року, 3 м?л?метри зростання припали на пер?од з 2013 до 2018.

Кр?м п?двищення р?вня Св?тового океану, п?двищення глобально? температури також призведе до зм?н в к?лькост? ? розпод?л? атмосферних опад?в. У п?дсумку можуть почаст?шати природн? катакл?зми, так? як повен?, посухи, бурев?? та ?нш?, знизиться врожай с?льськогосподарських культур на постраждалих територ?ях ? п?двищиться — в ?нших зонах (за рахунок зб?льшення концентрац?? вуглекислого газу). Потепл?ння продовжиться й, ?мов?рно, зб?льшить частоту ? розм?ри таких явищ.

Потепл?ння кл?мату може призвести до зм?щення ареал?в вид?в в б?к полярних зон ? зб?льшити ймов?рн?сть вимирання нечисленних вид?в — мешканц?в прибережних зон ? остров?в, чи? ?снування в наш час знаходиться п?д загрозою.

Частота кл?матичних коливань впродовж 2.5 тис. рок?в

Деяк? досл?дники вважають, що глобальне потепл?ння — це м?ф, частина науковц?в в?дкида? можлив?сть впливу людини на цей процес. ? т?, хто не заперечу? факт потепл?ння ? допуска? його антропогенний характер, але не погоджу?ться з тим, що найнебезпечн?шими з вплив?в на кл?мат ? промислов? викиди парникових газ?в.

Зм?ни температури

Реконструкц?я температури Середня температура поверхн? протягом двох тисячол?ть в?дпов?дно до р?зних реконструкц?й кл?матичних прокс?-даних, в?дображен? кривою по шкал? часу, чорна крива поверх — температурний рекорд заф?ксований за допомогою ?нструмент?в.

Глобальн? щор?чн? температурн? аномал?? Граф?к глобальних щор?чних температурних аномал?й, розроблений Нац?ональним управл?нням океан?чних ? атмосферних досл?джень США, показу? п?вденне коливання Ель-Н?ньйо.

Починаючи з 1970-х рок?в Земля мала енергетичний дисбаланс, тобто атмосферу покида? менше енерг??, н?ж надходить. Найб?льша частина ц??? енерг?? була поглинена океанами. Ц?лком можливо, що ?стотний внесок у п?двищення теплом?сткост? океану внесло людство.

Протягом 1906—2005 рр. середня температура поверхн? Земл? зросла на 0.74±0.18 °C. За останню половину цього пер?оду стр?мк?сть потепл?ння майже подво?лась, н?ж за пер?од в ц?лому (0,13 ± 0,03°С за десятил?ття, пор?вняно з 0,07 ± 0,02 °C за десятил?ття). М?ський тепловий остр?в ма? дуже малий ефект та оц?ню?ться менше 0,002 °C потепл?ння за кожне десятил?ття, починаючи з 1900 року. Зг?дно з даними супутникових температурних вим?рювань температура в нижн?й тропосфер? зб?льшувалась у межах в?д 0,13 до 0,22 °C кожн? десять рок?в, починаючи з 1979 року. Кл?матичн? прокс?-дан? показують, що до 1850 р. температура протягом одно?-двох тисяч рок?в була в?дносно сталою, п?д час яких в?дбувались р?зн? рег?ональн? коливання, наприклад: Середньов?чний теплий пер?од, або Малий льодовиковий пер?од.

Потепл?ння, яке визначене за допомогою ?нструментальних температурних вим?рювань, ма? ст?йку тенденц?ю, що п?дтверджу?ться численними спостереженнями задокументованими багатьма незалежними групами науковц?в Наприклад: п?двищення р?вня моря (теплове розширення води внасл?док потепл?ння), чимале танення сн?гу ? льоду, зб?льшення теплом?сткост? океан?в, п?двищення вологост?, ? ранн? настання весняних явищ, як от цв?т?ння рослин. ?мов?рн?сть того, що ц? зм?ни сталися випадково практично дор?вню? нулю.

Останн? висновки ?нституту Косм?чних Досл?джень Годдарда НАСА (GISS) ? Нац?онального центру кл?матичних даних США показують, що 2005 та 2010 роки виявились найтепл?шими роками планети, перевищуючи 1998 р?к на к?лька сотих градусу, починаючи з к?нця 19 стол?ття, коли стали доступн? над?йн? та всеосяжн? ?нструментальн? вим?рювання. В П?дрозд?л? Кл?матичних Досл?джень твердять, що 2005 р?к був другим найтепл?шим роком, п?сля 1998 року, а 2003 з 2010 роком под?ляють трет? м?сце найтепл?шого року, проте, ?оц?нка похибки окремих рок?в… принаймн? в десять раз?в б?льше, за р?зницю м?ж цими трьома роками? У заяв? щодо стану кл?мату Земл? 2010 року Всесв?тньо? метеоролог?чно? орган?зац?? (ВМО) поясню?ться, що ном?нальне значення температури у 2010 роц? склада? +0.53 °C, що перевищу? значення 2005 року (+0.52 °C) та 1998 року (+0.51 °C), зрозум?ло, що ця р?зниця м?ж трьома роками статистично незначна. Починаючи з 1986 р. глобальна середньор?чна температура кожного року вища н?ж середня за пер?од 1961—1990 рр.

Показники температури 1998 року були надзвичайно теплими, тому що на них вплинуло коливання Ель-Н?ньйо, яке того року було найсильн?шим за все минуле стол?ття. На глобальну температуру мають вплив короткотерм?нов? коливання, як? накладаються на довготерм?нов? тенденц??, ? можуть, нав?ть, тимчасово приховати ?х. В?дносна стал?сть температур 2002—2009 рр. поясню?ться даним явищем 2010 р?к був також роком Ель-Н?ньйо. На нижн?й частин? ампл?туди коливання, 2011 р?к був роком 4=La Ni?a, б?льш прохолодним, але все ще 11-м найтепл?шим роком з початку ведення метеоролог?чних запис?в у 1880 роц?. З 13 найтепл?ших рок?в з 1880 року, 11 рок?в припали на пер?од 2001—2011 рр. Зг?дно з б?льш п?зн?ми метеоролог?чними даними, 2011 р?к був найтепл?шим роком Ла-Н?нья за пер?од 1950—2011 рр., та був схожим на 1997 р?к, який не був в найнижч?й точц? циклу.

Температурн? показники зм?нюються по всьому св?ту. З 1979 року температура суш? п?двищувалась у два рази швидше, н?ж температура океану (0,25 °C проти 0,13 °C за десятил?ття). Температурн? показники океану п?двищуються б?льш поступово, н?ж на суш?. Цьому сприя? б?льша та ефективн?ша тепло?мн?сть океан?в, та ще завдяки випаровуванню, на яке втрача?ться багато тепла П?вн?чна п?вкуля природно тепл?ша, н?ж п?вденна, здеб?льшого завдяки  мерид?ональному перенесенню тепла в океанах, яке ма? диференц?ал близько 0,9 петават на п?вн?ч, до цього ще дода? р?зниця альбедо м?ж полярними рег?онами. З початку ?ндустр?ал?зац?? р?зниця у температурах п?вкуль зб?льшилась через танення морського льоду ? сн?гу на П?вноч?. За минул? 100 рок?в середн? температурн? показники в Арктиц? зб?льшувались майже вдв?ч? швидше, за температуру решти св?ту, тим не менш вони також значно коливаються. Хоча б?льша частина парникових газ?в викида?ться у П?вн?чн?й п?вкул?, н?ж у П?вденн?й, це не сприя? зб?льшенню р?зниц? у потепл?нн? через те, що значна частина парникових газ?в достатньо довго збер?га?ться та встига? перем?шатися м?ж п?вкулями.

Через ?нерц?ю океан?в та пов?льну реакц?ю на ?нш? непрям? чинники може пройти стол?ття, або нав?ть б?льше, для пристосування кл?матично? системи до зовн?шн?х зм?н. Досл?дження реакц?й кл?мату показують, що нав?ть за зупинки росту викид?в парникових газ?в на р?вн? 2000 року, все одно в?дбуватиметься подальше потепл?ння на 0,5 °C.

С?чень 2023 року був найспекотн?шим за всю ?стор?ю спостережень, зг?дно з даними Служби зм?ни кл?мату ?С Copernicus, з температурою на 1,7 °C вищою за до?ндустр?альний середн?й показник для цього м?сяця, що ставить св?т на шлях до перевищення меж? потепл?ння на 1,5 °C приблизно до 2030 року.

Первинн? чинники зм?ни температури (зовн?шн? чинники)

Схематичне зображення парникового ефекту, яке показу? потоки енерг?? м?ж космосом, атмосферою та земною поверхнею. Одиниця вим?рювання енерго обм?ну – Ват на квадратний метр (Вт/м²).

Граф?к К?л?нга, ?люстру? зб?льшення концентрац?? парникових газ?в (CO₂) в атмосфер? протягом 1958—2015 рр. Щом?сячн? показники зам?р?в концентрац?? парникових газ?в показують сезонн? коливання у висх?дному тренд?, щор?чний максимум в П?вн?чн?й п?вкул? припада? на середину весни, та пада? протягом вегетац?йного пер?оду, оск?льки рослини забирають з атмосфери частину парникових газ?в CO₂.

Кл?матична система може реагувати на зм?ни зовн?шн?х чинник?в. Зовн?шн? чинники можуть ?спрямувати? кл?мат до потепл?ння або охолодження. До зовн?шн?х чинник?в в?дносяться, наприклад, зм?ни складу атмосфери (зб?льшення скупчення парникових газ?в), сонячна св?тн?сть, виверження вулкан?в, та коливання орб?ти Земл? навколо Сонця. Орб?тальн? цикли зм?нюються пов?льно протягом десятк?в тисяч рок?в, та на даний час п?дпорядкован? загальн?й тенденц?? охолодження, яка б, у свою чергу, призвела до Льодовикового пер?оду, але, як св?дчить ?нструментальне вим?рювання температурних показник?в у 20 стол?тт?, навпаки ма?мо стр?мке п?двищення глобально? температури.

Л?си

У 2010—2019 роках бразильський басейн Амазонки вид?лив 16,6 м?льярда тонн CO2, а поглинув 13,9 м?льярда тонн. Використовуючи нов? методи анал?зу супутникових даних, розроблен? в Ун?верситет? Оклахоми, м?жнародна група досл?дник?в вперше показала, що деградован? л?си ? значн?шим джерелом викид?в CO2, н?ж пряма вирубка л?с?в, що призводять до потепл?ння планети.

За той же 10-р?чний пер?од деградац?я, викликана фрагментац??ю, виб?рково? вирубкою або пожежами, як? пошкоджують, та не знищують дерева, викликала в три рази б?льше викид?в, н?ж пряме знищення л?с?в.

У басейн? Амазонки знаходиться близько половини троп?чних л?с?в св?ту, як? б?льш ефективно поглинають ? накопичують вуглець, н?ж ?нш? типи л?с?в. Якщо рег?он стане джерелом, а не ?поглиначем? CO2, боротися з кл?матичною кризою буде набагато складн?ше.

Наземн? екосистеми в усьому св?т? були вир?шальним союзником в боротьб? з викидами CO2, як? в 2019 роц? перевищили 40 м?льярд?в тонн.

Парников? гази

Нижн?й 70-км шар атмосфери знаходиться у стан? локально? термодинам?чно? р?вноваги, тобто кожний ?нф?н?тезимальний об'?м пов?тря поглина? й випром?ню? рад?ац?ю, як абсолютно чорна порожнина, що перебува? у термодинам?чн?й р?вноваз? (див. Абсолютно чорне т?ло) ?з т??ю ж температурою; тому, зокрема, викону?ться закон К?рхгофа.

Вуглекислота ма? слабк? смуги поглинання у ближн?й ?нфрачервон?й област? за $\lambda =1,4;\,1,6;\,2,0;\,2,7;\,4,3$ мкм.

Парниковий ефект — процес, за якого поглинання ? випром?нювання ?нфрачервоних промен?в газами виклика? нагр?вання нижн?х шар?в атмосфери та поверхн? планети. Вперше ?дея парникового ефекту була запропонована Жозефом Фур'? 1824 року,  п?дтверджена експериментально 1860 року Джоном Т?ндалем, а вперше к?льк?сно досл?джена Сванте Аррен?усом в 1896 р. Протягом 1930-1960-х рр. проводились глибок? досл?дження Га?м Стюартом Каллендарем.

Глобальний р?чний розпод?л викид?в парникових газ?в за галузями, 2005р.

В?дходи – 3,2%
С?льське господарство – 13,8%
Зм?на в природокористуванн? – 12,2%
Виробництво – 4,3%
Неконтрольован? викиди – 4,0%
Промислов?сть – 14,7%

?нше спалювання палива – 8,6%
Електрична та теплова енерг?я – 24,9%
Транспорт – 14,3%

Частка глобальних сукупних викид?в парникових газ?в, пов’язаних з енергетикою, за пер?од 1890—2007 рр.
Кругова д?аграма, що показу? частку глобальних сукупних викид?в парникових газ?в, пов’язаних з енергетикою, основними ем?тентами за пер?од 1890—2007 рр.

Обсяги парникових газ?в, як? утворюються внасл?док природних чинник?в, мають середн?й з?гр?вальний ефект близько 33 °C Без атмосфери Земл? температура майже по вс?й поверхн? планети була б нижче точки замерзання. Основними парниковими газами ?: водяна пара, яка в?дпов?да? приблизно за 36—70 % парникового ефекту, вуглекислий газ (CO₂), 9—26 %, метан (CH₄) за 4—9 % та озон,3-7 %. Хмари також впливають на рад?ац?йний баланс через хмаров? чинники, як? под?бн? до парникових газ?в.

З час?в Промислово? революц?? внасл?док д?яльност? людини в атмосфер? зб?льшилась к?льк?сть парникових газ?в, що призвело до посилення рад?ац?йного впливу в?д CO₂, метану, тропосферного озону, фреон?в та оксиду азоту (N₂O). Зг?дно досл?дження, опубл?кованого 2007 року, починаючи з 1750 р. концентрац?? СО₂ та метану зб?льшилися на 36 % ? 148 % в?дпов?дно. Так? р?вн? концентрац?? досягнут? вперше за останн? 800 тисяч рок?в — пер?од, для якого були отриман? в?рог?дн? дан? з? зразк?в льодяних керн?в Менш прям? геолог?чн? дан? показують, що концентрац?я CO₂ вище, н?ж ц? р?вн?, була близько за 20 м?льйон?в рок?в тому Близько трьох чвертей вс?х антропогенних викид?в парникових газ?в за останн? 20 рок?в стали п?дсумком видобутку ? спалювання викопного палива. Остання частина викид?в викликана зм?нами у землекористуванн?, в першу чергу вирубкою л?с?в. Оц?нка обсягу загальних викид?в CO₂ в 2011 роц? внасл?док спалювання викопного палива, в тому числ? в?д виробництва цементу та спалювання попутного газу, склала 34,8 млрд тонн (9,5 ± 0,5 PgC), що на 54 % вище обсягу викид?в 1990 року. Спалювання вуг?лля спричинило 43 % загального обсягу викид?в, нафти — 34 %, газу — 18 %, цементу — 4,9 % та спалювання попутного газу — 0,7 %. В травн? 2013 року, стало в?домо, що значення р?вня CO₂, заф?ксоване першою св?товою еталонною площадкою в Мауна-Лоа, перевищило позначку в 400 м?льйонних часток. За словами професора Брайана Хоск?нса, це, мабуть, вперше за 4,5 млн рок?в такий високий р?вень скупченост? CO₂.

За останн? три десятил?ття 20-го стол?ття, валовий внутр?шн?й продукт на душу населення та зростання к?лькост? населення стали основними чинниками зб?льшення викид?в парникових газ?в. Викиди CO2 продовжують зростати внасл?док спалювання викопного палива та зм?н у землекористуванн?^:71 Можна також встановити рег?ональне походження викид?в, наприклад: див?ться малюнок навпроти. Встановлення зв'язку викид?в ?з зм?нами в землекористуванн? залиша?ться сп?рним питанням^:289

Сценар?? викид?в, тобто прогнози зм?н обсягу викид?в парникових газ?в у майбутньому, залежать в?д невизначеност? економ?чного, соц?олог?чного, технолог?чного та природного розвитку. В б?льшост? сценар??в викиди продовжують рости протягом стол?ття, хоча в дек?лькох, викиди скорочуються. Запас?в викопного палива достатньо, щоб викиди вуглецю не скорочувались в 21-му стол?тт?. Щоб спрогнозувати, яким чином зм?ниться в майбутньому концентрац?я в атмосфер? парникових газ?в використали сценар?? викид?в разом з моделюванням вуглецевого циклу. В?дпов?дно до ш?стьох ?сигнальних? сценар??в SRES МГЕЗК оч?ку?ться, що до 2100 року р?вень концентрац?? СО₂в атмосфер? може становити в?д 541 до 970 часток на м?льйон. Це на 90—250 % вище концентрац?? в 1750 роц?.

Популярн? засоби масово? ?нформац?? та громадськ?сть часто плутають поняття глобальне потепл?ння з виснаженням озонового шару, тобто, руйнування стратосферного озону хлорфторвуглеводнями Хоча вони мають деякий зв’язок м?ж собою, але не такий сильний. Зменшення озону в стратосфер? спричинило легкий охолоджувальний ефект на температуру поверхн?, у той час, коли зб?льшення озону в тропосфер? ма? з?гр?вальний ефект.

Концентрац?? CO₂ в атмосфер? починаючи з 650 000 рок?в тому до сьогодення, з використанням прокс?-даних льодових керн?в та безпосередн?х вим?рювань

Аерозол? та сажа

Сл?ди корабл?в утворен? на поверхн? Атлантичного океану на сх?дному узбережж? Сполучених Штат?в. Аерозол? можуть мати потужний ефект на кл?мат шляхом непрямо? д??

Глобальне затемнення — це поступове зменшення к?лькост? прямого опром?нення на поверхню Земл?, яке спостер?галося з 1961 року принаймн? до 1990 року. Основною причиною затемнення ? зважен? частинки, як? утворюються внасл?док вулкан?чних викид?в та забруднювальних речовин через д?яльн?сть людини. Ц? частинки спричиняють охолоджувальний ефект за рахунок зб?льшення в?дбиття сонячного св?тла. За останн? десятил?ття вплив продукт?в спалювання викопного палива — CO₂ та аерозол?в — значною м?рою вр?вноважували одне одного, тому зб?льшення потепл?ння в?дбува?ться через зб?льшення викид?в невуглецевих парникових газ?в, таких як метан. Рад?ац?йний вплив через частинки (саж?, пилу) тимчасово обмежу?ться завдяки утворенню вологого осаду, внасл?док якого ц? частинки залишаються в атмосфер? в середньому на тиждень. Д?оксид вуглецю залиша?ться на стол?ття або б?льше, ?, таким чином, зм?на концентрац?? частинок лише упов?льню? зм?ну кл?мату, викликану викидами вуглекислого газу.

Кр?м прямого впливу через розс?ювання та поглинання сонячно? рад?ац??, частинки ще мають непрямий вплив на тепловий баланс Земл?. Сульфати д?ють, як ядра конденсац?? хмар ?, таким чином, утворюють хмари, як? мають б?льшу к?льк?сть др?бн?ших крапель. Так? хмари ефективн?ше в?дбивають сонячне випром?нювання, н?ж хмари з меншою к?льк?стю та б?льшими краплями, даний ефект назива?ться ефект Твум?. Цей ефект також призводить до утворення крапель однакового розм?ру, що знижу? зб?льшення крапель та посилю? в?дбиття хмарою сонячного св?тла, даний ефект в?домий, як ефект Альбрехта. Непрямий вплив найб?льше пом?тний при утворенн? морських пластопод?бних хмар, та найменш вплива? на конвективн? хмари. Непрямий вплив на рад?ац?йний баланс в?д частинок дос? повн?стю не визначений.

Сажа може охолоджувати або з?гр?вати поверхню, залежно в?д того, в якому стан? вона знаходиться: зважена в пов?тр? або в осад?. Атмосферна сажа в?дразу поглина? сонячне випром?нення, яке прогр?ва? атмосферу та охолоджу? поверхню. В окремих районах з високим р?внем викид?в саж?, наприклад: с?льськ? райони ?нд??, майже 50 % прогр?вання поверхн? парниковими газами може бути приховане атмосферними коричневими хмарами Якщо сажа знаходиться в осадженому стан?, особливо на льодовиках або на льоду в арктичних рег?онах, нижня поверхня альбедо може безпосередньо нагр?вати поверхню. Найб?льше частинки, в тому числ? й сажа, впливають в троп?ках та субтроп?ках, особливо в Аз??, у той час, як парников? гази найб?льше позначаються в не троп?чних районах та у П?вденн?й п?вкул?.

Супутников? спостереження за сукупною сонячною рад?ац??ю за пер?од 1979—2006 рр.

Частка природних чинник?в та чинник?в спричинених д?яльн?стю людини у рад?ац?йному вплив? на зм?ну кл?мату. Показник рад?ац?йного впливу станом на 2005 р?к, в?дносно до-?ндустр?ально? ери (1750 р.) Внесок сонячного випром?нювання у рад?ац?йний вплив склада? всього 5 % в?д загального рад?ац?йного впливу, який посилився внасл?док зб?льшення концентрац?? вуглекислого газу, метану та окису азоту

Явища теплоперенесення в земн?й атмосфер?

Сонячна активн?сть

Починаючи з 1978 року за допомогою супутник?в можна було точно вим?рювати викиди сонячно? рад?ац??. Ц? дан? вказують на те, що з 1978 року викиди сонячно? рад?ац?? не зб?льшились, таким чином потепл?ння, яке в?дбува?ться протягом останн?х 30 рок?в не пов'язано з? зб?льшенням сонячно? енерг??, що надходить на Землю. За три десятил?ття з 1978 року, сонячна активн?сть разом з вулкан?чною, ймов?рно, спричинили невеличкий охолоджувальний ефект на кл?мат Земл?.

Для визначення рол? сонця в останн?й зм?н? кл?мату використали кл?матичне моделювання. Якщо враховувати т?льки коливання сонячно? рад?ац?? та вулкан?чну активн?сть, то модел? не в?дтворюють швидкого потепл?ння, яке спостер?га?ться в останн? десятил?ття. Однак модел?  в?дтворюють зм?ни в температур?, що спостер?гались в 20 стол?тт?, з врахуванням ус?х найб?льш вагомих зовн?шн?х чинник?в, разом з антропогенною д??ю та природними чинниками.

?нший доказ того, що не сонце ? причиною недавньо? зм?ни кл?мату, поляга? у спостереженнях за зм?нами температури на р?зних р?внях атмосфери Земл?. Моделювання та спостереження показують, що потепл?ння через парниковий ефект спричинило нагр?в нижн?х шар?в атмосфери (тропосфери), натом?сть в?дбулося охолодження верхн?х шар?в атмосфери (стратосфери). Виснаження озонового шару внасл?док застосування х?м?чних холодоагент?в також призвело до потужного охолоджувального ефекту в стратосфер?. Якщо б це сонце було причиною даного потепл?ння, то ми б мали потепл?ння, як в тропосфер?, так ? в стратосфер?.

У вересн? 2014 зав?дувач сектором косм?чних досл?джень Сонця Х. Абдусаматов прокоментуаав дан? спостережень, що проводилися в Головн?й (Пулковськ?й) астроном?чн?й обсерватор?? РАН. Глобальне потепл?ння, яке спостер?галось в XX ст., в?дбувалося ? на Марс?, ? на ?нших планетах Сонячно? системи. Кваз?двостол?тня зм?на потужност? випром?нювання Сонця призводить до зм?ни кл?мату вс??? Сонячно? системи. Х. Абдусаматов особливо п?дкреслю?, що протягом останн?х 17 рок?в, з 1997 р, р?вень вуглекислого газу в атмосфер? зроста? в тому ж темп?, що ? ран?ше. У той же час в?дбува?ться стаб?л?зац?я температур. Потужн?сть випром?нювання Сонця посл?довно зменшу?ться з 1990 року ? до цих п?р продовжу? прискорено зменшуватися. З 1990 року Сонце не гр?? Землю як ран?ше. Наста? ?сонячна ос?нь?, яка триватиме умовно до 2060 року, пот?м у Сонячн?й систем? настане ?сонячна зима?. А на початку XXII ст. настане ?сонячна весна?.

Зворотна реакц?я

Докладн?ше: Зворотна реакц?я на зм?ну кл?мату та Чутлив?сть кл?мату

Морський л?д, на фото з Нунавуту, п?вн?ч Канади, в?дбива? багато сонячного св?тла, у той час, як в?дкритий океан б?льше поглина?, прискорюючи цим танення льоду

До кл?матично? системи входить ряд зворотних реакц?й, як? зм?нюють в?дпов?дь системи залежно в?д зм?н у зовн?шн?х чинниках. Позитивн? зворотн? реакц?? посилюють в?дпов?дь кл?матично? системи на внутр?шн? чинники, у той час, як негативн? зворотн? реакц?? послаблюють в?дпов?дь кл?матично? системи на внутр?шн? чинники.

?сну? ц?лий ряд зворотних реакц?й кл?матично? системи, так? як: водяна пара, зм?на льодового альбедо (сн?говий та льодовий покрив вплива? на здатн?сть Земно? поверхн? поглинати або в?дбивати сонячне св?тло), хмари, та зм?ни у вуглецевому цикл? Земл? (наприклад, вив?льнення вуглецю з ?рунту). Головною негативною зворотною реакц??ю ? енерг?я, яка випром?ню?ться Земною поверхнею у космос у вигляд? ?нфрачервоного випром?нювання. За законом Стефана-Больцмана, якщо температура подвою?ться, то випром?нення енерг?? зроста? на коеф?ц??нт 16 (в?д 2 до 4-й потужност?).

Зворотн? реакц?? в?д?грають важливу роль у визначенн? чутливост? кл?матично? системи до зб?льшення скупчення парникових газ?в в атмосфер?. За ?нших р?вних умов, б?льш висока чутлив?сть кл?мату означа?, що при даному зб?льшенн? чинник?в утворення парникових газ?в в?дбуватиметься ще б?льше потепл?ння. Невизначен?сть зворотних реакц?й ? одн??ю з основних причин, чому р?зн? кл?матичн? модел? прогнозують р?зн? темпи потепл?ння за даних чинник?в. Для кл?матичних прогноз?в необх?дн? додатков? досл?дження, щоб зрозум?ти роль хмар та вуглецевого циклу.

Кл?матичн? модел?

Прогнози глобального потепл?ння, як? були зроблен? в/до 2001 р. за допомогою кл?матичного моделювання зг?дно сценар?ю викид?в SRES A2, за яким не передбача?ться жодних заход?в по скороченню викид?в та рег?онального розпод?лу економ?чного розвитку.

Прогнозована зм?на р?чно? температури пов?тря в приземному шар? атмосфери з к?нця 20-го стол?ття до середини 21-го стол?ття, зг?дно середньострокового сценар?ю викид?в (SRES A1B). За даним сценар??м не передбача?ться вживання жодних заход?в по скороченню викид?в парникових газ?в. Фото надане Лаборатор??ю Геоф?зично? г?дродинам?ки Нац?онального управл?ння океан?чних ? атмосферних досл?джень.

Кл?матична модель — це комп'ютерна реконструкц?я п'яти складових кл?матично? системи: атмосфери, г?дросфери, кр?осфери, суш? та б?осфери. Так? модел? про?ктуються за допомогою наукових дисципл?н, таких як г?дродинам?ка, термодинам?ка, а також на основ? ф?зичних процес?в, як променисте перенесення енерг??. В моделях враховуються р?зн? складники, так? як: м?сцевий рух пов?тря, температура, хмари та ?нш? атмосферн? властивост?; температура океану, вм?ст сол?, теч??; льодовий покрив суш? й моря; перем?щення тепла та вологи з ?рунту ? рослин в атмосферу; х?м?чн? та б?олог?чн? процеси; сонячна активн?сть та ?нше.

? хоча досл?дники намагаються охопити якомога б?льше процес?в, спрощення дано? модел? кл?матично? системи неминуче внасл?док обмеження наявно? обчислювально? потужност? та знань про кл?матичну систему. П?дсумки моделювання також можуть р?знитися залежно в?д даних щодо к?лькост? парникових газ?в та кл?матично? чутливост? модел?. Наприклад, невизначен?сть в прогнозах  МГЕЗК 2007 року обумовлена (1) використанням дек?лькох моделей з р?зною чутлив?стю до концентрац?? парникових газ?в; (2) використанням р?зних припущень щодо к?лькост? викид?в парникових газ?в через людську д?яльн?сть у майбутньому; (3) будь-якими додатковими викидами спричиненими кл?матичними зворотними реакц?ями, як? не були врахован? в модел? МГЕЗК, наприклад вив?льнення парникових газ?в з в?чно? мерзлоти.

У моделях не передбача?ться потепл?ння кл?мату внасл?док зб?льшення концентрац?? парникових газ?в. Натом?сть в моделях передбача?ться яким чином парников? гази будуть вза?мод?яти з перем?щенням випром?нювання та ?ншими ф?зичними процесами. Одним з математичних результат?в цих складних р?внянь ? передбачення того, що буде в?дбуватися: потепл?ння або охолодження.

Останн? досл?дження зосереджують увагу на потреб? доопрацювання моделей, як? б враховували хмари та вуглецевий цикл.

Також моделювання використову?ться для вивчення причин останн?х зм?н кл?мату, пор?внюючи спостережуван? зм?ни з? зм?нами, як? прогнозуються в моделях враховуючи р?зн? чинники, як природн?, так ? антропогенн?. ? хоча, модел? неоднозначно визначають причини потепл?ння 1910—1945 рр., яке могло в?дбуватися або внасл?док природних коливань, або через людську д?яльн?сть, вони досить впевнено вказують на те, що потепл?ння починаючи з 1970 р. спричинено викидами парникових газ?в в б?льшост? випадк?в внасл?док д?яльност? людини.

Ф?зична реал?стичн?сть моделей перев?ря?ться шляхом вивчення ?х здатност? ?м?тувати сучасний або кл?мат у минулому.

За допомогою кл?матичних моделей досить зручно спостер?гати за зм?нами глобально? температури протягом останнього стол?ття, але вони не в?дтворюють ус? аспекти кл?мату. Не вс? насл?дки глобального потепл?ння точно передбачен? в кл?матичних моделях МГЕЗК. Спостережуване зменшення льодового покрову в Арктиц? в?дбува?ться швидше, н?ж оч?кувалося. К?льк?сть опад?в зросла пропорц?йно вологост? пов?тря, ?, отже, значно швидше, н?ж пророкують глобальн? кл?матичн? модел?.

Прогнози МГЕЗК охоплюють розб?г ймов?рностей (зг?дно експертних думок, понад 66 % ймов?рност?) для обраних сценар??в викид?в. Однак прогнози МГЕЗК не враховують увесь д?апазон невизначеност?. Нижня межа, зда?ться, краще визначена, н?ж верхня межа д?апазону ймов?рностей.

Спостережуван? та оч?куван? насл?дки на довк?лля

Прогнози щодо п?двищення св?тового середнього р?вня моря (Пар?с та ?нш?). Для даних прогноз?в не було визначено ймов?рностей. Таким чином, жоден з цих прогноз?в не вважа?ться ?найточн?шою оц?нкою? майбутнього п?двищення р?вня моря. Граф?к наданий Нац?ональним управл?нням океан?чних ? атмосферних досл?джень (США).

?Виявлення? — це процес демонстрац?? зм?ни кл?мату за допомогою статистичних даних, не визначаючи причин цих зм?н. Виявлення не встановлю? конкретних причин спостережувано? зм?ни. ?Встановлення? причин зм?ни кл?мату явля? собою процес визначення найб?льш ймов?рних причин виявлених зм?н з деякою м?рою впевненост?. Виявлення та встановлення причин спостережуваних зм?н може також застосовуватись у ф?зичних, еколог?чних та соц?альних системах.

Природн? системи

Докладн?ше: Ф?зичний вплив зм?ни кл?мату

Глобальне потепл?ння було виявлено в низц? природних систем. Деяк? з цих зм?н описан? в розд?л? про спостережуван? зм?ни температури, наприклад, п?двищення р?вня моря та масштабне танення сн?гу ? льоду. Антропогенний чинник, швидше за все, був причиною деяких з спостережуваних зм?н, в тому числ? п?двищення р?вня моря, зм?на екстремальних кл?матичних явищ (таких як, к?льк?сть теплих ? холодних дн?в), зменшення площ? льодового покрову в Арктиц?, а також в?дступу льодовика.

Поодинок? записи св?дчать, що льодовики в?дступали з початку 1800-х рок?в. Вим?рювання запроваджен? в 1950-х, дозволили проводити спостереження за балансом льодовикових мас, зв?ти спостережень надсилають до Всесв?тньо? Служби Спостереження за Льодовикам

МГЕЗК передбача? п?дняття середнього р?вня моря на 0,18-0,59 м протягом 21 стол?ття. МГЕЗК не нада? б?льш ймов?рного прогнозу п?двищення середнього загального р?вня моря, тому верхня межа в 59 см не обмежена, тобто глобальний середн?й р?вень моря може п?днятися б?льш н?ж на 59 см до 2100 року. Прогнози МГЕЗК мають консервативний характер, та можуть недооц?нювати майбутн? п?двищення р?вня моря. Пар?с та ?нш? протягом 21-го стол?ття передбачають п?двищення глобального середнього р?вня моря в?д 0,2 до 2,0 м (0.7-6.6 фут), в?дносно середнього р?вня моря 1992 року.

Розчинений вуглекислий газ п?двищу? кислотн?сть океану, який ма? б?льш низький pH. З 1750 по 2000 р?к, рН океансько? поверхн? знизився на ~ 0,1, з ~ 8,2 до ~ 8,1. Ймов?рно, що за останн? 2 м?льйони рок?в рН океансько? поверхн? н?коли не був нижчий ~ 8,1. Зг?дно з прогнозами, рН океансько? поверхн? до 2100 року може ще знизитися на 0,3-0,4 одиниц?. Майбутн? п?дкислення океану може загрожувати кораловим рифам, рибальству, охоронюваним видам, та ?ншим природним ресурсам ц?нним для сусп?льства.

Якщо протягом тисячол?ття спостер?гатиметься подальше потепл?ння на к?лька градус?в, то в?дбудеться масштабне затоплення прибережних район?в. Наприклад, тривале глобальне потепл?ння б?льш н?ж на 2 °C (в?дносно до?ндустр?ального р?вня) може призвести до можливого п?двищення р?вня моря приблизно в?д 1 до 4 м внасл?док теплового розширення морсько? води ? танення льодовик?в та невеликих льодових шапок. Танення протягом багатьох тисяч рок?в Гренландського льодовикового щита може додати ще в?д 4 до 7,5 м.

Зм?ни в рег?ональному кл?мат? призведуть до б?льшого потепл?ння над сушею, найб?льше потепл?ння в?дбуватиметься у високих п?вн?чних широтах, та менше потепл?ння в?дчуватиметься над П?вденним океаном та над частиною П?вн?чного Атлантичного океану. Протягом 21-го стол?ття прогнозують масштабний в?дступ льодовик?в та сн?гового покриття Зм?нюються прогнози щодо зменшення арктичного морського льоду На 2025—2030 рр. прогнозують арктичн? л?та зовс?м без льодового покриття (передбачають, що площа льоду скоротиться до менш н?ж 1 м?льйона квадратних к?лометр?в).

Зг?дно наявних тенденц?й, оч?ку?ться зм?на к?лькост? опад?в у майбутньому, зменшиться к?льк?сть опад?в у субтроп?чних районах суш?, та зб?льшиться к?льк?сть опад?в на Приполярних широтах та в деяких екватор?альних районах. Оч?ку?ться можливе зб?льшення частоти та потужност? деяких екстремальних погодних явищ, наприклад таких, як спекотн? хвил?.

Еколог?чн? системи

Ан?мац?я зм?ни середньор?чно? температури пов?тря на поверхн? Земл? протягом 1970—2100, спро?ктованого ЛДГР НУОАД (модель загально? циркуляц??)

Докладн?ше: Зм?на кл?мату та екосистеми, Вплив зм?ни кл?мату на б?ор?зноман?ття рослин

У наземних екосистемах б?льш ранн? настання весняних под?й, перем?щення ареал?в тварин та рослин у б?к полюсу, з упевнен?стю можна пов'язати з останн?м потепл?нням. Зм?на кл?мату у майбутньому, як оч?ку?ться, зокрема вплине на певн? екосистеми, так? як: тундра, мангров? зарост? ? коралов? рифи. Як прогнозу?ться, на б?льш?сть екосистем вплине висока концентрац?я вуглекислого газу в атмосфер? разом з п?двищенням глобально? температури. У ц?лому, оч?ку?ться, що зм?на кл?мату призведе до зникнення багатьох вид?в тварин та зменшення р?зноман?тност? екосистем. Зб?льшення концентрац?? вуглекислого газу в атмосфер? призведе до зростання кислотност? океану. Розчинений CO₂ п?дкислю? океан, (зменшу? значення рН). З 1750 по 2000 р?к, рН поверхневого океану знизився на ~ 0,1, в?д ~ 8,2 до ~ 8,1. Р?вень рН (для поверхн? океану), ймов?рно, знижувався менше ~ 8,1 протягом останн?х 2 млн рок?в. Зг?дно з прогнозами, р?вень рН для поверхн? океану може знизитися ще на 0,3-0,4 одиниць до 2100 року Майбутн? п?дкислення океану може загрожувати кораловим рифам, рибальству, видам що ? п?д загрозою вимиранням тощо.

У лютому 2019 року М?н?стерство навколишнього середовища та енергетики Австрал?? оф?ц?йно п?дтвердило вимирання гризун?в виду Melomys rubicola. Це сталося через п?двищення р?вня Св?тового океану та викликаних цим регулярних затоплень на островах м?сць, придатних для ?снування цих гризун?в — за 10 рок?в така площа скоротилася на 97 %. Це перший вид, вимирання якого в?дбулося через глобальне потепл?ння.

Масштабн? та раптов? насл?дки

Докладн?ше: Раптова зм?на кл?мату

Зм?на кл?мату може призвести до глобальних, масштабних зм?н у природних та соц?альних системах. Два приклади: окислення океан?чних вод внасл?док зб?льшенням концентрац?? вуглекислого газу в атмосфер?, та тривале танення льодових покрив?в, що п?дн?ма? р?вень моря.

Деяк? масштабн? зм?ни можуть в?дбутися раптово, тобто, за короткий час, а також можуть бути незворотними. Прикладом р?зко? зм?ни кл?мату ? швидке вив?льнення метану та д?оксиду вуглецю з в?чно? мерзлоти, що може призвести до посилення глобального потепл?ння. Загалом, ще недостатньо наукових знань для розум?ння раптових зм?н кл?мату. Тим не менш, ймов?рн?сть настання р?зких зм?н, зда?ться, дуже низька. До фактор?в, як? можуть п?двищити ймов?рн?сть р?зко? зм?ни кл?мату належать: б?льш висок? показники глобального потепл?ння; потепл?ння, яке в?дбува?ться швидше; та потепл?ння, яке трива? протягом великого пром?жку часу.

Спостережуван? та оч?куван? насл?дки на соц?альну систему

Вразлив?сть людського сусп?льства до зм?н кл?мату головним чином поляга? у вплив? екстремальних погодних явищ, а не в поступов?й зм?н? кл?мату. Насл?дки зм?ни кл?мату охоплюють: негативний вплив на мал? острови, несприятливий вплив на кор?нн? народи у високих широтах, та невеликий, але пом?тний вплив на здоров'я людини. Протягом 21-го стол?ття, зм?на кл?мату, ймов?рно, негативно позначиться на сотнях м?льйон?в людей внасл?док затоплення прибережних район?в, скорочення запас?в води, зростання недо?дання та зб?льшення впливу на здоров'я. Б?льш?сть економ?чних досл?джень прогнозують, що глобальне потепл?ння призведе до скорочення св?тового валового внутр?шнього продукту (ВВП).

Продовольча безпека

Поля кукурудзи, П?вденна Африка.

За збереження наявних тенденц?й, до 2030 року, виробництво кукурудзи в П?вденн?й Африц? може скоротитися на 30 %, а рису, проса та кукурудзи в П?вденн?й Аз?? може знизитися до 10 % До 2080 року врожайн?сть у кра?нах, що розвиваються, може скоротитися в середньому на 10—25 %, а в ?нд?? можливе пад?ння врожайност? на 30—40 %. До 2100 року, у той час, як населення в три м?льярди за прогнозами зб?льшиться вдв?ч?, в троп?ках оч?ку?ться пад?ння врожайност? рису та кукурудзи на 20—40 % внасл?док п?двищення температури, не враховуючи при цьому зниження врожайност? внасл?док зменшення вологост? ?рунту та водопостачання також через п?двищення температури.

Подальше потепл?ння приблизно на 3 °C (до 2100 року, в?дносно 1990—2000 рр.) може призвести до зростання врожайност? с?льськогосподарських культур в середн?х та високих широтах, але в низьких широтах врожа? можуть скоротитися, що п?двищу? ризик недо?дання. Под?бна рег?ональна структура чистих вигод та витрат може мати й економ?чн? (ринковий сектор) насл?дки. Потепл?ння на 3 °C може призвести до пад?ння врожайност? в зон? пом?рного кл?мату, що, у свою чергу, призведе до зниження св?тового виробництва продовольства. В окремих рег?онах Укра?ни можуть зазнати в?дчутних зм?н традиц?йний асортимент вирощуваних с?льськогосподарських культур та технолог?? с?льгоспвиробництва.

Затоплення м?сць проживання

Карта показу? де можуть трапитись природн? катастрофи викликан?(або п?дсилен?) глобальним потепл?ння. Рожевим — урагани, жовтим — утворення пустель або посухи, блакитним — повен? у дельтах р?чок

На малих островах та дельтах р?к, затоплення, внасл?док п?двищення р?вня моря, буде загрожувати житт?во важливим об'?ктам ?нфраструктури та людським поселенням Це може спричинити появу еколог?чних б?женц?в в кра?нах з низьким ?рунтом, таких як Бангладеш, а також безгромадянство для населення в таких кра?нах, як Мальд?ви та Тувалу.

Запропонован? заходи щодо глобального потепл?ння

?снують р?зн? думки з приводу того, якою ма? бути пол?тика у в?дпов?дь на зм?ну кл?мату. Ц? протилежн? погляди зважують вигоди в?д обмеження викид?в парникових газ?в з витратами. Загалом, ц?лком ймов?рно, що зм?на кл?мату призведе до найб?льших втрат у найб?дн?ших рег?онах.

Пом'якшення (зменшення впливу на кл?мат)

Граф?к праворуч показу? три ?шляхи? досягнення мети РКЗК ООН у не перевищенн? глобального потепл?ння на р?вн? 2 °C, позначен? як ?глобальн? технолог???, ?децентрал?зован? р?шення? та ?зм?ни споживання?. Кожен шлях показу?, яким чином р?зн? заходи (наприклад, п?двищення енергоефективност?, широке запровадження використання енерг?? з поновлюваних джерел) можуть сприяти скороченню викид?в. Граф?к наданий PBL Агентством з еколог?чно? оц?нки Н?дерланд?в

Зменшення к?лькост? майбутн?х зм?н кл?мату називають пом'якшенням насл?дк?в зм?ни кл?мату. Зг?дно з визначенням МГЕЗК, п?д пом'якшенням розум?ють д?яльн?сть направлену на скорочення викид?в парникових газ?в (ПГ), або п?двищення потенц?алу поглинач?в вуглецю для абсорбц?? ПГ з атмосфери. Досл?дження вказують на значний потенц?ал скорочення викид?в у майбутньому шляхом по?днання активност? щодо скорочення викид?в, наприклад енергозбереження, п?двищення енергоефективност?, та задовольняючи потреби сусп?льства в енерг?? з в?дновлюваних джерел енерг??. Пом'якшення насл?дк?в включа? д?яльн?сть по п?дсиленню природних поглинач?в, наприклад шляхом в?дновлення л?с?в, попередження знел?снення. Також досл?джуються технолог?? уловлювання СО₂ та збер?гання у геолог?чних структурах.

Для обмеження потепл?ння в рамках нижнього д?апазону, як описано у ?П?дсумковому зв?т? для пол?тик?в?.

МГЕЗК, необх?дно буде прийняти пол?тику обмеження викид?в парникових газ?в зг?дно одного з к?лькох сценар??в, що описан? у повному зв?т?, ? як? ?стотно розр?зняються Через зб?льшення викид?в з кожним роком це буде зробити все важче, нав?ть необх?дно буде вжити радикальних заход?в у наступн? роки задля стаб?л?зац?? бажаного р?вня парникових газ?в в атмосфер?. Обсяг вуглекислого газу, який пов'язаний з енергетикою, у 2010 роц? був найб?льшим в ?стор??, побивши рекорд 2008 року.

Скорочення викид?в метану

Загальнов?домо, що на кор?в та ?ншу велику рогату худобу припада? приблизно 14 % антропогенних викид?в в атмосферу. Зг?дно пов?домлення Euronews, в 2023 роц? британськ? вчен? встановили, що годування кор?в екстрактом високог?рного нарцису може знизити обсяг вироблення ними парникових газ?в та скоротити викиди метану. Як стверджують вчен?, високог?рн? нарциси виробляють алкало?д, який ма? назву галантам?н. Тому, першочергове завдання поляга? в тому, щоб пост?йно вирощувати ц? кв?ти на вершинах г?р з метою подальшого вилучення з них екстракту для год?вл? с?льськогосподарських тварин. Дещо ран?ше вчен? пропонували ще один шлях боротьби з? зм?ною кл?мату. В?н базувався на застосуванн? у год?вл? тварин какао-боб?в, з яких отримують спец?альний чорний порошок — б?овуг?лля. Таким чином, у перспектив?, застосування под?бних наукових метод?в, може дещо упов?льнити глобальне потепл?ння.

Адаптац?я

?ншою в?дпов?дною пол?тикою ? адаптац?я (призвича?ння) до зм?н кл?мату. Адаптац?ю можна спланувати, або для реакц?? на попередження зм?н кл?мату, або д?яти спонтанно, тобто без втручання уряду. Планова адаптац?я вже повол? запроваджу?ться. Перешкоди, обмеження та витрати майбутньо? адаптац?? ще повн?стю не досл?джен?.

Поняття що пов'язано з адаптац??ю — ?здатн?сть пристосовуватись?, тобто зд?бн?сть системи (людсько?, природно? або керовано?) пристосовуватись до зм?н кл?мату (в тому числ? до м?нливост? кл?мату та екстремальних явищ) задля зниження ймов?рного збитку, скористатися можливостями або впоратися з насл?дками. Якщо не запоб?гати зм?н? кл?мату (тобто, не вживати заход?в щодо обмеження викид?в парникових газ?в), то здатност? у довгостроков?й перспектив? природно?, керовано? та людсько? системи до пристосування, швидше за все, не вистачить.

Еколог?чн? орган?зац?? та громадськ? д?яч? зосереджують увагу на зм?н? кл?мату та ризиках, як? ц? зм?ни тягнуть за собою, а також наголошують на необх?дност? адаптац?? до цих зм?н в ?нфраструктурних потребах та шляхом скорочення викид?в.

Обговорення глобального потепл?ння

Пол?тичн? обговорення

В Статт? 2 Рамково? конвенц?? ООН ясно зазначено про ?стаб?л?зац?ю концентрац?? парникових газ?в? З метою стаб?л?зац?? концентрац?? CO₂ в атмосфер? треба р?зко скоротити викиди по всьому св?ту

Б?льш?сть кра?н ратиф?кувала Рамкову Конвенц?ю ООН щодо Зм?ни Кл?мату (РКЗК ООН) Головною метою Конвенц?? ? запоб?гання небезпечному втручанню людини в кл?матичну систему. Як зазначено в Конвенц??, це вимага? стаб?л?зац?? концентрац?? парникових газ?в в атмосфер? до р?вня, за яким екосистеми можуть природним шляхом пристосуватися до зм?ни кл?мату, виробництву продукт?в харчування н?чого не загрожуватиме, та економ?чний розвиток може тривати на стал?й основ?. Рамкова конвенц?я була прийнята 1992 року, але з тих п?р, обсяг викид?в парникових газ?в по всьому св?т? зр?с П?д час переговор?в, Група G77 (лоб?стська група в ООН, яка представля? ?нтереси 133 кра?н, що розвиваються)^:4 наполягла на мандат?, за яким розвинен? кра?ни мають взяти на себе ?н?ц?ативу щодо скорочення викид?в парникових газ?в у власних кра?нах. Виправданням цьому слугувало те, що розвинен? кра?ни найб?льше викинули парникових газ?в в атмосферу; в кра?нах, що розвиваються, викиди на душу населення (тобто, обсяг викид?в у перерахунку на душу населення) були все ще в?дносно низькими; та, для задоволення потреб розвитку в кра?нах, що розвиваються, викиди мають зростати^:290 Цей мандат був п?дтриманий К?отським Протоколом до Рамково? Конвенц??,^:290 який набрав чинност? у 2005 роц?.

Ратиф?куючи К?отський протокол, б?льш?сть розвинених кра?н узяли юридичн? зобов'язання по обмеженню викид?в. Строк перших зобов'язань зак?нчився у 2012 роц?. Президент США Джордж Буш в?дхилив догов?р аргументуючи це тим, що ?Цей протокол зв?льня? в?д дотримання 80 % св?ту, у тому числ? кра?ни з найб?льшою к?льк?стю населення, так? як Китай та ?нд?я, та може серйозно зашкодити економ?ц? США?^:5

На 15-?й Конференц?? Учасник?в РКЗК ООН, яка в?дбулася в 2009 роц? в Копенгаген?, к?лька Учасник?в розробила Копенгагенську Угоду. Сторони, як? п?дтримали Угоду (станом на листопад 2010 р. 140 кра?н),^:9 нам?тили обмежити майбутн? п?двищення глобально? середньо? температури до 2 °C. Попередня оц?нка, опубл?кована в листопад? 2010 р. в Програм? з Довк?лля ООН (ПД ООН), говорить про можливий ?розрив в обсягах викид?в? м?ж добров?льними зобов'язаннями, взятими в Угод?, та необх?дними скороченнями викид?в задля п?двищення ймов?рност? досягнення мети у 2 °C^:10–14 ПД ООН використову? 2 °C як мету в?дносно до?ндустр?ального р?вня глобально? середньо? температури. Для зб?льшення ймов?рност? досягнення мети в 2 °C, досл?дження загалом вказували на необх?дност? проходження п?ку викид?в до 2020 року з ?стотним зниженням викид?в у наступний пер?од.

16-та Конференц?я Стор?н (КС?16) в?дбулася в Канкун? в 2010 роц?. Було розроблено угоду, а не зобов'язуючий догов?р, про те, що Сторони повинн? вжити терм?нових заход?в щодо скорочення викид?в парникових газ?в задля досягнення мети обмеження всеосяжного потепл?ння до 2 °С в?дносно до?ндустр?ально? температури. Також було визнано необх?дн?сть розглянути питання щодо посилення мети п?двищення середньосв?тово? температури до 1,5 °С.

На 21-й Конференц?? ООН з питань кл?мату було п?дготовлено та погоджено текст Паризько? кл?матично? угоди, яка з 2020 року ма? прийти на зам?ну К?отському протоколу. Паризька угода набрала чинност? 4 листопада 2016 року.

Науков? обговорення

Приклад кл?матично? модел?, яка врахову? низку чинник?в у пор?внянн? заре?строваною середньою температурою. Модель врахову? вм?ст сульфат?в в атмосфер?, вулкан?чну активн?сть, сонячну активн?сть, вм?ст парникових газ?в в атмосфер?, вм?ст озону в атмосфер?

Б?льш?сть науковц?в вважа?, що людська д?яльн?сть ? основною причиною зм?ни кл?мату, що в?дбува?ться. Пром?жний огляд наукових роб?т присвячених глобальному потепл?нню, як? були оприлюднен? у пер?од 1991—2011 рр. та доступн? з ресурсу Web of Knowledge, виявив, що т?, хто висловлював сво? м?ркування щодо причин глобального потепл?ння, складали 97,2 %, як? п?дтримували загальну думку про те, що це трапилось внасл?док д?яльност? людини. У статт?, опубл?кован?й в жовтн? 2011 р. в М?жнародному журнал? вивчення громадсько? думки, досл?дники з Ун?верситету Джорджа Мейсона проанал?зували результати опитування 489 американських науковц?в, що працюють в наукових установах, уряд? та в промисловост?. ?з загально? к?лькост? опитаних, 97 % погодились, що глобальна температура за останн? сто рок?в зросла та 84 % погодились, що нараз? в?дбува?ться потепл?ння внасл?док високо? концентрац?? парникових газ?в спричинених д?яльн?стю людини, ? т?льки 5 % не погодились з тим, що д?яльн?сть людини ? одн??ю з основних причин глобального потепл?ння. Нац?ональн? академ?? наук закликали св?тових л?дер?в впроваджувати пол?тику скорочення глобальних викид?в.

У науков?й л?тератур? ?сну? широкий консенсус щодо того, що температура земно? поверхн? за останн? десятил?ття зб?льшилась внасл?док викид?в парникових газ?в у б?льшост? випадк?в через д?яльн?сть людини. Нема? жодного наукового товариства, нац?онального або м?жнародного р?вня, яке б не погодились з ц??ю думкою.

Кл?матологи з? США та Велико? Британ?? вважають, що глобальне потепл?ння розпочалося вже наприк?нц? XIX — на початку XX стол?ття. Стаття досл?дник?в з'явилася у журнал? Nature Climate Change.

Вчен? прийшли до ?диного висновку — глобальному потепл?нню не запоб?гти. Сталося це через похибки в п?драхунках ? помилках, як? привели до незворотност? ситуац??.

Багато вчених под?лилися даними сво?х результат?в досл?джень ? розпов?ли, що вже через 84 роки температура пов?тря перескочить ?руб?ж Апокал?псису? (7.36 градус?в Цельс?я). Також стверджують кл?матологи, що момент упущений ? зм?нювати щось п?зно, так як ран?ше бралося до уваги те, що Земля знаходиться в тепл?й фаз?.

Обговорення громадськост? та в популярних засобах масово? ?нформац??

Суперечки навколо глобального потепл?ння б?льше висловлюються в багатьох дебатах та обговореннях в популярних ЗМ?, н?ж в наукових колах та стосуються, в основному, природи, причин та насл?дк?в глобального потепл?ння. Найб?льше суперечок навколо причин п?двищення глобально? середньо? температури пов?тря, особливо з середини 20-го стол?ття, чи ? це потепл?ння безпрецедентним або в межах нормальних кл?матичних зм?н, чи саме людство стало основною причиною зм?н, або це п?двищення повн?стю чи частково в?дбулося внасл?док неправдивих та неточних вим?рювань. Багато суперечок виника? стосовно оц?нок чутливост? кл?мату, прогноз?в щодо подальшого потепл?ння, та якими будуть насл?дки глобального потепл?ння.

У 1990—1997 рр. в США консервативно налаштован? кола об'?днались задля руйнац?? правом?рност? глобального потепл?ння, як соц?ально? проблеми. Вони поставили п?д сумн?ви науков? дан?, стверджуючи при цьому, що глобальне потепл?ння матиме переваги, та те, що запропонован? р?шення принесуть б?льше шкоди, н?ж корист?.

Деяк? люди в?дхиляють аспекти науки про зм?ну кл?мату Так? орган?зац??, як Л?бертар?анський ?нститут Конкурентного П?дпри?мництва, консервативно налаштован? коментатори, та ?нш? компан??, так?, як ExxonMobil, поставили п?д сумн?в сценар?? зм?ни кл?мату МГЕЗК, ф?нансуючи вчених, як? не згодн? з науковим консенсусом, та впроваджуючи сво? власн? прогнози щодо економ?чних витрат, як? були б?льш детально контрольован? Деяк? паливн? компан?? зменшили сво? зусилля в останн? роки, або п?дтримали пол?тику скорочення глобального потепл?ння.

Опитування громадсько? думки

Досл?дники з М?чиганського ун?верситету виявили, що думка громадськост? щодо причин глобального потепл?ння залежить в?д формулювання питань, як? використовуються в опитуваннях.

У 2007—2008 роках ?нститутом Геллапа було проведено соц?олог?чн? опитування в 127 кра?нах. Б?льше третини населення св?ту не знало про глобальне потепл?ння, б?льш?сть з яких з кра?н, що розвиваються, а найменш об?знан? — в Африц?. Найб?льш об?знан? про те, що зм?на температури в?дбува?ться внасл?док д?яльност? людини, живуть в Латинськ?й Америц?, тод? як в Африц?, в деяких кра?нах Аз?? та Близького Сходу, та к?лькох кра?нах колишнього Радянського Союзу надають перевагу ?нш?й думц?. Думки щодо причин та якою ма? бути реакц?я в ?вроп? та Сполучених Штатах протилежн?. Н?к П?джеон з Кард?ффського ун?верситету заявив, що ?досл?дження показують р?зн? ступен? залучення в проблему глобального потепл?ння по обидв? сторони Атлантики?, додавши, що ?в ?вроп? проводяться дискус?? про те, яких заход?в треба вжити, в той час, як багато хто в США до цих п?р спереча?ться чи взагал? в?дбува?ться зм?на кл?мату?. Опитування, що було проведено Бюро Нац?онально? Статистики в 2010 роц?, показало, що 75 % респондент?в у Велик?й Британ?? принаймн? ?достатньо переконан??, що св?товий кл?мат зм?ню?ться, в пор?внянн? з 87 % в аналог?чному опитуванн? в 2006 роц?. Опитування, яке було проведено компан??ю ICM в с?чн? 2011 року у Велик?й Британ??, показало, що 83 % респондент?в розглядають зм?ну кл?мату як неминучу загрозу, у той час як 14 % сказали, що не бачать н?яко? загрози. За час з попереднього опитування, проведеного в серпн? 2009 року, думка на те ж питання не зм?нилась, хоча в?дбулась деяка поляризац?я протилежних думок.

До 2010 року, в 111 кра?нах, в яких проводились опитування, ?нститутом ?еллапа визначено значне зменшення к?лькост? американц?в та ?вропейц?в, як? розглядають глобальне потепл?ння, як серйозну загрозу. У США трохи б?льше половини населення (53 %) нараз? розглядають потепл?ння, як серйозне занепоко?ння для себе та сво?х с?мей, це на 10 % нижче, н?ж в опитуванн? 2008 року (63 %). Найб?льше занепоко?н? в Латинськ?й Америц?, де 73 % розглядають всесв?тн? потепл?ння, як серйозну загрозу для ?х с?мей. Опитування по всьому св?ту також показало, що люди б?льш схильн? вважати причиною глобального потепл?ння людську активн?сть, н?ж природн? фактори, за винятком США, де майже половина (47 %) населення поясню? глобальне потепл?ння природними чинниками.

У березн? — травн? 2013 року Досл?дницьким центром П'ю було проведене опитування в 39 кра?нах щодо глобальних загроз. 54 % респондент?в поставили на перше м?сце загрози, як? тягне за собою глобальне потепл?ння. У с?чневому досл?дженн? Pew з'ясувало, що 69 % американц?в заявляють про вагом? докази п?двищення середньо? температури Земл? на 6 пункт?в з листопада 2011 року та 12 пункт?в з 2009 року за останн? десятил?ття.

Походження терм?н?в

Терм?н ?глобальне потепл?ння?, швидше за все, вперше було використано в його сучасному сенс? 8 серпня 1975 року в науков?й робот? Уолл? Брокера ?Невже ми на меж? явного глобального потепл?ння??, опубл?кован?й в журнал? Science. Виб?р сл?в Брокером був новим та визнавав той факт, що кл?мат тепл?ша?; попередн? формулювання, яке використовували науковц?, звучало як ?випадкове зм?нення кл?мату?, тому що хоча було визнано, що людство може впливати на кл?мат, н?хто не був впевненим, в якому напрямку в?дбуватимуться зм?ни. Нац?ональною науковою радою США вперше було використано терм?н ?глобальне потепл?ння? 1979 року в науков?й робот? ?Допов?дь Черн??, в як?й заявлялось, що ?якщо к?льк?сть вуглекислого газу зб?льшуватиметься, не знайдеться жодних п?дстав сумн?ватися в тому, що кл?мат зм?ниться, ? жодних причин в?рити, що ц? зм?ни будуть незначними?. У допов?д? в?дзнача?ться р?зниця м?ж визначеннями глобального потепл?ння, як зм?ни температури поверхн?, та зм?ни кл?мату, яка в?дбива? також, ?нш? зм?ни викликан? зб?льшенням к?лькост? вуглекислого газу.

Терм?н ?глобальне потепл?ння? став популярним п?сля 1988 року, коли кл?матолог NASA Джеймс Гансен використав його у власн?й заяв? в Конгрес?. В?н сказав: ?Глобальне потепл?ння досягло такого р?вня, що ми можемо з впевнен?стю визначити причинно-насл?дковий зв'язок м?ж парниковим ефектом та потепл?нням?. Його заява широко висв?тлювалась, п?сля чого судження ?глобальне потепл?ння?, стали широко використовувати в прес? та в сусп?льних обговореннях.

Див. також

• Г?потеза про метанг?дратну рушницю
• Глобальне затемнення
• К?отський протокол
• Малий льодовиковий пер?од
• Парниковий ефект
• Пауза в глобальному потепл?нн?
• Потенц?ал глобального потепл?ння
• Рамкова конвенц?я ООН про зм?ну кл?мату
• ?стор?я науки про зм?ни кл?мату
• Ядерна зима
• Зм?на кл?мату в Укра?н?
• Кл?матична справедлив?сть
• Св?тове споживання енерг??
• Енергоаудит
• Глобальн? проблеми людства
• Глобальне потепл?ння на 1,5 °C
• Кл?матична модель
• Кл?матична безпека

Джерела

• А.Сергеев, Глобальное потепление, или Высокий градус политики // Вокруг света, 2006 № 7
• Иващенко О. В., Изменение климата и изменение циклов обращения парниковых газов в системе атмосфера-литосфера-гидросфера — обратные связи могут значительно усилить парниковый эффект. [Арх?вовано 18 травня 2012 у WebCite]
• А. В. Павлов, Г. Ф. Гравис. Вечная мерзлота и современный климат // GEO.WEB.RU [Арх?вовано 26 червня 2020 у Wayback Machine.]
• Таяние вечной мерзлоты ведёт к выбросу в атмосферу метана [Арх?вовано 9 с?чня 2017 у Wayback Machine.]
• Б.Лучков. Годы грядущие (климат и погода XXI века) // Наука и жизнь, 2007 № 10 [Арх?вовано 11 с?чня 2012 у Wayback Machine.]
• Бьорн Ломборг. ?Охладите! Глобальное потепление. Скептическое руководство?, 2007 год, ISBN 978-5-388-00065-1
• Бьорн Ломборг. Глупый страх перед глобальным потеплением [Арх?вовано 3 березня 2011 у Wayback Machine.].
• Глаз шторма. Перевод интервью Джеймса Хансена (James Hansen) директора Института Космических Исследований имени Годдарда (НАСА) // Keith Kloor. Nature Reports Climate Change. 26 November 2009 [Арх?вовано 21 травня 2011 у Wayback Machine.]
• Еще раз о потеплении // Лебедь, № 605, 13 декабря 2009 г. [Арх?вовано 20 жовтня 2011 у Wayback Machine.]

Посилання

Ц?л? сталого розвитку

Подолання б?дност? Подолання голоду, розвиток с?льського господарства М?цне здоров'я ? благополуччя Як?сна осв?та Гендерна р?вн?сть Чиста вода та належн? сан?тарн? умови Доступна та чиста енерг?я Г?дна праця та економ?чне зростання Промислов?сть, ?нновац?? та ?нфраструктура Скорочення нер?вност? Сталий розвиток м?ст ? громад В?дпов?дальне споживання та виробництво Пом'якшення насл?дк?в зм?ни кл?мату Збереження морських ресурс?в Захист та в?дновлення екосистем суш? Мир, справедлив?сть та сильн? ?нститути Партнерство заради сталого розвитку

• Pazynych V. The potential energy of the ice caps, as an additional energy source for accelerate the deglaciation and global warming^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Глобальне потепл?ння / глобальное потепления на cataclysm.at.ua [Арх?вовано 10 червня 2022 у Wayback Machine.] (укр.)
• Олександр Горин. Нова кл?матична ера // Укра?нський тиждень, № 29 (246), 20.07.2012 [Арх?вовано 6 серпня 2012 у Wayback Machine.]
• Менш континентальний: в умовах потепл?ння Укра?на наближа?ться до морського типу кл?мату // Укра?нський тиждень, № 29 (246), 20.07.2012 [Арх?вовано 1 лютого 2014 у Wayback Machine.]
• Тетяна Адаменко. Без пан?ки // Укра?нський тиждень, № 29 (246), 20.07.2012 [Арх?вовано 1 лютого 2014 у Wayback Machine.]
• Джеймс Аст?лл. П?вн?ч тане: Арктика нагр?ва?ться удв?ч? швидше за решту планети // Укра?нський тиждень, № 29 (246), 20.07.2012 [Арх?вовано 22 червня 2015 у Wayback Machine.]
• Ганна Трегуб. Обмежен? ресурси: до 2030 року половина людства з?ткнеться з нестачею води та с?льськогосподарських земель // Укра?нський тиждень, № 29 (246), 20.07.2012 [Арх?вовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine.]
• Граничн? умови: ?дея про всепланетн? еколог?чн? меж? набира? популярност? // The Economist, 2012^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Антарктичне потепл?ння трива? // Стан?слав?вський Натурал?ст [Арх?вовано 3 лютого 2012 у Wayback Machine.] (укр.)
• Кл?мат зм?ню?ться. Чого чекати у майбутньому? // Стан?слав?вський Натурал?ст [Арх?вовано 16 серпня 2011 у Wayback Machine.] (укр.)
• Новий льодовиковий пер?од — уже чека?мо! // Стан?слав?вський Натурал?ст [Арх?вовано 3 лютого 2012 у Wayback Machine.] (укр.)
• Альберт Гор про уникнення кл?матично? кризи — виступ на конференц?? TED.
• Альберт Гор: Нов? думки стосовно кл?матично? кризи — виступ на конференц?? TED.
• Альберт Гор зверта? увагу на тенденц?? зм?н кл?мату — виступ на конференц?? TED.
• Yearly Arctic Sea Ice Age with Graph of Ice Age By Area: 1984 - 2016 : [англ.] : [арх. 28 лютого 2018 року] / Cindy Starr // NASA. Scientific Visualization Studio. — . — Дата звернення: 28 лютого 2018 року. — ан?мац?я зменшення багатор?чно? криги в акватор?? П?вн?чного Льодовитого океану за пер?од 1984—2016 рок?в; в?део на YouTube
• What the Earth would look like if all the ice melted на YouTube — ан?мац?я затоплення д?лянок суходолу в раз? танення п?двищення р?вня моря через танення полярних льодовик?в.
• ' GMS: A Year In The Life Of Earth’s CO2 : [англ.] : [арх. 28 лютого 2018 року] // NASA. Scientific Visualization Studio. — . — Дата звернення: 28 лютого 2018 року. — ан?мац?я р?чного циклу концентрац?? вуглекислого газу в атмосфер? Земл?; в?део на YouTube
• Дяченко Ольга. Точн? цифри втрат: ск?льки людей насправд? загинуть через глобальне потепл?ння // ?нформатор Укра?ни, 23.02.2024

Зв?ти та допов?д?

• Стор?нка вс?х допов?дей IPCC з пресс-конференц?? [Арх?вовано 4 кв?тня 2022 у Wayback Machine.] 4 кв?тня 2022 року (англ.). Изменение климата 2007. Обобщающий доклад Межправительственной группы экспертов по изменению климата, на русском
• Кокорин А. О., Кураев С.Н. Обзор доклада Николаса Стерна ?Экономика изменения климата?. WWF, GOF. — М.: WWF России, 2007 [Арх?вовано 28 липня 2011 у Wayback Machine.]
• Копенгагенский диагноз 2009. Обзор последних новостей науки о климате, на русском. — UNSW, Sydney, Australia [Арх?вовано 17 лютого 2010 у Wayback Machine.]