省政协文化艺术体育界别 活动组委员到宋江武校
Рудольф Кла?уз?ус (н?м. Rudolf Julius Emanuel Clausius, ?м'я при народж. — Рудольф Готтл?б, н?м. Rudolf Gottlieb; 2 с?чня 1822, Кесл?н, тепер — Кошал?н — 24 серпня 1888, Бонн) — н?мецький ф?зик, який працював у област? термодинам?ки, сформулював другий закон термодинам?ки, запровадив поняття ентроп??.
Ун?верситетську осв?ту Клауз?ус отримав у Берл?н?.
Перша робота Клауз?уса з механ?чно? теор?? тепла була опубл?кована у 1850 роц?. У цьому ж роц? у вересн? в?н отримав запрошення на посаду професора в Берл?нську ?нженерно-артилер?йську школу (н?м. Vereinigte Artillerie- und Ingenieurschule). З 1855 року — очолював кафедру математично? ф?зики у Швейцарськ?й Пол?техн?чн?й школ?, тод? ж отримав призначення в Цюрихський ун?верситет. У 1867 роц? в?н прийняв запрошення на посаду професора у Вюрцбурзькому ун?верситет?, а з 1869 року працював професором Боннського ун?верситету[4]. У 1884—1885 роках був ректором цього ун?верситету[5].
19 травня 1865 року за науков? досл?дження був обраний членом-кореспондентом Французько? академ?? наук (секц?я механ?ки).
Науков? публ?кац?? вченого належать до таких галузей науки, як молекулярна ф?зика, термодинам?ка, теоретична механ?ка, математична ф?зика.
Керуючись ?деями Сад? Карно, Клауз?ус точно сформулював принцип екв?валентност? теплоти ? роботи. У 1850 роц? у робот? ?Про руш?йну силу теплоти й про закони, як? можна зв?дси отримати для теор?? теплоти? незалежно в?д В. Ранк?на записав загальн? сп?вв?дношення м?ж теплотою ? механ?чною роботою (перший закон термодинам?ки) ? розробив ?деальний термодинам?чний цикл парово? машини (цикл Клауз?уса — Ранк?на). Перший, хто займався досл?дженням властивостей водяно? пари (1851), вказав (1856) шлях п?двищення ККД теплово? машини через п?двищення температури робочого т?ла. Сформулював (1850) другий закон термодинам?ки: ?теплота сама по соб? не може перейти в?д холодн?шого т?ла до тепл?шого?. Записав математичний вираз другого закону термодинам?ки для випадку оборотних кругових термодинам?чних процес?в (1854), так ? необоротних (1862).
Розвиваючи сво? ?де? у галуз? термодинам?ки, у робот? ?Про р?зн? зручн? для використання форми другого начала математично? теор?? теплоти? (1865) ув?в нове важливе поняття — поняття ентроп??[6], виявивши ?? важливу властив?сть: в замкнут?й систем? ентроп?я або залиша?ться незм?нною (для випадку оборотних процес?в), або зроста? (у випадку необоротних процес?в). Цим Клауз?ус показав, що зм?на ентроп?? визнача? напрям переб?гу термодинам?чних процес?в. Поширивши принцип зростання ентроп?? на Всесв?т, вважаючи його замкнутою системою, прийшов до помилкового висновку про теплову смерть Всесв?ту. Хибн?сть цього висновку дов?в Людв?г Больцман, п?сля об?рунтування статистичного характеру другого закону термодинам?ки.
Клауз?ус зробив значний внесок у к?нетичну теор?ю газ?в, давши у 1857 роц? систематичний виклад основ ц??? теор??. Ув?в тут статистичне представлення (метод середн?х величин), поняття довжини в?льного проб?гу молекул ? обчислив (1859) середню довжину шляху м?ж двома з?ткненнями, перший теоретично обчислив величину тиску газу на ст?нки посудини. Ув?в поняття про сферу д?? молекул (1859). Дов?в у 1870 роц? теорему в?р?алу, що пов'язала середню к?нетичну енерг?ю системи з силами, що д?ють у н?й. Подав (1880) р?вняння стану газу у загальн?ш?й форм? пор?вняно з р?внянням Ван дер Ваальса.
Об?рунтував (1851) р?вняння Клапейрона, що зв'язу? температуру плавлення речовини з тиском (сп?вв?дношення Клауз?уса — Клапейрона). Теоретично об?рунтував закон Джоуля — Ленца, розвинув у 1853 роц? термодинам?чну теор?ю термоелектрики, ув?в у 1857 роц? уявлення про електрол?тичну дисоц?ац?ю. Розробив (1879) теор?ю поляризац?? д?електрик?в, виходячи з яко?, незалежно в?д Оттав?ано Моссотт?[it] вив?в р?вняння залежност? м?ж д?електричною проникн?стю ? поляризован?стю д?електрика (сп?вв?дношення Клауз?уса — Моссотт?)[7].
- 29246 Клауз?ус — астеро?д, названий на честь вченого[8].
- ↑ а б в г д е Арх?в ?стор?? математики Мактьютор — 1994.
- ↑ а б Математичний генеалог?чний про?кт — 1997.
- ↑ www.accademiadellescienze.it
- ↑ Б?ограф?я Рудольфа Клауз?уса [Арх?вовано 29 вересня 2012 у Wayback Machine.] на сайт? Школи математики ? статистики ун?верситету Сент-Ендрюса(англ.)
- ↑ Die Rektoren der Rheinischen Friedrich-Wilhelms-Universit?t Bonn на сайт? Wayback Machine., auf uni-bonn.de
- ↑ Гельфер, 1981, с. 179.
- ↑ Храмов, 1983, с. 134-135.
- ↑ База даних малих косм?чних т?л JPL: Рудольф Клауз?ус (англ.) .
- Гельфер Я. М. История и методология термодинамики и статистической физики. 2-е изд. — М. : Высшая школа, 1981. — 536 с.
- Храмов Ю. А. Клаузиус Рудольф Юлиус Эмануэль (Clausius Rudolf Julius Emanuel) // Физики : биографический справочник / под ред. А. И. Ахиезера. — Изд. 2-е, испр. и доп. — М. : Наука, 1983. — С. 134. — 400 с. — 200 000 екз.
- Енциклопедичний Словник Ф. А. Брокгауза ? ?. А. ?фрона — В 86 томах з ?люстрац?ями ? додатковими матер?алами, С.-Петербург, 1890—1907.
![]() |
Це незавершена стаття про н?мецького науковця чи науковицю. Ви можете допомогти про?кту, виправивши або дописавши ??. |
![]() |
Це незавершена стаття про ф?зика. Ви можете допомогти про?кту, виправивши або дописавши ??. |
- Народились 2 с?чня
- Народились 1822
- Померли 24 серпня
- Померли 1888
- Похован? на Старому цвинтар? в Бонн?
- Науковц? Вюрцбурзького ун?верситету
- Науковц? Боннського ун?верситету
- Науковц? Цюрихського ун?верситету
- Доктори ф?лософ??
- Члени Лондонського корол?вського товариства
- Члени Леопольдини
- Члени Шведсько? корол?всько? академ?? наук
- Члени Американсько? академ?? мистецтв ? наук
- Члени Угорсько? академ?? наук
- Члени Н?дерландсько? корол?всько? академ?? наук
- Члени Нац?онально? Академ?? дей-Л?нчей
- Члени Пруссько? академ?? наук
- Члени Корол?вського товариства Единбурга
- Члени Гетт?нгенсько? академ?? наук
- Члени Баварсько? академ?? наук
- Члени ? члени-кореспонденти Нац?онально? академ?? наук США
- Кавалери Баварського ордена Максим?л?ана ?За досягнення в науц? та мистецтв??
- Нагороджен? медаллю Копл?
- Кавалери ордена Pour le Mérite (цив?льний клас)
- Лауреати прем?? Понселе
- ?ноземн? члени Лондонського корол?вського товариства
- Н?мецьк? ф?зики
- Люди, на честь яких названо астеро?д
- Учасники французько-пруссько? в?йни
- Д?йсн? члени Санкт-Петербурзько? академ?? наук
- Уродженц? Кошал?на
- Померли в Бонн?
- Випускники Берл?нського ун?верситету
- Люди, на честь яких названо кратер на М?сяц?
- Ректори Боннського ун?верситету