脸颊为什么会凹陷

Закони Джима Кроу (англ. Jim Crow laws) — широко поширена неоф?ц?йна назва закон?в про расову сегрегац?ю в деяких штатах США у пер?од 1890–1964 рок?в.
П?сля Громадянсько? в?йни в США, що зв?льнила чорношк?рих в?д рабства, федеральний уряд вжив заход?в щодо забезпечення прав чорношк?рого населення (13, 14, 15 поправки до Конституц??, Закон ?Про громадянськ? права? 1866 ? 1875). У в?дпов?дь демократи п?вденних штат?в ухвалили м?сцев? закони, що серйозно обмежили в правах чорношк?ре населення. Ц? закони стали в?дом? як ?Закони Джима Кроу? (Jim Crow laws), назван? по ?мен? ком?чного персонажа.
Початком епохи ?Закон?в Джима Кроу? прийнято вважати 1890, коли в Лу?з?ан? була введена расова сегрегац?я на зал?зниц?. Верховний суд США постановою в?д 1896 проголосив про те, що ?окрем?, але р?вн?? вигоди не суперечать Конституц?? США.
До 1915 року в кожному п?вденному штат? ухвалено закони, як? встановлювали сегрегац?ю в навчальних закладах, готелях, магазинах, ресторанах, л?карнях, транспорт?, туалетах. У судах було дв? Б?бл??, одна з яких призначалася для принесення присяги чорношк?рими. ?снували обмеження, пов'язан? з участю в голосуванн?: виборчий податок ? тест на грамотн?сть, як? стосувалися лише чорношк?рих. Тест на грамотн?сть являв собою читання всього тексту Конституц?? ? Декларац?? незалежност? напам'ять. У результат? цього на виборах 1900 року в Алабам? з 181500 чорношк?рого населення проголосувало лише 3000.
Для боротьби за сво? права чорношк?рим населенням були створен? Нац?ональна асоц?ац?я за поступ кольорового населення (НАПКН) (National Association for the Advancement of Colored People (NAACP) (1909)) та Нац?ональна Л??а городян (НЛГ) (National Urban League) (1910). Боротьба цих орган?зац?й за громадянськ? права для чорношк?рих почала давати певн? результати лише п?д час ? п?сля Друго? св?тово? в?йни. П?д ?х тиском, перед вступом у в?йну, президент США Рузвельт п?дписав указ, що забороняв дискрим?нац?ю на п?дстав? етн?чних в?дм?нностей при прийманн? на роботу, ? звел?в ужити заход?в до скасування сегрегац?? в збройних силах.
П?сля в?йни НАПКН розпочала кампан?ю проти сегрегац?? в галуз? державно? осв?ти. П?сля ?х позову проти п'яти шк?льних рад, що виступили проти тод?шньо? концепц?? розд?льного й р?вного навчання, Верховний суд у 1954 ухвалив одностайне р?шення, що ?розд?льний доступ до осв?ти ?, за сво?ю суттю, нер?вним?. Проте влада у дек?лькох штатах та м?сцев? органи влади робили багато зусиль, щоб послабити його ефект. Нав?ть уже в 1960 десегрегован? школи в?дв?дували менш як один в?дсоток чорношк?рих учн?в.
Розпорядження виконавчо? влади 8802 заборонялась дискрим?нац?йна практика найму в оборонн?й промисловост?, але закони Джима Кроу у В?рджин?? ускладнювали працевлаштування афроамериканок пор?вняно з б?лими ж?нками. [1] Так група афроамериканок-обчислювачок отримала назву West Area Computers "Зах?дн? обчислювальнички", оск?льки працювали у зах?дн?й частин? Ленгл?, тод? як б?л? математики працювали у сх?дн?й секц??. [2].
До середини XX стол?ття п?д тиском громадськост? Верховний суд США став визнавати ц? закони антиконституц?йними. Останн?й з под?бних закон?в був скасований в 1964 роц? п?сля розгляду справи ?Мотель ?Серце Атланти? проти Сполучених Штат?в?, коли в Джордж?? заборонили сегрегац?ю у громадських м?сцях.
У 1964 Конгрес ухвалив ?Акт про громадянськ? права?, який ц?лком однозначно забороняв дискрим?нац?ю в громадських м?сцях загального користування, систем? осв?ти, при найманн? на роботу та в будь-як?й орган?зац??, що одержу? ф?нансову п?дтримку держави. В наступн? роки було ухвалено ще низку законопро?кт?в, за якими чорношк?р? одержували р?вн? виборч? права й заборонялася дискрим?нац?я при наданн? житла.
- George M. Fredrickson. Racism: A Short History. 2003 р?к. 207 ст.
- Г?денс, Ентон?. Соц?олог?я / пер. В. Шовкун, А. Ол?йник; наук. ред. пер. О. ?ващенко. — К. : Основи, 1999. — 726 с. — ISBN 966-500-151-5