智能休旅MPV带你“悦”尽繁华 北汽威旺M35上市在即

百度 不过可以看出来龙队还是有比较明显的疲惫，希望他能多利用空隙休息，单打比赛中德国双雄还在后面等着他们哥俩呢！

?стор?я комп'ютерно? ан?мац?? бере св?й початок в 1940—1950 роках, коли досл?дники почали експериментувати в област? комп'ютерно? граф?ки, найб?льш значним був внесок Джона В?тн?. Але справжн?й розкв?т в?дбувся у 60-х роках завдяки поширенню комп'ютер?в. Спочатку комп'ютерна граф?ка використовувалася здеб?льшого для наукових, ?нженерних та ?нших науково-досл?дницьких ц?лей, трохи згодом, у середин? 1960-х рок?в почалися мистецьк? експерименти. Вже на середину 70-х рок?в багато з напрацювань почали застосовувати у засобах масово? ?нформац??. Б?льш?сть комп'ютерно? граф?ки, яка використовувалась у цей час, була 2-вим?рною. Проте з? зростанням потужност? комп'ютер?в, зростав реал?зм 3D-ан?мац??. Наприк?нц? 1980-х фотореал?стичне 3D почало з'являтися в к?но, а до середини 1990-х розвинулося до тако? м?ри, що 3D-ан?мац?ю можна було використовувати для створення повноц?нних художн?х ф?льм?в.

Першопроходц? 1940-х — середини 1960-х рок?в

Джон В?тн?

Джон В?тн? (1917—1995) американський ан?матор, композитор ? винах?дник, вважа?ться одним з батьк?в комп'ютерно? ан?мац??. У 40-х ? 50-х роках разом з? сво?м братом Джеймсом створив сер?ю експериментальних ф?льм?в, знятих за допомогою спец?ально виготовленого пристрою на основ? старих аналогових протипов?тряних комп'ютер?в (Kerrison Predictor), з'?днаних сервомехан?змами для керування рухом джерел св?тла та осв?тлених предмет?в — це перший приклад зйомки з контролем руху. Одн??ю з найв?дом?ших роб?т В?тн? цього раннього пер?оду стала ан?мац?йна заставка до ф?льму Альфреда Х?чкока ?Запаморочення?, над якою в?н працював разом ?з граф?чним дизайнером Солом Бассом. У 1960 роц? В?тн? заснував свою компан?ю Motion Graphics Inc, яка в значн?й м?р? була зосереджена на виробництв? титр?в для к?но ? телебачення, водночас продовжуючи експериментальну роботу. У 1968 роц? його новаторська техн?ка управл?ння рухом камери була використана у ф?льм? Стенл? Кубрика ?Косм?чна од?ссея? 2001 року, а також для методу фотозйомки slit-scan, яка використову?ться у ф?нал? ф?льму ?Зорян? ворота?. Джон В?тн? помер в 1995 роц?.

Перше цифрове зображення

Одним з перших програмованих цифрових комп'ютер?в був SEAC (the Standards Eastern Automatic Computer), який був введений в експлуатац?ю в 1950 роц? в Нац?ональний ?нститут стандарт?в ? технолог?й (NBS) в штат Мер?ленд, США. У 1957 роц? першопроходц? комп'ютерних технолог?й Рассел К?рш та його команда представили барабанний сканер для SEAC, щоб ?в?дстежити зм?ни ?нтенсивност? на поверхн? фотограф?й?, ? таким чином створили перше цифрове зображення, скануючи фотограф?ю. Зображення трим?сячного сина К?рша складалося лише з 176×176 п?ксел?в. Вони використовували комп'ютер для вилучення л?н?йних малюнк?в, п?драхунку об'?кт?в, розп?знавання тип?в символ?в ? виведення цифрових зображень на екран осцилографа. Цей прорив можна розглядати як попередника вс?х наступних комп'ютерних зображень, ? визнаючи важлив?сть ц??? першо? цифрово? фотограф??, журнал ?Лайф? у 2003 роц? зарахував це зображення до ?100 фотограф?й, що зм?нили св?т?.

З к?нця 1950-х — початку 1960-х рок?в цифров? комп'ютери мейнфрейм?в ставали звичним явищем у великих орган?зац?ях та ун?верситетах, ? дедал? част?ше ?х оснащували граф?чними пристроями для побудови граф?чних зображень ? виведення на екран. Отже, почало в?дкриватися нове поле для експеримент?в.

Перший комп'ютерний ф?льм

У 1960 роц? в Шведському Корол?вському технолог?чному ?нститут? на комп'ютер? BESK було створено 49-секундну векторну ан?мац?ю автомоб?ля, який ?де по шосе. Консалтингова ф?рма Nordisk ADB, яка була розробником програмного забезпечення для Шведського корол?вського агентства дорожнього та водного буд?вництва, зрозум?ла, що у них ? вс? координати для того, щоб намалювати перспективу з м?сця вод?я для автомаг?страл? з? Стокгольма в напрямку Накка. Перед спец?ально розробленим цифровим осцилографом з розд?льною здатн?стю близько 1 мегап?кселя на спец?ально виготовлен?й п?дставц? була встановлена 35-м?л?метрова камера з подовженим магазином. Камера автоматично керувалася комп'ютером, який надсилав сигнал на камеру, коли на осцилограф подавалося нове зображення. Зн?мок робився через кожн? двадцять метр?в (ярд?в) в?ртуального шляху. Результатом цього стала вигадана подорож в?ртуальним шосе з? швидк?стю 110 км/год (70 миль/год). Короткометражна ан?мац?я була показана 9 листопада 1961 року в прайм-тайм у нац?ональн?й телев?з?йн?й програм? новин Aktuellt.

Лаборатор?? Белла

Лаборатор?я Bell Labs у Мюррей-Г?лл, штат Нью-Джерс?, була пров?дним досл?дником комп'ютерно? граф?ки, комп'ютерно? ан?мац?? та електронно? музики в?д зародження сво?? д?яльност? на початку 1960-х роках. Першочергово досл?дник?в ц?кавило, що може зробити комп'ютер, але результати в?зуальних роб?т, створених комп'ютером у цей пер?од, зробили таких людей, як Едвард Заджак, Майкл Нолл ? Кен Ноултон, першопроходцями комп'ютерних мистецтв.

Едвард Заджак створив один з перших комп'ютерних ф?льм?в у Bell Labs у 1963 роц? п?д назвою Двог?роскоп?чна система керування курсом за град??нтом сили тяж?ння, який продемонстрував, що супутник можна стаб?л?зувати так, щоб його сторона завжди була обернена до Земл? п?д час руху по орб?т?.

Кен Ноултон розробив систему ан?мац?? Beflix (Bell Flicks) у 1963 роц?, яка була використана для створення десятк?в художн?х ф?льм?в художник?в Стен ВанДерб?к, Ноултона ? Л?л?ан Шварц. Зам?сть сирого програмування, Beflix працював з використанням простих ?граф?чних прим?тив?в?, таких як намалювати л?н?ю, скоп?ювати область, заповнити область, зб?льшити область тощо.

У 1965 роц? Майкл Нолл створив стереограф?чн? 3D-ф?льми, згенерован? комп'ютером, включаючи балет дерев'яних ф?гур, що рухалися на сцен?. Деяк? ф?льми також показували чотиривим?рн? г?пероб'?кти, спроектован? на тривим?рн?. Приблизно в 1967 роц? Нолл використав техн?ку 4D-ан?мац?? для створення комп'ютерних ан?мац?йних титр?в для комерц?йного короткометражного ф?льму Неймов?рна машина (виробництва Bell Labs) та телев?з?йно? спец?ально? програми Непояснене (виробництва Волта Де Фар?я). В цей час також було розпочато багато про?кт?в в ?нших галузях.

Бо?нг-В?ч?та

У 1960-х роках В?льям Феттер був граф?чним дизайнером Бо?нг у В?ч?т?, йому приписують вигадування фрази ?Комп'ютерна граф?ка? для опису того, чим в?н займався в Бо?нгу в той час (хоча сам Феттер приписував це колез? Верну Хадсону). Робота Феттера у 1964 роц? включала розробку ергоном?чних опис?в людського т?ла, як? ? одночасно точними ? пристосованими до р?зних середовищ, ? призвела до появи перших 3D ан?мованих ?каркасних моделей? ф?гур. Так? людськ? ф?гури стали одними з найб?льш знакових образ?в ранньо? ?стор?? комп'ютерно? граф?ки, ? ?х часто називали ?Людиною Бо?нга?. Феттер помер у 2002 роц?.

Айвен Сазерленд

Айвена Сазерленда багато хто вважа? творцем ?нтерактивно? комп'ютерно? граф?ки та засновником ?нтернету. В?н працював у Лаборатор?? Л?нкольна в MIT (Массачусетський технолог?чний ?нститут) у 1962 роц?, де розробив програму п?д назвою Sketchpad I, яка дозволяла користувачев? безпосередньо вза?мод?яти ?з зображенням на екран?. Це був перший граф?чний ?нтерфейс користувача, який вважа?ться одн??ю з найвпливов?ших комп'ютерних програм, коли-небудь написаних окремою людиною.

Середина 1960-х до середини 1970-х

Ун?верситет штату Юта

Юта був головним центром комп'ютерно? ан?мац?? в цей пер?од. Факультет комп'ютерних наук був заснований Дев?дом Евансом у 1965 роц?, ? багато базових метод?в тривим?рно? комп'ютерно? граф?ки були розроблен? тут на початку 1970-х рок?в за ф?нансуванням ARPA (Агентство перспективних досл?дницьких проект?в). Результати досл?джень включали зат?нення по Гуро, Фонга та Бл?нга, в?дображення текстур, алгоритми приховано? поверхн?, кривол?н?йне розбиття поверхн?, апаратне забезпечення для малювання л?н?й у реальному час? та в?дображення растрових зображень, а також ранн? роботи з в?ртуальною реальн?стю. За словами Роберта Р?вл?на у його книз? 1986 року The Algorithmic Image: Graphic Visions of the Computer Age: ?майже кожна впливова людина в сучасн?й сп?льнот? комп'ютерно? граф?ки або пройшла через Ун?верситет Юти, або контактувала з ним якимось чином?.

Evans & Sutherland

У 1968 роц? Айвен Сазерленд об'?днався з Дев?дом Евансом, щоб заснувати компан?ю Evans & Sutherland — обидва були професорами кафедри ?нформатики в Ун?верситет? Юти, ? компан?я була створена для виробництва нового обладнання, призначеного для запуску систем, що розроблялися в ун?верситет?. Багато таких алгоритм?в п?зн?ше призвели до створення значно? апаратно? реал?зац??, включаючи геометричн? конве?ри, налобний дисплей, буфер кадру та симулятор польоту. Б?льш?сть сп?вроб?тник?в були д?ючими або колишн?ми студентами, серед них Джим Кларк, який заснував Silicon Graphics у 1981 роц?, Едв?н Кетмелл, сп?взасновник Pixar у 1979 роц?, ? Джон Варнок з Adobe Systems у 1982 роц?.

Перший комп'ютерний ан?мац?йний персонаж — Микола Констант?нов

У 1968 роц? група радянських ф?зик?в ? математик?в на чол? з М. Константиновим створила математичну модель руху кота. На комп'ютер? ВЕЛМ-4 вони розробили програму для розв'язання звичайних диференц?альних р?внянь для ц??? модел?. Комп'ютер надрукував на папер? сотн? кадр?в з використанням символ?в алфав?ту, як? пот?м були впорядкован? у посл?довн?сть кадр?в, створивши першу комп'ютерну ан?мац?ю персонажа — кота, що йде.

Штат Огайо

Чарльз Чур?, художник з ун?верситету штату Огайо (OSU), почав експериментувати ?з застосуванням комп'ютерно? граф?ки в мистецтв? в 1963 роц?. Його зусилля призвели до створення в?домо? досл?дницько? лаборатор?? комп'ютерно? граф?ки, яка отримала ф?нансування в?д Нац?онального наукового фонду та ?нших державних ? приватних установ. Робота в OSU оберталася навколо мов ан?мац??, складних середовищ моделювання, ?нтерфейс?в, ор??нтованих на користувача, опис?в руху людини та ?стот, а також ?нших областей, що становлять ?нтерес для дисципл?ни.

К?бернетична випадков?сть

У липн? 1968 року мистецький журнал Studio International опубл?кував спец?альний випуск п?д назвою К?бернетична випадков?сть, який каталог?зував вичерпну колекц?ю предмет?в ? приклад?в роб?т, що використовувалися в галуз? комп'ютерного мистецтва в орган?зац?ях по всьому св?ту, ? були показан? на виставках у Лондон?, Велик?? Британ??, Сан-Франциско, Кал?форн?? та Вашингтон?, округ Колумб?я. Це стало важливою в?хою в розвитку мед?а, ? багато хто вважав, що воно мало широкий вплив ? натхнення. Окр?м ус?х вищезгаданих приклад?в, два ?нших особливо в?домих знакових зображення з ц??? теми включають ?Хаос до порядку? Чарльза Чур? (часто згадуваного як ?Кол?бр??), створеного в Ун?верситет? штату Огайо в 1967 роц?, та Running Cola is Africa Масао Комура та Кодз? Фудз?но, створен? в Computer Technique Group, Япон?я, також у 1967 р.

Scanimate

Першою машиною, яка привернула широку увагу громадськост? до засоб?в масово? ?нформац??, була Scanimate, аналогова система комп'ютерно? ан?мац??, розроблена ? побудована Л? Гарр?соном з Computer Image Corporation в Денвер?. Приблизно з 1969 року системи Scanimate використовувалися для створення б?льшо? частини в?деоан?мац??, яку можна було побачити на телебаченн? в рекламних роликах, титрах шоу та ?нш?й граф?ц?. Вони могли створювати ан?мац?ю в реальному час?, що було великою перевагою над тогочасними цифровими системами.

Нац?ональна к?ноком?с?я Канади

Нац?ональна к?ноком?с?я Канади, що вже була св?товим центром ан?мац?йного мистецтва, також почала експериментувати з комп'ютерними технолог?ями у 1969 р. Найв?дом?шим з перших першопрох?дц?в у ц?й галуз? був художник П?тер Фолдс, який завершив роботу над ф?льмом Метадан? у 1971 роц?. Цей ф?льм складався з малюнк?в, ан?мованих шляхом поступового переходу в?д одного зображення до ?ншого, техн?ка, в?дома як ??нтерполяц?я? (також в?дома як ?накладання? або ?морф?нг?), яка також ф?гурувала в ряд? б?льш ранн?х приклад?в мистецтва протягом 1960-х. У 1973 роц? Фолдс завершив роботу над ф?льмом Голод, який став одним з перших ф?льм?в, що демонстрував суц?льнозаповнений (растрово розгорнутий) рендеринг, ? був удосто?ний Призу Жур? в категор?? короткометражних ф?льм?в на Каннський к?нофестиваль 1974, а також ном?нац?? на прем?ю ?Оскар?.

Комп'ютерна лаборатор?я Атлас та ?Вит?вки?

Комп'ютерна лаборатор?я Atlas Computer Laboratory поблизу Оксфорда протягом багатьох рок?в була головним центром комп'ютерно? ан?мац?? у Велик?й Британ??. Першим розважальним мультф?льмом став The Flexipede Тон? Пр?тчетта, який вперше був показаний публ?чно на виставц? К?бернетична випадков?сть в 1968 роц?. Художник Кол?н Емметт та ан?матор Алан К?тч?нг вперше розробили суц?льну заливку кольор?в у 1972 роц?, зокрема, для титульно? ан?мац?? для телепрограми BBC The Burke Special.

У 1973 роц? К?тчинг розробив програмне забезпечення п?д назвою ?Antics?, яке дозволило користувачам створювати ан?мац?ю без необх?дност? програмувати. Пакет в ц?лому базувався на звичайних ?cel? (целуло?дних) техн?ках, але з широким спектром ?нструмент?в, включаючи камерн? та граф?чн? ефекти, ?нтерполяц?ю (накладання/трансформування), використання скелетних ф?гур та накладання с?тки. Будь-яку к?льк?сть малюнк?в чи ком?рок можна було ан?мувати одночасно, ?хореографуючи? ?х безмежними способами, використовуючи р?зн? типи ?рух?в?. На той час був доступний лише чорно-б?лий друк на плоттер?, але ?Antics? змогла створити повнокольоровий друк, використовуючи Technicolor трисмугового процесу. Зв?дси й назва Antics була вигадана як акрон?м в?д ?AN? — ?ANimated T? — ?Technicolor? — ?I? — ?I? — ?C? — ?Computer? — ?System?. Antics був використаний для багатьох ан?мац?йних роб?т, включаючи перший повний документальний ф?льм Finite Elements, зроблений для само? лаборатор?? Atlas у 1975 р.

Приблизно з початку 1970-х рок?в основний акцент у розвитку комп'ютерно? ан?мац?? робився на зб?льшенн? реал?стичност? тривим?рних зображень та на ефектах, призначених для використання у художн?х ф?льмах.

Перша цифрова ан?мац?я у художньому ф?льм?

Першим художн?м ф?льмом, що використав цифрову обробку зображень, став ф?льм 1973 року Дикий Зах?д — науково-фантастичний ф?льм, написаний ? знятий письменником Майклом Крайтоном, в якому людинопод?бн? роботи живуть серед людей. Джон В?тн?-молодший та Гер? Демос з Information International, Inc. цифрово обробили к?нематограф?чну фотограф?ю, щоб вона виглядала п?ксел?зованою для зображення точки зору андро?да Gunslinger. К?нематограф?чний блочний портрет було створено за допомогою трисмугового процесу Техн?колор для кольоропод?лу кожного кадру вих?дних зображень, пот?м ?х сканування для перетворення на прямокутн? блоки в?дпов?дно до значень тон?в ?, нарешт?, виведення результату назад на пл?вку. Процес був описаний у статт? ?За лаштунками Зах?дного св?ту? в журнал? American Cinematographer.

SIGGRAPH

Сем Матса, чий досв?д у граф?ц? розпочався з проекту APT в MIT разом з Дагом Россом та Енд? Ван Дамом, подав петиц?ю до Асоц?ац?я обчислювально? техн?ки (ACM) про створення SICGRAPH (Special Interest Committee on Computer Graphics), попередника ACM SIGGRAPH у 1967 роц?. У 1974 роц? в?дкрилася перша конференц?я SIGGRAPH з комп'ютерно? граф?ки. Ця щор?чна конференц?я незабаром стала дом?нуючим м?сцем для представлення ?нновац?й у ц?й галуз?.

Середина 1970-х до 1980-х рок?в

Ранн? 3D-ан?мац?? в к?но

Перше використання тривим?рних каркасних зображень у масовому к?нематограф? в?дбулося у продовженн? ф?льму ?Дикий Зах?д?, Futureworld (1976), режисером якого був Р?чард Т. Хеффрон. У ф?льм? були використан? комп'ютерн? руки та обличчя, створен? тод?шн?ми асп?рантами Ун?верситету Юти: Едв?ном Кетмеллом та Фредом Парке, як? спочатку з'явилися в ?хн?й експериментальн?й короткометражц? 1972 року ?Комп'ютерна ан?мац?я рук?. У цьому ж ф?льм? також були використан? фрагменти експериментально? короткометражки 1974 року Обличчя ? частини т?ла. Оскароносний короткометражний ан?мац?йний ф?льм 1975 року Great, що розпов?да? про життя в?ктор?анського ?нженера ?самбарда К?ндома Брунеля, м?стить коротку посл?довн?сть обертово? каркасно? модел? ф?нального проекту Брюнеля — зал?зного пароплава SS Great Eastern. Трет?м ф?льмом, у якому було використано цю технолог?ю, стали Зорян? в?йни: Нова над?я (1977), сценариста ? режисера Джорджа Лукаса, у якому каркасн? зображення були використан? у сценах з планами З?рки Смерт?, комп'ютерами наведення винищувач?в X-крило та косм?чним кораблем Тисячол?тн?й сок?л.

У ф?льм? Walt Disney Чорна д?ра (1979, режисер Гер? Нельсон) використовувався каркасний рендеринг для зображення титульно? чорно? д?ри за допомогою обладнання ?нженер?в Д?снея. Того ж року у науково-фантастичному ф?льм? жах?в Чужий режисера Р?дл? Скотта також використали каркасну граф?ку, цього разу для в?зуал?зац?? нав?гац?йних мон?тор?в у косм?чному корабл?. В?дзнятий матер?ал був створений Кол?ном Емметом у комп'ютерн?й лаборатор?? Atlas.

Нельсон Макс

Хоча Л?верморська нац?ональна лаборатор?я у Кал?форн?? переважно в?дома як центр наукових досл?джень високого р?вня, вона продовжувала виробляти значн? досягнення в галуз? комп'ютерно? ан?мац?? протягом усього цього пер?оду. Зокрема, Нельсон Макс, який при?днався до лаборатор?? в 1971 роц?, ? чий ф?льм 1976 року Вивертання сфери навивор?т вважа?ться одним з класичних ранн?х ф?льм?в у цьому середовищ? (М?жнародне к?нобюро, Чикаго, 1976). В?н також створив сер?ю ?реал?стичних на вигляд? ан?мац?й молекулярних моделей, як? слугували для демонстрац?? майбутньо? рол? CGI (Комп'ютерно-створен? зображення) у науков?й в?зуал?зац??. Його науков? ?нтереси були зосереджен? на реал?стичност? зображень природи, молекулярн?й граф?ц?, комп'ютерн?й ан?мац?? та 3D науков?й в?зуал?зац??. П?зн?ше в?н працював директором комп'ютерно? граф?ки для пав?льйон?в Fujitsu на Експо 85 ? 90 в Япон??..

Нью-Йоркський технолог?чний ?нститут

У 1974 роц? Алекс Шуре, багатий нью-йоркський п?дпри?мець, заснував Лаборатор?ю комп'ютерно? граф?ки (CGL) у Нью-Йоркському технолог?чному ?нститут? (NYIT). В?н створив найсучасн?шу на той час студ?ю, оснащену найсучасн?шими комп'ютерами, к?но- та граф?чним обладнанням, ? найняв найкращих експерт?в у галуз? технолог?й та художник?в, щоб керувати нею — Едв?н Кетмелл, Малкольм Бланшард, Фред Парк та ?нш?, вс? з? штату Юта, а також ?нш? з ус??? кра?ни, включаючи Ральф Гуггенхайм, Елв? Рей См?т та Ед Емшв?ллер. Наприк?нц? 1970-х рок?в сп?вроб?тники зробили численн? ?нновац?йн? внески в техн?ку в?зуал?зац?? зображень ? створили багато впливового програмного забезпечення, в тому числ? ан?мац?йну програму Tween, програму для малювання Paint ? програму для ан?мац?? SoftCel. К?лька в?деоролик?в з NYIT стали досить в?домими: Сонячний кам?нь Еда Емшв?ллера, Всередин? кварка Неда Гр?на та Твори. Останн?й, написаний Ленсом В?льямсом, був розпочатий у 1978 роц? ? мав стати першим повнометражним CGI-ф?льмом, але так ? не був завершений, хоча трейлер до нього був показаний на SIGGRAPH 1982. У ц? роки багато людей вважали лаборатор?ю комп'ютерно? граф?ки NYIT пров?дною групою з досл?джень ? розробок комп'ютерно? ан?мац?? у св?т?.

Як?сть роботи NYIT привернула увагу Джорджа Лукаса, який був зац?кавлений у розробц? CGI для створення спецефект?в у сво?й компан?? Lucasfilm. У 1979 роц? в?н найняв найкращ? таланти з NYIT, включаючи Кетмулла, См?та ? Гуггенхайма, щоб заснувати св?й п?дрозд?л, який п?зн?ше вид?лився в Pixar, засновану в 1986 роц? за ф?нансування сп?взасновника Apple Inc Ст?ва Джобса.

Кадровий буфер

Буфер кадру або сховище кадр?в — це граф?чний екран, сконф?гурований з пам'яттю буфера, що м?стить дан? для повного зображення на екран?. Зазвичай це прямокутний масив (растр) з п?ксел?в, а к?льк?сть п?ксел?в у ширину ? висоту ? його ?розд?льною здатн?стю?. Значення кольор?в, що збер?гаються у п?кселях, можуть бути в?д 1-б?тових (монохромн?) до 24-б?тових (?стинний кол?р, по 8 б?т для RGB — червоного, зеленого та синього), або 32-б?тових, з додатковими 8 б?тами, що використовуються як маска прозорост? (альфа-канал). До появи кадрового буфера вс? граф?чн? диспле? були векторними, що в?дображали прям? л?н?? в?д одн??? координати до ?ншо?. У 1948 роц? в комп'ютер? Manchester Baby використовувалася трубка В?льямса, де 1-розрядний дисплей був також ? пам'яттю. Ранн?й (можливо, перший в?домий) приклад кадрового буфера був розроблений у 1969 роц? А. Майклом Ноллом у Bell Labs. Ця рання система мала лише 2 б?ти, що давало ?й 4 р?вн? с?ро? шкали. П?зн?ший дизайн мав кол?р, використовуючи б?льше б?т?в. Лор? Шп?гель реал?зував просту програму малювання в Bell Labs, щоб дозволити користувачам ?малювати? безпосередньо на буфер? кадр?в.

Розвиток ?нтегральних м?кросхем MOS-пам'ят? (металооксидно-нап?впров?дниково? пам'ят?), зокрема м?кросхем DRAM (динам?чно? пам'ят? з дов?льним доступом) високо? щ?льност? з об'?мом пам'ят? не менше 1 кб, зробив практичним створення цифрово? системи пам'ят? з кадровими буферами, здатними збер?гати в?деозображення стандартно? розд?льно? здатност? (SD). Це призвело до розробки системи SuperPaint Richard Shoup у Xerox PARC протягом 1972—1973 рок?в. Вона використовувала кадровий буфер, що в?дображав 640×480 п?ксел?в (стандартна розд?льна здатн?сть в?део NTSC) з восьмиб?тною глибиною (256 кольор?в). Програма SuperPaint м?стила вс? основн? елементи б?льш п?зн?х граф?чних пакет?в, дозволяючи користувачев? малювати ? зм?нювати п?ксел?, використовуючи пал?тру ?нструмент?в ? ефект?в, що зробило ?? першим повноц?нним комп'ютерним програмно-апаратним р?шенням для малювання ? редагування зображень. Шоп також експериментував з модиф?кац??ю вих?дного сигналу за допомогою кольорових таблиць, щоб дозволити систем? створювати ширшу пал?тру кольор?в, н?ж обмежений 8-б?товий д?апазон, який вона м?стила. П?зн?ше ця схема стане звичним явищем у комп'ютерних буферах кадру. Кадровий буфер SuperPaint також можна було використовувати для захоплення вх?дних зображень з в?део..

Перший комерц?йний кадровий буфер був виготовлений у 1974 роц? компан??ю Evans & Sutherland. В?н коштував близько 15 000 долар?в, з розд?льною здатн?стю 512 на 512 п?ксел?в у 8-б?тному в?дт?нку с?рого, ? добре продавався досл?дникам граф?ки, як? не мали ресурс?в для створення власного кадрового буфера. Трохи п?зн?ше NYIT створила перший повнокольоровий 24-розрядний RGB кадровий буфер, використавши три буфери кадру Evans & Sutherland, з'?днан? разом як один пристр?й за допомогою м?н?-комп'ютера. Багато з ?першов?дкритт?в?, що сталися в NYIT, були заснован? на розробц? ц??? першо? системи растрово? граф?ки..

У 1975 роц? британська компан?я Quantel, заснована 1973 року П?тером Майклом, випустила перший комерц?йний повнокольоровий кадровий буфер для мовлення, Quantel DFS 3000. Вперше в?н був використаний у телев?з?йному висв?тленн? 1976 Ол?мп?йських ?гор в Монреал? для створення вставки картинка в картинц? ол?мп?йського вогняного факела, в той час як ?нша частина зображення показувала б?гуна, що заходить на стад?он. Технолог?я кадрового буферу стала нар?жним каменем для майбутнього розвитку цифрових телев?з?йних продукт?в.

Наприк?нц? 1970-х рок?в стало можливим для персональних комп'ютер?в (таких як Apple II) м?стити низькокол?рн? буфери кадр?в. Однак лише у 1980-х роках в?дбулася справжня революц?я в ц?й галуз?, ? кадров? буфери, здатн? утримувати стандартне в?деозображення, були ?нтегрован? в автономн? робоч? станц??. До 1990-х рок?в буфери кадру стали стандартом для вс?х персональних комп'ютер?в.

Фрактали

У цей час великий крок вперед до мети п?двищення реал?стичност? 3D-ан?мац?? був зроблений з розробкою ?фрактал?в?. Цей терм?н був введений в 1975 роц? математиком Бенуа Мандельбротом, який використав його для поширення теоретично? концепц?? дробових вим?р?в на геометричн? законом?рност? в природ?, ? опубл?кував в англ?йському переклад? сво?? книги Fractals: Form, Chance and Dimension у 1977 р.

У 1979-80 роках перший ф?льм з використанням фрактал?в для створення граф?ки зняв Лорен Карпентер з компан?? Бо?нг. П?д назвою Vol Libre в?н показував пол?т над фрактальним ландшафтом ? був представлений на SIGGRAPH 1980. Згодом Карпентер був найнятий компан??ю Pixar для створення фрактально? планети в еп?зод? ?Ефект генезису? Зоряний шлях 2: Гн?в Хана у червн? 1982 року..

JPL та Джим Бл?нн

Боб Гольцман з Лаборатор?? реактивного руху НАСА в Кал?форн?? заснував Лаборатор?ю реактивного руху (JPL) у 1977 роц? як групу з технолог?чним досв?дом у в?зуал?зац?? даних, що повертаються з м?с?й НАСА. За порадою Айвена Сазерленда Гольцман найняв асп?ранта з? штату Юта на ?м'я Джим Бл?нн. В?н працював з методами в?зуал?зац?? в Ют? ? розробив ?х у систему для завдань в?зуал?зац?? NASA. В?н створив сер?ю широко в?домих симуляц?й ?прольоту?, включаючи Voyager, Pioneer ? Galileo, як? прол?тали повз Юп?тер, Сатурн та ?хн? супутники. В?н також працював з Карлом Саганом, створюючи ан?мац?ю для його телесер?алу Космос: персональна подорож. Бл?нн розробив багато впливових нових метод?в моделювання ? писав про них статт? для IEEE (?нституту ?нженер?в з електротехн?ки та електрон?ки) в ?хньому журнал? Computer Graphics and Applications. Деяк? з них включали мапування навколишнього середовища, покращене моделювання п?дсв?чування, ?згусткове? моделювання, моделювання зморшкуватих поверхонь, а також моделювання недопалк?в ? запилених поверхонь.

П?зн?ше у 1980-х роках Бл?нн розробив комп'ютерну ан?мац?ю для телесер?алу Annenberg/CPB, Механ?чний всесв?т, який складався з понад 500 сцен для 52 п?вгодинних програм, що описували ф?зико-математичн? концепц?? для студент?в коледж?в. П?сля цього в?н створив ще один сер?ал, присвячений математичним поняттям, п?д назвою Про?кт математика!.

Контроль руху зйомки

Контроль руху зйомки — це техн?ка, яка використову? комп'ютер для запису (або визначення) точного руху к?нокамери п?д час зйомки, щоб цей рух можна було точно продублювати знову, або ж на ?ншому комп'ютер? та по?днати з рухом ?нших джерел, таких як елементи CGI. Ранн? форми керування рухом сягають роботи Джона В?тн? 1968 року над Косм?чною од?ссе?ю 2001 року та ефектами у ф?льм? 1977 року Зорян? в?йни: Нова над?я, який створила нова компан?я Джорджа Лукаса — Industrial Light & Magic у Кал?форн?? (ILM). ILM створила камеру з цифровим керуванням, в?дому як Дикстрафлекс, яка виконувала складн? та повторюван? рухи навколо стац?онарних моделей косм?чних корабл?в, що дозволяло б?льш точно координувати окремо знят? елементи (косм?чн? корабл?, тло тощо) один з одним. Однак жоден з них не був насправд? комп'ютерним — Дикстрафлекс був, по сут?, виготовленою на замовлення дротовою колекц??ю ручок ? перемикач?в. Перша комерц?йна комп'ютерна система керування рухом ? CGI була розроблена в 1981 роц? у Велик?й Британ?? дизайнером Moving Picture Company Б?ллом Мазером.

Програмне забезпечення для тривим?рно? комп'ютерно? граф?ки

Програмне забезпечення для тривим?рно? комп'ютерно? граф?ки почало з'являтися для домашн?й комп'ютер?в наприк?нц? 1970-х рок?в. Найпершим в?домим прикладом ? 3D Art Graphics, наб?р ефект?в тривим?рно? комп'ютерно? граф?ки, написаний Казумасою М?тазавою ? випущений у червн? 1978 року для Apple II.

80-т? роки

У 80-х роках з'явилося багато радикально нових розробок у комерц?йному апаратному забезпеченн?, зокрема, технолог?? кадрово? буфер?зац?? у граф?чних робочих станц?ях, що було пов'язано з пост?йним зростанням потужност? комп'ютер?в та ?хньо? доступност?.

Silicon Graphics, Inc (SGI)

Компан?я Silicon Graphics (SGI) була виробником високопродуктивного комп'ютерного обладнання та програмного забезпечення, заснована в 1981 роц? Джеймсом Х. Кларком. Його ?дея, що отримала назву Геометричний конве?р, полягала у створенн? сер?? компонент?в у VLSI процесор?, як? б виконували основн? операц??, необх?дн? для синтезу зображень — матричн? перетворення, в?дс?кання та операц?? масштабування, як? забезпечували трансформац?ю для перегляду простору. Кларк спробував продати св?й дизайн комп'ютерним компан?ям, але не знайшовши бажаючих, в?н ? його колеги з? Стенфордського ун?верситету, Кал?форн?я, заснували власну компан?ю Silicon Graphics.

Першим продуктом SGI (1984) був IRIS (?нтегрована система растрових зображень). Вона використовувала процесор M68000 з тактовою частотою 8 МГц ? пам'яттю до 2 Мб, спец?альний кадровий буфер 1024×1024 ? геометричний руш?й, щоб надати робоч?й станц?? вражаючу потужн?сть генерування зображень. Початковим ринком збуту були терм?нали в?дображення 3D-граф?ки, але продукти, стратег?? та ринков? позиц?? SGI з часом значно еволюц?онували, ? протягом багатьох рок?в були улюбленим вибором для компан?й CGI в к?но, телебаченн? та ?нших галузях.

Quantel

У 1981 роц? Quantel випустила "Paintbox", першу готову систему мовно? якост?, призначену для створення та компонування телев?з?йного в?део та граф?ки. ?? дизайн п?дкреслював ефективн?сть студ?йного робочого процесу, необх?дного для виробництва новин у прямому еф?р?. По сут?, це був кадровий буфер, укомплектований з ?нновац?йним користувацьким програмним забезпеченням, який швидко знайшов застосування в новинах, прогнозах погоди, промороликах рад?останц?й, рекламних роликах, тощо. Хоча це був, по сут?, ?нструмент для створення нерухомих зображень, його також ?нод? використовували для покадрово? ан?мац??. П?сля свого першого запуску в?н зд?йснив революц?ю у виробництв? телев?з?йно? граф?ки, ? деяк? Paintbox все ще використовуються сьогодн? завдяки сво?й якост? зображення та ун?версальност?.

У 1982 роц? з'явився Quantel Mirage, або DVM8000/1 ?Цифровий в?деоман?пулятор?, цифровий процесор в?деоефект?в у реальному час?. В?н базувався на власному обладнанн? Quantel, а також на комп'ютер? Hewlett-Packard для спец?альних програмних ефект?в. В?н був здатний деформувати живий в?деопот?к, текстуруючи його на дов?льну тривим?рну форму, навколо яко? глядач м?г в?льно обертати або масштабувати в реальному час?. В?н також м?г ?нтерполювати, або морфувати, м?ж двома р?зними формами. В?н вважався першим процесором 3D-в?деоефект?в у реальному час? ? прабатьком наступних DVE (цифрових в?деоефект?в) машин. У 1985 роц? Quantel випустила ?Harry?, першу повн?стю цифрову систему нел?н?йного редагування та композиц?? ефект?в.

Ун?верситет Осаки

У 1982 роц? в японському Осакському ун?верситет? розробили LINKS-1 (Суперкомп'ютерну систему комп'ютерно? граф?ки в Япон??), суперкомп'ютер, який використовував до 257 Zilog Z8001 м?кропроцесори, що використовувалися для рендерингу реал?стично? 3D комп'ютерно? граф?ки. За даними Товариства обробки ?нформац?? Япон??: ?Основою рендерингу 3D-зображень ? обчислення яскравост? кожного п?кселя, що склада? поверхню, яка рендериться, з визначено? точки зору, джерела св?тла та положення об'?кта. Система LINKS-1 була розроблена для реал?зац?? методолог?? в?зуал?зац?? зображень, в як?й кожен п?ксель може бути паралельно оброблений незалежно за допомогою трасування промен?в. Розробивши нову програмну методолог?ю спец?ально для високошвидк?сного рендерингу зображень, LINKS-1 змогла швидко рендерити високореал?стичн? зображення?. В?н був ?використаний для створення першого у св?т? 3D-в?део планетар?ю всього неба, повн?стю зробленого за допомогою комп'ютерно? граф?ки. В?део було представлено в пав?льйон? Fujitsu на М?жнародн?й виставц? 1985 року в Цукуба.? LINKS-1 був найпотужн?шим комп'ютером у св?т? станом на 1984 р?к.

3D художн? ан?мац?йн? ф?льми в Монреальському ун?верситет?

У 80-х роках Монреальський ун?верситет був на передов?й комп'ютерно? ан?мац?? з трьома усп?шними короткометражними 3D-ан?мац?йними ф?льмами з 3D-персонажами.

У 1983 роц? Ф?л?п Бержерон, Над?я Магненат Тельман ? Дан?ель Талманн зняли Пол?т мр??, який вважа?ться першим 3D-ф?льмом, що розпов?да? ?стор?ю. Ф?льм був повн?стю запрограмований за допомогою граф?чно? мови MIRA, розширенням мови програмування Паскаль на основ? абстрактних граф?чних тип?в даних. Ф?льм отримав к?лька нагород ? був показаний на SIGGRAPH '83 Film Show.

У 1985 роц? П'?р Лашапель, Ф?л?п Бержерон, П'?р Роб?ду ? Дан?ель Ланглуа зняли Тон? де Пелтр?, в якому був показаний перший ан?мований людський персонаж, що виража? емоц?? через м?м?ку ? рухи т?ла, що зачепило почуття глядач?в. Прем'?ра Тон? де Пелтр? стала заключним ф?льмом фестивалю SIGGRAPH '85.

У 1987 роц? ?нженерний ?нститут Канади в?дсвяткував сво? 100-р?ччя. На площ? Мистецтв у Монреал? було заплановано масштабний зах?д, спонсорами якого стали Bell Canada та Northern Telecom (тепер Nortel). Для ц??? под?? Над?я Магненат Тельман ? Дан?ель Талманн з?м?тували зустр?ч Мерил?н Монро ? Гамфр? Бо?артом в кафе старо? частини Монреаля. Короткометражний ф?льм п?д назвою Рандеву в Монреал? був показаний на численних фестивалях ? телеканалах по всьому св?ту.

Sun Microsystems, Inc

Компан?я Sun Microsystems була заснована в 1982 роц? Енд? Бехтольшаймом разом з ?ншими асп?рантами Стенфордського ун?верситету. Спочатку Бехтольшайм розробив комп'ютер SUN як персональну робочу станц?ю CAD для автоматизованого про?ктування мереж? Стенфордського ун?верситету (зв?дси й абрев?атура ?SUN?). В?н був розроблений на баз? процесора Motorola 68000 з операц?йною системою Unix ? в?ртуальною пам'яттю, та як ? SGI, мав вбудований кадровий буфер. Нов?тн?ш? розробки включали комп'ютерн? сервери та робоч? станц??, побудован? на власн?й RISC-арх?тектур? процесор?в та набор? програмних продукт?в, таких як операц?йна система Solaris та платформа Java. До 90-х рок?в робоч? станц?? Sun були популярн? для рендерингу в 3D CGI-ф?льмах — наприклад, у ф?льм? ?стор?я ?грашок 1995 року в?д Disney-Pixar, використовувалася ферма рендерингу з 117 робочих станц?й Sun. Sun була прихильником в?дкрито? системи загалом ? Unix зокрема, а також основним розробником програмного забезпечення з в?дкритим вих?дним кодом.

Нац?ональна рада Канади з питань к?но

Франкомовна ан?мац?йна студ?я NFB заснувала св?й Centre d'animatique у 1980 роц?, витративши на це 1 м?льйон канадських долар?в, ?з командою з шести фах?вц?в з комп'ютерно? граф?ки. Спочатку перед п?дрозд?лом було поставлено завдання створити стереоскоп?чн? CGI-посл?довност? для 3-D IMAX ф?льму NFB Переходи для Експо 86. Серед сп?вроб?тник?в Центру ан?мац?? був Дан?ель Ланглуа, який п?шов у 1986 роц?, щоб заснувати Softimage.

Перша система ан?мац?? для мовлення п?д ключ

Також у 1982 роц? японська компан?я Nippon Univac Kaisha (?NUK?, п?зн?ше об'?днана з Burroughs Corporation) випустила першу повну систему ?п?д ключ?, призначену спец?ально для створення ан?мац?? стандарту мовлення, яка включала програмне забезпечення Вит?вки 2-D ан?мац?я, розроблене Аланом К?тчингом на основ? його попередн?х верс?й. Конф?гурац?я базувалася на комп'ютер? VAX-11, п?дключеному до Bosch 1-дюймовий VTR, через власний кадровий буфер NUK. Цей кадровий буфер також показував митт?в? повтори ан?мованих векторних посл?довностей у реальному час? (?л?н?йний тест?), хоча готовий повнокольоровий запис зайняв би багато секунд на кадр. Повна система була усп?шно продана телерад?окомпан?ям та ан?мац?йним компан?ям по вс?й Япон??. П?зн?ше у 80-х роках К?тч?нг розробив верс?? Antics для платформ SGI та Apple Mac, ? вони отримали б?льш глобальне розповсюдження по всьому св?ту.

Перше суц?льне 3D CGI в к?но

Першим повнометражним художн?м ф?льмом, що широко використовував суц?льне 3D CGI, став ф?льм Волта Д?снея Трон режисера Ст?вена Л?сбергерга у 1982 роц?. Ф?льм в?дзнача?ться як в?ха в ?ндустр??, хоча насправд? було використано менше двадцяти хвилин ц??? ан?мац?? — в основному сцени, як? показують цифрову ?м?сцев?сть? або включають транспортн? засоби, так? як Light Cycle , танки ? корабл?. Для створення CGI-сцен Д?сней звернувся до чотирьох пров?дних ф?рм комп'ютерно? граф?ки того часу: Information International, Inc. , Robert Abel and Associates (обидв? в Кал?форн??), MAGI та Digital Effects (обидв? в Нью-Йорку). Кожен працював над окремим аспектом ф?льму, без будь-яко? особливо? сп?впрац?. Трон мав усп?х у прокат?, з?бравши 33 м?льйони долар?в при бюджет? 17 м?льйон?в долар?в.

У 1984 роц? за Троном вийшов ф?льм Останн?й зоряний бо?ць, виробництва Universal Pictures / Lorimar , режисером якого був Н?к Касл, який став одним з перших ф?льм?в у к?нематограф?, що використовував велику к?льк?сть CGI для зображення численних зорельот?в, оточення та бойових сцен. Це був великий крок вперед у пор?внянн? з ?ншими ф?льмами того часу, такими як Повернення джедая, як? все ще використовували звичайн? ф?зичн? модел?. Комп'ютерну граф?ку для ф?льму розробив художник Рон Кобб , а рендеринг виконала Digital Productions на суперкомп'ютер? Cray X-MP. Загалом було створено 27 хвилин готового CGI-матер?алу — на той час це вважалося величезною к?льк?стю. Компан?я п?драхувала, що використання комп'ютерно? ан?мац?? вимагало лише половини часу ? в?д половини до третини вартост? традиц?йних спецефект?в. Ф?льм мав ф?нансовий усп?х, заробивши понад $28 млн при бюджет? в $15 млн.

Пром?жний кадр та морф?нг

Терм?ни пром?жний кадр ? морф?нг часто використовуються як вза?мозам?нн? ? означають створення посл?довност? зображень, де одне зображення поступово перетворю?ться на ?нше, плавно, невеликими кроками. Граф?чно ранн?м прикладом може бути в?дома карикатура Шарля Ф?л?пона 1831 року на французького короля Лу? Ф?л?па, який перетворю?ться на грушу (метаморфоза). "Пром?жний кадр" (також в?домий як ?ан?мац?я?) — терм?н, спец?ально винайдений для традиц?йно? техн?ки ан?мац??, перший приклад — у книз? Е. Г. Лутца ?Ан?мац?йн? мультф?льми? 1920 року. У комп'ютерн?й ан?мац?? пром?жки використовувалися з самого початку (наприклад, Джон В?тн? у 50-х роках, Чарльз Чур? ? Масао Комура у 60-х). Ц? новаторськ? приклади були векторними, складалися лише з контурних малюнк?в (як це було ? в звичайн?й техн?ц? ан?мац??), ? часто описувалися математично як "?нтерполяц?я" . На початку 70-х з'явилися ?нтерполяц?? ?з суц?льним заповненням кольорами (наприклад, ?Вит?вки? Алана К?тчин?а в Atlas Lab , 1973, ? La Faim П?тера Фолдса в NFBC, 1974), але вони все ще були повн?стю векторними.

Терм?н ?морф?нг? став актуальним лише наприк?нц? 80-х рок?в, коли його почали застосовувати до комп'ютерно? обробки фотограф?чних зображень — наприклад, для того, щоб одне обличчя плавно переходило в ?нше. Техн?ка використову? ?ратки (або ?с?тки?), як? накладаються на зображення, щоб окреслити форму ключових рис (очей, носа, рота тощо). Пот?м морф?нг наклада? одну с?тку на ?ншу ? використову? отриману с?тку для спотворення зображення та одночасного розчинення одн??? в ?нш?й, збер?гаючи тим самим ц?л?сну внутр?шню структуру. Таким чином, к?лька р?зних цифрових техн?к об'?днуються в морф?нгу. Комп'ютерне спотворення фотограф?чних зображень вперше було зд?йснене NASA в середин? 1960-х рок?в для вир?внювання супутникових зображень Landsat ? Skylab. Текстурне мапування, яке наклада? фотограф?чне зображення на тривим?рну поверхню на ?ншому зображенн?, було вперше визначено Джимом Бл?нном ? Март?ном Ньюеллом у 1976 роц?. У статт? 1980 року про геометричн? перетворення Едв?ном Кетмеллом та Елв? Рей См?том було представлено алгоритм викривлення с?тки. Найперша повна демонстрац?я морф?нгу в?дбулася на конференц?? SIGGRAPH 1982 року, де Том Бр?гхем з NYIT представив короткометражний ф?льм, в якому ж?нка перетворювалась, або ?морфувала?, в рись.

Першим к?нематограф?чним ф?льмом, в якому було використано морф?нг, став фентез?-ф?льм Рона Говарда 1988 року В?ллоу, де головна геро?ня, Верба, за допомогою чар?вно? палички перетворю?ться на тварину, пот?м на ?ншу тварину, на ще одну тварину ?, зрештою, на чаклунку.

3D накладання

За допомогою 3D CGI накладання фотореал?стичних комп'ютерних моделей також може давати результати, под?бн? до морф?нгу, хоча техн?чно це зовс?м ?нший процес (але, тим не менш, його часто також називають ?морф?нгом?). Ранн?й приклад — ф?льм Нельсона Макса 1977 року ?Вивертання сфери навивор?т?. Першим повнометражним художн?м ф?льмом, в якому було використано цю техн?ку, став ф?льм 1986 року Зоряний шлях 4: Подорож додому режисера Леонарда Н?мойа з в?зуальними ефектами компан?? Джорджа Лукаса Industrial Light & Magic(ILM). У ф?льм? ? еп?зод сну, де ек?паж подорожу? в минуле, а зображення ?хн?х облич трансформуються одне в одне. Для його створення ILM застосувала нову технолог?ю 3D сканування, розроблену компан??ю Cyberware для оцифрування гол?в актор?в, ? використала отриман? дан? для комп'ютерних моделей. Оск?льки кожна модель голови мала однакову к?льк?сть ключових точок, перетворення одного персонажа в ?ншого було в?дносно простим.

Безодня

У 1989 роц? вийшов на екрани п?дводний бойовик ?Безодня? режисера Джеймса Кемерона. Це був один з перших к?ноф?льм?в, що включав фотореал?стичн? CGI, як? були плавно ?нтегрован? в сцени живо? д??. П'ятихвилинна посл?довн?сть з ан?мованим щупальцем або ?псевдоножкою? була створена компан??ю ILM, яка розробила програму для створення поверхневих хвиль р?зних розм?р?в ? к?нетичних властивостей для псевдопод?й, включаючи в?дображення, заломлення ? посл?довн?сть морф?нгу. Хоча це коротке, але усп?шне по?днання CGI та живо? д?? широко вважа?ться в?хою у визначенн? напрямку подальшого розвитку в ц?й галуз?.

Уолт Д?сней ? CAPS

Великий мишачий детектив (1986) був першим ф?льмом Д?сней, в якому активно використовувалася комп'ютерна ан?мац?я, ? цей факт застосовували для просування ф?льму п?д час маркетингу. CGI було використано п?д час двохвилинно? кульм?нац?йно? сцени на Б?г-Бен?, натхненно? схожою кульм?нац?йною сценою у ф?льм? Хаяо М?ядзак? ?Замок Кал?остро? (1979). ?Великий мишачий детектив?, в свою чергу, проклав шлях до Ренесансу Д?снея.

Наприк?нц? 1980-х рок?в в?дбулася ще одна в?ха в комп'ютерн?й ан?мац??, цього разу у 2D: розробка компан??ю Д?сней ?Системи створення комп’ютерно? ан?мац???, в?домо? як ?CAPS/ink & paint?. Це була спец?альна колекц?я програмного забезпечення, сканер?в ? мережевих робочих станц?й, розроблена The Walt Disney Company у сп?впрац? з Pixar. ?? метою була комп'ютеризац?я процес?в створення чорнила ? фарби та пост-продакшену традиц?йних ан?мац?йних ф?льм?в, що дозволило б зробити пост-продакшн ефективн?шим ? складн?шим, зробивши практику ручного розфарбовування кл?тинок застар?лою. Малюнки ан?матор?в ? фонов? малюнки скануються в комп'ютер, а от ан?мац?йн? малюнки наносяться чорнилом ? розфарбовуються цифровими художниками. Пот?м малюнки ? фон по?днуються за допомогою програмного забезпечення, яке дозволя? рухати камеру, застосовувати ефекти багатоплоно? камери та ?нш? техн?ки, включаючи композиц?ю з матер?алом 3D-зображень. Вперше система була використана в художньому ф?льм? Русалонька (1989), для сцени ?прощально? веселки? наприк?нц?, але перше повномасштабне використання в?дбулося в мультф?льм? ?Рятувальники. Операц?я Австрал?я? (1990), який, таким чином, став першим традиц?йно ан?мац?йним ф?льмом, повн?стю створеним на комп'ютер? — або нав?ть першим на 100 % цифровим повнометражним художн?м ф?льмом будь-якого типу, коли-небудь створеним.

Програмне забезпечення для 3D ан?мац?? у 1980-х роках

BlenderCyclesProceduralEyeballInner1

У 1980-х роках з'явилося багато нових комерц?йних програмних продукт?в:

• 1982: Autodesk Inc була заснована в Кал?форн?? Джоном Вокером, з акцентом на програмне забезпечення для проектування на ПК, з ?х флагманським пакетом CAD AutoCAD. У 1986 роц? першим пакетом ан?мац?? Autodesk став AutoFlix для використання з AutoCAD. Першим повноц?нним програмним забезпеченням для 3D-ан?мац?? стала ?3D Studio? для DOS у 1990 роц?, яка була розроблена за л?ценз??ю Гар? Йоста з The Yost Group.
• 1983: Корпорац?я Alias ??Systems була заснована в Торонто, Канада, Ст?веном Б?нгемом та ?ншими з метою розробки промислового та розважального програмного забезпечення для робочих станц?й SGI. ?х першим продуктом був Alias-1, який було випущено у 1985 роц?. У 1989 роц? Alias було обрано для ан?мац?? псевдопод?й у ф?льм? Джеймсв Кумурона ?Безодня?, що принесло програмному забезпеченню широке визнання у сфер? к?ноан?мац??. У 1990 роц? це перетворилося на PowerAnimator, б?льш в?домий просто як Alias.
• 1984: Wavefront була заснована Б?ллом Ковачем та ?ншими в Кал?форн?? для виробництва комп'ютерно? граф?ки для к?но ? телебачення, а також для розробки ? продажу власного програмного забезпечення на баз? обладнання SGI. Wavefront розробила св?й перший продукт, Preview, протягом першого року д?яльност?. Виробничий в?дд?л компан?? допом?г налаштувати програмне забезпечення, використовуючи його в комерц?йних проектах, створюючи початкову граф?ку для телев?з?йних програм. У 1988 роц? компан?я представила Персональний в?зуал?затор.
• 1984: TDI (Thomson Digital Image) була створена у Франц?? як доч?рня компан?я ав?асимулятора Thomson-CSF для розробки та комерц?ал?зац?? власно? 3D-системи ?Explore?, вперше випущено? в 1986 роц?.
• 1984: Sogitec Audiovisuel, п?дрозд?л Sogitec avionics у Франц??, заснований Ксав'? Н?коля для виробництва комп'ютерних ан?мац?йних ф?льм?в, використовуючи власне 3D програмне забезпечення, розроблене з 1981 року Клодом Мечуламом та ?ншими сп?вроб?тниками Sogitec.
• 1986: Softimage була заснована режисером Нац?онально? ради з питань к?но Канади Дан?елем Ланглуа в Монреал?. ?? перший продукт називався Softimage Creative Environment ? був представлений на виставц? SIGGRAPH '88. Вперше вс? 3D-процеси (моделювання, ан?мац?я та рендеринг) були ?нтегрован?. Creative Environment (згодом, у 1988 роц?, в?дома як Softimage 3D) стала стандартним р?шенням для ан?мац?? в ?ндустр??.
• 1987: Side Effects Software була заснована К?мом Дев?дсоном ? Грегом Германовичем у Торонто, Канада, як виробнича/програмна компан?я, заснована на пакет? 3D-ан?мац?? п?д назвою PRISMS, який вони придбали у свого колишнього роботодавця Omnibus. Side Effects Software перетворила цей продукт для моделювання процедур ? руху на висококласне, т?сно ?нтегроване програмне забезпечення для 2D/3D ан?мац??, яке включало в себе низку технолог?чних прорив?в.
• 1989: компан?? TDI та Sogitec були об'?днан? для створення ново? компан?? ExMachina.

Ранн? 3D-ан?мац?? в к?но

Перше використання тривим?рних каркасних зображень у масовому к?нематограф? в?дбулося у продовженн? ф?льму ?Дикий Зах?д?, Futureworld (1976), режисером якого був Р?чард Т. Хеффрон. У ф?льм? були використан? комп'ютерн? руки та обличчя, створен? тод?шн?ми асп?рантами Ун?верситету Юти: Едв?ном Кетмеллом та Фредом Парке, як? спочатку з'явилися в ?хн?й експериментальн?й короткометражц? 1972 року ?Комп'ютерна ан?мац?я рук?. У цьому ж ф?льм? також були використан? фрагменти експериментально? короткометражки 1974 року Обличчя ? частини т?ла. Оскароносний короткометражний ан?мац?йний ф?льм 1975 року Great, що розпов?да? про життя в?ктор?анського ?нженера ?самбарда К?ндома Брунеля, м?стить коротку посл?довн?сть обертово? каркасно? модел? ф?нального проекту Брюнеля — зал?зного пароплава SS Great Eastern. Трет?м ф?льмом, у якому було використано цю технолог?ю, стали Зорян? в?йни: Нова над?я (1977), сценариста ? режисера Джорджа Лукаса, у якому каркасн? зображення були використан? у сценах з планами З?рки Смерт?, комп'ютерами наведення винищувач?в X-крило та косм?чним кораблем Тисячол?тн?й сок?л.

У ф?льм? Walt Disney Чорна д?ра (1979, режисер Гер? Нельсон) використовувався каркасний рендеринг для зображення титульно? чорно? д?ри за допомогою обладнання ?нженер?в Д?снея. Того ж року у науково-фантастичному ф?льм? жах?в Чужий режисера Р?дл? Скотта також використали каркасну граф?ку, цього разу для в?зуал?зац?? нав?гац?йних мон?тор?в у косм?чному корабл?. В?дзнятий матер?ал був створений Кол?ном Емметом у комп'ютерн?й лаборатор?? Atlas.